Бібліотека у 60-ті роки ХХ століття. Рік 1967. Ювілейна
наукова сесія
(продовження)
Отже, повертаємось у
1967 рік до «Матеріалів ювілейної наукової сесії, присвяченої підведенню
підсумків діяльності бібліотек за 50 років радянської влади. 22.09.1967 р.».
Минулого разу розглядали головну доповідь, яка пролунала на заході – Євгенії
Костянтинівни Дробишевської, заступниці директора обласної державної бібліотеки
ім. Жовтневої революції (таку назву мала тоді ДОУНБ ім. Первоучителів
слов’янських Кирила і Мефодія).
Сьогодні
познайомимось із роботою тодішньої завідувачки довідково-бібліографічного
відділу (1959–1968 рр.) – Маргарити Федорівні Іванової, яка підготувала і представила доповідь
«Науково-бібліографічна робота обласної бібліотеки». Особистість Маргарити
Федорівни, з точки зору вивчення історії Бібліотеки, цікава тім, що вона у
подальшому стане заступницею директора з наукової роботи, її діяльність на
багато років визначить перспективу розвитку Бібліотеки з цього напряму. В своїй
доповіді Маргарита Федорівна обґрунтувала основні задачі відділу: на першому
місці визначена допомога спеціалістам і науковим працівникам, потім –
підготовка та видання рекомендаційних бібліографічних посібників, третій напрям
– вивчення практики використання рекомендаційної бібліографії в бібліотеках
області. Вона підкреслила, що останніми роками бібліографи перестали
обмежуватися обслуговуванням стихійно створеного складу читачів і все активніше
почали залучати спеціалістів. Це збільшило обсяг довідково-бібліографічної
роботи й ускладнило характер читацьких замовлень, збільшилась кількість довідок
за темами наукових робіт. У 1967 році, наприклад, було видано 1300 довідок, з
них за темами наукових робіт – 150.
Для виконання численних і складних
довідок бібліографам допомагав довідково- бібліографічний апарат, який створювали
протягом багатьох років фахівці бібліотеки: система каталогів, загальна
систематична картотека газетно-журнальних статей, краєзнавча картотека-каталог,
картотеки персоналій і видань обласної бібліотеки, картотеки рецензій, назв,
тематична картотека художніх творів. Але навіть такий широкий репертуар
допоміжних матеріалів іноді не міг допомогти виконати довідку, якщо вона
вузької, специфічної тематики. Ось чому останніми роками гостро постало питання
про координацію діяльності бібліотек усіх систем і відомств. Ще у 1961 році
було створено організаційне бюро бібліографів міста. А у 1966 році розроблено
та затверджено «Положення про координацію довідково-бібліографічної роботи у
місті Дніпропетровськ». Частину довідок бібліографи почала виконувати у
співпраці з фахівцями інших бібліотек. Наприклад: «Література про шахти, які
добувають озокерит» – разом із бібліографом Гірничого інституту (зараз – Національний технічний університет
«Дніпровська політехніка»).
Авторка доповіді вважала, що суттєвою
частиною науково-бібліографічної роботи Бібліотеки було складання
рекомендаційних бібліографічних посібників. Такі видання Маргарита Федорівна
називала засобами спілкування з читачами при виборі ними книг і формами
методичної допомоги бібліотекам області в роботі з літературою. Приклади назв
підготовлених видань, звичайно ж, носили ідеологічний характер, притаманний
тому часу. Однак ми розуміємо, що бібліографи відгукувались на суспільний
запит, який від них вимагав готувати рекомендаційні списки, розраховані на
різні групи читачів: для молодих слухачів університету культури, наприклад, –
«Художня література на допомогу вивченню історії партії» (1960), «За здоровий
побут і комуністичну мораль» (1959); на допомогу робітникам сільського
господарства і промислового виробництва – «Технічний прогрес в промисловості і
будівництві Кривбасу» (1962), «Буряководам Дніпропетровщини» (1961).
Маргарита Федорівна особливу увагу в
доповіді приділила актуальним питанням бібліотечної практики, з якими щодня
зустрічалися бібліотекарі в процесі обслуговування користувачів. Не забуваємо,
що 1960-ті роки – час створення відкритого доступу читачів до бібліотечних
фондів. Цим фактом колеги пишались і активно розвивали й удосконалювали цю
роботу. В той же час зросли вимоги від бібліотекарів, які повинні були мати
більш глибокі знання літератури, щоб відповідати на різноманітні та складні
запитання читачів. Як бібліограф, доповідачка звертала увагу бібліотечних
фахівців на активне використання рекомендаційних покажчиків. Тим більш це
стосується, коли читачі запитували вузько-спеціальну літературу.
Значна частина доповіді присвячена
бібліографічній роботі з краєзнавства. У 1961 році при бібліографічному відділі
Бібліотеки було створено так званий «Кабінет краєзнавства». Це сприяло більшим
можливостям для підготовки рекомендаційної бібліографії краєзнавчого характеру.
Саме в ці роки видається низка цікавих матеріалів: щорічник «Література про
Дніпропетровську область за … рік», «Календар знаменних дат Дніпропетровщини».
Як і всі структурні підрозділи,
бібліографічний відділ приділяв значну увагу методичній роботі. На допомогу
бібліотечним працівникам області бібліографи обласної бібліотеки підготували
бібліографічний посібник другого ступеня (бібліографія бібліографії): «Мінімум
рекомендаційних бібліографічних посібників для міських, районних і сільських бібліотек».
Для колег – бібліотечних працівників області була проведена науково-практична
конференція: «Роль бібліографії в наукової, навчальної, самоосвітньої та
виробничої роботі», бібліографи брали активну участь у підготовці цього заходу
та готували рекомендації конференції, які розсилали бібліотекам.
Цікаво, що доповідачка окреслює
серйозні задачі, які стоять перед відділом у перспективі: розробка актуальних
проблем бібліотекознавства, теорії та методики бібліографії. Про початок цієї
роботи вона розповіла в доповіді: фахівці відділу знайомились зі станом
бібліографічної роботи в бібліотеках області. Багатий матеріал для цього вони
находили у річних звітах бібліотек, які вивчали, аналізували. Збирали досвід
бібліографічної роботи на місцях при виїздах до бібліотек області. Узагальнення досвіду використання бібліографії почали
проводити на основі постановки експерементів у реальних умовах. Базой для цих
експериментів стала районна бібліотека Верхньодніпровська. З 1966 року
здійснювався тісний контакт із цією бібліотекою завдяки виїздам з надання
практичної допомоги на місці, листуванню, проходження прктикумів працівників
бібліотеки в обласній бібліотеці. Перший етап цієї роботи повинен
закінчитись описом отриманих результатів, які заплановано зробити у 1967 році.
Така експериментальна робота нагадує роботу шкіл передового досвіду, які
пізніше будуть народжуватися в області за актуальними напрямами бібліотечної
діяльності.
Масштабність мислення, сміливість
конкретних дій, поєднання теорії з вирішенням практичних проблемам – такими
якостями вирізняється доповідь завідувачки бібліографічного відділу Маргарити
Федорівни Іванової далекого 1967 року на наукової сесії працівників Бібліотеки.
Тетяна Абраїмова
Джерела:
Іванова М.Ф. Науково-бібліографічна
робота обласної бібліотеки // Матеріали
ювілейної наукової сесії, присвяченої підведенню підсумків діяльності бібліотек
за 50 років радянської влади: 22.09.1967 р. [роc.
мова, машинопис.]. – с. 70 –80.– Архів «КЗК ДОУНБ» (Ф. 107).– Дніпро.
Фото з архіву КЗК «ДОУНБ». М.Ф.
Іванова консультує читача.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар