Таіс
Золотковська. Писати як дихати
Писати вона почала під час навчання у
релігійній єврейській школі в Ізраїлі, коли їй виповнилось сімнадцять.
Уродженка Харкова має дві вищі освіти: Харківський національний університет
внутрішніх справ (спеціаліст «Психологія», 2006) і Харківський національний
університет імені В.Н. Каразіна (бакалавр «Філологія», 2007).
Вона рухає своє життя швидко та впевнено, й від
бажання до втілення всього декілька кроків. У 2009 році в неї з’явилася ідея
видати книгу з оповіданнями та ілюстраціями-листівками, які можна легко вирвати
з книги та надіслати поштою. Таіс оголосила конкурс і серед десятків ілюстраторів
вибрала найкращих. Співпраця з літературними редакторами, коректорами та
друкарнями теж її «самостійна робота». Як підсумок, три збірки оповідань із
перфорованими сторінками-листівками «ФарФор», «МарМур» і «Місс Утка» (2009–2010
рр.).
Таіс Золотковська у «Пунктирі»
«Вирішити
проблему у простій історії – це виклик».
«Дитинство
– то наше все. Довгий час я думала, що не маю спогадів з дитинства, та чим
більше згадувала, тим більше вдавалось знаходити їх».
«Дорослі
вигадали ділити людей на дітей, дорослих, старих… Мені подобається думати, що я
пишу для всіх».
«Завжди
пишу від серця. Пишу вранці по кілька годин (дві-три). Пишу вручну, потім
набираю для редагування тексту».
«Мене
надихають люди, їхні історії. До мене часто приходять незнайомці, які
розповідають свої історії. І це щастя для мене, така їхня довіра. Мене надихає
природа. На острові, де я живу, ми завжди на природі, з вікна моєї кімнати
видно море та оливкові гаї. Чутно спів пташок. Чого ще бажати скромній
письменниці?..».
«По
завершенню рукопису, я перебираю кожне слово, підбираю найточніші, працюю зі
словниками. Я закінчую писати, коли знаю, що це найкращий текст, який я можу
написати у цей період свого творчого життя».
«Я
записую історії, які приходять до мене. Історія Ані (поетка Анна Сільвер,
«Червона сукня моєї тітки») з'явилася рядками, словами в голові. Мені залишилося
записати її, підібрати вірні слова, дослухатися до того, що я сама хотіла
розповісти. Моє налаштування – почути себе, дати собі можливість написати саме
ту книжку, яку я прагну».
«Я почала
писати, коли мені виповнилося сімнадцять років. На той момент я жила в Ізраїлі
й дуже переживала розставання з хлопцем. Тому я написала оповідання, у якому
він жалкував про те, що ми розійшлися. Зараз про це кумедно згадувати. Коли
повернулася до України, любовні переживання залишилися в минулому, а написання
історій залишилося. Протягом життя мені пощастило мати близьких по духу людей,
які підтримують і читають те, що я пишу. Мої альфа-читачі».
Далі
буде.
Фото https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html
Джерела:
Золотковська, Таіс. Босоніж на оливі: острівний
роман / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 348 с.
Золотковська, Таіс. Несезон: роман-медитація /
Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. – 299 с.
Золотковська, Таіс. Писати як дихати. 62 дні
творчої свободи / Т. Золотковська. – 2-ге вид. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2022. –
302 с. ї
Золотковська, Таіс. Пиши. Легкий шлях від ідеї
до книжки / Т. Золотковська. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2023. – 266 с.
***
https://tsn.ua/interview/pishu-sercem-tais-zolotkovska-pro-vazhlivi-temi-u-noviy-povisti-chervona-suknya-moyeyi-titki-tvorchi-plani-ta-poradi-dlya-pismennikiv-1421790.html
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар