Пунктир

Микола Хвильовий (Микола Григорович Фітільов): «Я із жовтоблакиття перший…»

 

Світоч пореволюційної української прози, один із організаторів літературно-художнього життя, член-засновник літературних організацій – «Гарт», «ВАПЛІТЕ», «Пролітфронт».
Учасник Першої світової та Громадянської воєн, соціаліст,  учасник революції більшовиків 1917 року, запеклий борець за ідеї українізації.
Він вважав себе відповідальним за долю свого покоління та полюбляв число тринадцять. Жанрові пошуки, літературні дискусії. Дослідники вважали, що «шукання Хвильового почались там, де урвалися шукання Коцюбинського».
Його цікавило вивчення та віддзеркалення проблеми історичного буття України й української культури в контекстах європейського мистецтва, людини у вирі революційних подій. «Від російської літератури, від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати. Поляки ніколи б не дали Міцкевича, коли б вони не покинули орієнтуватись на московське мистецтво. Справа в тому, що російська література тяжить над нами в віках як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування... Наша орієнтація – на західноєвропейське мистецтво, на його стиль, на його прийоми».
Звинувачення радянського режиму в антипартійності й «українському буржуазному націоналізмі», в «намаганні відірвати українську культуру та літературу від культури російської». Лист Сталіна до членів політбюро ЦК КП(б) зіграв свою трагічну роль: «у той час як західноєвропейські пролетарі та їх комуністичні партії сповнені симпатій до «Москви», […] український комуніст Хвильовий не має сказати на користь «Москви» нічого іншого, окрім як закликати українських діячів бігти від «Москви».
Хвильовому не пробачили ні таланту, ні гучно означену потребу «масової дерусифікації пролетаріату» України. Заборона друкування творів, закриття його літературних журналів, шалене цькування, стеження спецслужб, емоційний злам. Серед чекістів письменника називали «‎Вальдшнеп», відповідно до назви його роману. Він покінчив життя самогубством 13 травня 1933-го.
В одному з інтерв`ю Оксана Забужко зазначила: «Микола Хвильовий фактично був лідером тієї України, яка ще була червоною, але вважала себе незалежною. Хвильовий розробив емоційну, але обґрунтовану концепцію культурної політики для європейської нації…».
Думки першого з жовтоблакиття –– Миколи Хвильового у «Пунктирі».
 

«Ви питаєте, яка Європа? Беріть, яку хочете: минулу чи сучасну, буржуазну чи пролетарську, вічну чи мінливу… Європа — це європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, знайомий нам чорнокнижник із Вюртемберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його, як допитливий людський дух… Саме ця страшна сила і є згаданий нами тип, і є психологічна Європа, що на неї ми мусимо орієнтуватись. Саме вона виведе наше молоде мистецтво на великий і радісний тракт до світової мети».
 
«Європа – це досвід багатьох віків. Це Європа грандіозної цивілізації. Європа Гете, Дарвіна, Байрона, Ньютона…».
 
«Коли російське мистецтво — велике і могутнє, то це буквально нічого не доказує. Навпаки, коли світло з нього приходе до нас, як сузірʼя «Великого Пса», тільки за кілька великих років, то нам треба якомога швидше покинути орієнтацію на нього».
 
«…нація тільки тоді зможе культурно виявити себе, коли найде їй одній властивий шлях розвитку».
 
«Нема і не буде прикладів в історії літератури, щоб якесь покоління встигало висловитись за 5—6 років. Письменник — не американська машинка, а твори його — не полтавські галушки».
 
«Потрапив я в 325-й Царевський полк, що стояв на позиції у волинських болотах, рядовим солдатом. Із цього часу починаються поневіряння по Галичині, Польщі, Буковині, Румунії. Бої, походи, воші, «лямка» піхотинця, — все це я витримав фізично, проте морально це випробування мене надломило. Цей період свого життя я можу характеризувати як період повного духовного занепаду. Ні про яку ідейну роботу я вже не міг мріяти, тому що бачив я тільки одну безконечну «похідну» дорогу, на якій чекало мене безхліб’я, гарматний гул і сіра маса безликих людей».
 
«Росія ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна».
 
«Українська нація кілька століть шукала свого визволення».
 
«Я до безумства люблю ніжних женщин з добрими, розумними очима, і я страшенно шкодую, що мені не судилося народитись таким шикарним, як леопард».
 
«Я ще раз скажу одну «єресь». Голод — явище свідомо організоване. Голод і розруха — хитрий маневр, щоб одним заходом упоратися з дуже небезпечною українською проблемою. Зрозумійте мене, будьте на частинку «єретиками». Колізія тільки починається. Ця сталінська п’ятирічка — тільки третій акт нашої драми. Два маємо ще попереду. Але чи вистачить на них навіть нашого залізного терпіння? Хтось напевне знайдеться відважний, хтось перший крикне: «Годі! Завісу!»
 

Фото https://stus.center/p/mikola-khvilovii-mikola-grigorovich-fitilov-84927

Джерела:

Карнацевич, Владислав Леонидович. 100 знаменитых харьковчан / В. Карнацевич; худож.-оформ. Л. Д. Киркач-Осипова.– Харьков: Фолио, 2005.– 510 с.– (100 знаменитых).

Молода нація: альманах.– Київ: Смолоскип, 2000.– № 3/2000 / Інститут східноєвропейських досліджень НАН України.– 2000.– 249 с. 

Розстріляне відродження: антологія 1917–1933 / упоряд., передмова Ю. Лавріненко.– 2-ге вид.– Київ: Смолоскип, 2003.– 982 с.

Хвильовий, Микола. Вибрані твори / М. Хвильовий.– Київ: Центр учбової літератури, 2019.– 103 с.– (Класика української літератури).

Хвильовий, Микола. Вибрані твори / М. Хвильовий.– Київ: Центр учбової літератури, 2018.– 103 с.– (Класика української літератури).

Хвильовий, Микола. Вальдшнепи: роман / М. Хвильовий.– Київ: Центр учбової літератури, 2020.– 79 с.– (Класика української літератури).

Хвильовий, Микола. Досвітні симфонії: [поезія] / М. Хвильовий; авт. передм. С. О. Єфремова; авт. післям. В. Сонцвіт.– Харків: Фоліо, 2021.– 155 с.

Хвильовий, Микола. Останній день: [оповідання] / М. Хвильовий.– Харків: Фоліо, 2021.– 158 с.– (Рідне).

Хвильовий, Микола. Я (романтика): збірка / М. Хвильовий.– Київ: Центр учбової літератури, 2021.– 271 с.– (Класика української літератури).

Хвильовий, Микола Григорович. Новели, оповідання: роман. Поетичні твори. Памфлети / М. Г. Хвильовий; авт. предисл. В. П. Агеев.– Київ: Наукова думка, 1995.– 810 с.– (Б-ка укр. літ.).

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут