Сторінки

пʼятниця, 31 травня 2024 р.

Пунктир

Софія Андрухович: 

«Література – найлагідніший спосіб торкатися болісних тем»  (завершення)

 

Наступним був роман «Амадока», над яким авторка працювала шість років. Містичне озеро, що колись існувало на межі українського Поділля та Волині, а потім зникло безвісти як і тисячі, мільйони людей на війні, під час сталінських репресій та Голокосту. Образи природи перетнулись із образами життя та історії. Крім письменства, пані Софія займається перекладами з англійської та польської (роман Мануели Гретковської «Європейка» (2006).

Літературознавці відзначають простоту її стилю, важливість дрібниць і простих звичайних речей, які й роблять наше життя. Цінність миті. Особливості свого стилю сама Софія Андрухович позначає, як «лжепсихотерапія»: гра на межі відвертості та вигадки. Ні, ще не ексгібіціонізм.
Роман Софії Андрухович «Амадока» є переможцем премії «Еспресо. Вибір читачів 2020».
Вона вважає, що шанси на будь-що є завжди і , якщо сучасність та час потребують появи того чи іншого письменника – він неодмінно з`явиться.
Саме так, свого часу в літературі століття XXI з`явилася вона сама.

 

«Мені цікаво знаходити любов у таких конфігураціях, коли для неї начебто немає місця. Наприклад, у стосунках між катом і жертвою. Ідеться про дуже ненормальні і спотворені вияви. У частині про Голокост я спробувала вивести ситуацію, коли дуже ясна, природна і щира закоханість через тиск зовнішніх обставин, війну і насильство таким чином переломлюється у свідомості персонажів, що вони починають трактувати це почуття зовсім неправильно. Навколишній світ настільки поламаний, що героїня вважає поламаною і свою любов та вирішує діяти у протилежний спосіб, ніж зазвичай диктує любов. І ця тема дає змогу багато зрозуміти про людину та її центри тяжіння».
 
«Мистецтво у тому і полягає, щоб гіперболізувати якісь речі для того, щоб зробити їх більш видимими. Але мені водночас ідеться про оприявлення нюансів і тонкощів, які не завжди помічаємо у буденному житті. Тобто я використовую письмо, щоб описати і такі незначні речі. На це звертаю увагу і у творах інших авторів. Література вчить мене помічати і бути усвідомленішою».
 
«Так склалося, що мене сформували стосунки з книжками. І тут ідеться навіть не так про саме читання (хоча про нього, звісно, також), як про явище, про феномен слова, творення тексту. Про фізичну близькість до стелажів із книжками. Книжки стали основним джерелом пізнання світу, стосунків із людьми, інших людей, себе самої. Спочатку було читання, а потім досвід усього іншого життя, інших людей. Таким чином сприйняття життя, навіть найбуденніших речей, було продиктоване такою призмою. Наприклад – можна назвати це такою собі профдеформацією – я не можу відчувати повноту життя, не переклавши у певний текст те, що зі мною відбувається. Я мушу це уявляти і переживати як текст, щоб у всій повноті відчути події, які відбуваються зі мною або за якими я спостерігаю».
 
«Я завше маю багато планів тексту, його частин, маю багато записників з цитатами, думками, ідеями, послідовністю сцен, прямою мовою чи фразами персонажів. Але часто під час самого писання я їх навіть не відкриваю. Тобто значною мірою вони є у моїй голові, але процес настільки веде за собою, що ці плани нерідко втрачають актуальність».
 
«Я навіть не уявляла, що наважуся писати на тему Голокосту. Неокласики – це був той мотив, з якого я збиралася починати і обмежитися ним у цьому романі. Але я не знаходила відповідних інтонацій. Теми літературного процесу і репресій 30-х років виявилося недостатньо. Це може звучати нескромно. Річ не у тім, що там замало матеріалу чи простору. Навпаки, ця тема занадто складна, і те, що мені вдалося зробити – лише невелика часточка усіх можливостей розкриття».

 Фото: https://craftmagazine.net/sofiya-andruhovych/

 
Джерела:
Андрухович, Софія. Фелікс Астрія: роман / С. Андрухович. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2022. – 269 с.
Андрухович, Софія. Амадока: роман / С. Андрухович. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. – 829 с.
Андрухович, Софія. Жінки їхніх чоловіків / С. Андрухович. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. – 157 с. – (Агресивна бібліофілія).
Андрухович, Софія. Сузір'я Курки [Шрифт Брайля] / С. Андрухович, М. Прохасько; Укр. культур. фонд "Книга, що долає бар'єри". – Львів : Нац. ун-т Львів. політехніка, 2020. – 55 с.
Андрухович, Софія. Фелікс Австрія: роман / С. Андрухович. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. – 290 с.
***
https://craftmagazine.net/sofiya-andruhovych/
https://lukl.kyiv.ua/sofiya-andryhovich/
https://blog.yakaboo.ua/10-s-andruhovych/




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут


 

Немає коментарів:

Дописати коментар