Територія особистості

 

Marcel Marceau. 19 хвилин тиші

(завершення)

 

1969 року Марсель Марсо відкрив свою першу школу École Internationale de Mime в Театрі музики в Парижі. Школа пропрацювала два роки, пропонуючи навчання фехтуванню, акробатиці, балету та маючи п'ять викладачів. У 1978-му він заснував власну школу, École Internationale de Mimodrame de Paris, Marcel Marceau (Міжнародна школа мімодрами в Парижі, Марсель Марсо).

Школа існувала до 2005 року та розташовувалася в серці старого театрального Парижа, недалеко від знаменитого бульвару Тампль або «бульвару Злочинів» (назва від кривавих мелодрам, які демонстрували в театрах у XIX столітті), який оспівав Марсель Карне у знаменитому фільмі про легендарного міма Жана-Батиста Дебюро «Діти райка» (1944 р.), фільмі, який разом з історіями Чапліна мав вирішальне значення для вибору Марселем Марсо професії та покликання міма.

У 1992 році Марсо викладав на великому семінарі в Італії, серед його учнів був Паоло Францато, який згодом став відомим театральним педагогом. У 1996 році заснував Фонд Марсо для популяризації міма у Сполучених Штатах.

Marcel Marceau є автором монографій про мистецтво, почесний доктор наук трьох університетів.

У 1995 році Майкл Джексон, який товаришував з мімом майже двадцять років, планував спільний концерт, але виступ був скасований після того, як Джексон потрапив до лікарні через виснаження під час репетицій. В одному з інтерв'ю він сказав, що завжди був у захваті від майстерності Марсо.

«Він був чудовим... Я постійно ходив на його концерти ще до Off the Wall. Я потайки пробирався до зали і спостерігав, як він кидав виклик законам гравітації, наче ширяв у повітрі. Я перейняв деякі з цих прийомів і включив їх у ритм і танець, коли рухаюся сам».

У 2000 році Марсо привіз свою трупу мімів до Нью-Йорка для представлення своєї нової мімодрами «Капелюх-котелок», раніше показаної в Парижі, Лондоні, Токіо, Тайбеї, Каракасі, Санто-Домінго, Валенсії (Венесуела) та Мюнхені. З 1999 року, коли Марсо повернувся до Нью-Йорка та Сан-Франциско зі своєю класичною моновиставою після 15-річної перерви, яка отримала визнання критиків і зібрала повні зали, його кар'єра в Америці пережила чудовий ренесанс, який привернув увагу третього покоління глядачів. Він з величезним успіхом виступав у таких легендарних американських театрах, як Театр Форда у Вашингтоні, округ Колумбія, Американський репертуарний театр у Кембриджі, штат Массачусетс, і театр Геффена в Лос-Анджелесі.

Нова постановка Марсо, в якій взяла участь вся трупа «Фантастичні казки» («Les Contes Fantastiques»), з великим успіхом відкрила новий сезон у Театрі Антуана.

У 2000 році з'явилась мініатюра «Руки».

«Я хочу розширити межі мовчання людей, щоб у світлі цього всі звичайні події стали ясними, щоб більше було світла, щоб рухатися до прогресу».

Марсель Марсо помер на французькому іподромі в Каорі 22 вересня 2007 року у віці 84 років. На церемонії його похорону було виконано другу частину 21-го фортепіанного концерту Моцарта, який Марсо довгий час використовував як акомпанемент для своїх мініатюр, а також Сарабанду з 5-ї віолончельної сюїти Баха. Похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі. 1999 року Нью-Йорк оголосив 18 березня «Днем Марселя Марсо».

У будинку Маселя Марсо в селі Berchères-sur-Vesgre (департамент Eure-et-Loir), де артист прожив більшу частину свого життя раніше була ферма, оточена полями. Рік у рік він садив тут дерева. Сьогодні це справжній ліс, чудовий сад, навіть буря 1999 року, не  пошкодила цієї краси.

Самі дерева незвичні. Марсо надихався живописом імпресіоністів, коли творив цей парк. Він хотів, щоб він нагадував садибу Клода Моне у Живерні. «Він думав, що одного разу, коли цей будинок стане музеєм, і відвідувачі прогулюватимуться в цьому парку, вони знатимуть, що це Марсель Марсо вибрав і посадив усі ці дерева. Це була його пристрасть, весь вільний час він присвячував влаштуванню будинку, напевно, думка про те, що цей будинок залишиться після нього, була для нього заспокоєнням».

Так, іншою його пристрастю все життя був живопис. Це теж його заспокоювало. Він усамітнювався у своїй майстерні в цьому будинку та малював. Тут, як згадують доньки,   зникало поняття часу. Все що відбувалося ніби випадало з сьогодення. «Він створив тут особливий світ, на кшталт театрального, який існує всередині сцени. Особливий світ, який відповідав йому. І не випадково на вікнах тут кольорові вітражі. ...як у поемі Бодлера про людину, яка вважала за краще дивитися на світ через кольорове скло, замість того, щоб бачити грубу реальність життя. І це дуже глибоко відповідало природі нашого батька. Він не любив реальність, – він волів залишатися в світі мрії.  Це теж становило основу, суть його мистецтва...».

Напевно, бо переживши жахіття війни, спрацьовує певний запобіжник. Інакше все це неможливо пережити, так багато віддаючи на загал.

Marcel Marceau намагався наслідувати мімів багатьох країн, але торкнутися талантом небес насправді не вдалося нікому.

Він не залишив великих статків, проєкти робив за власні кошти, а коли їх не вистачало брав кредити. Але він лишив по собі найголовніше – ті пам'ятні хвилини тиші, що назавжди звучатимуть як найгучніше зізнання у любові всіма мовами світу. Навзаєм.

Олена Ємельянова

 

Фото https://www.nacion.com/archivo/estados-unidos-recuerda-a-marcel-marceau-con-lluvia-de-homenajes/32UCPC4YPNDJHH4NX6RFGWBOS4/story/
 
Джерела:
Маркова, Елена Викторовна. Марсель Марсо / ЕВ. Маркова.– Л.: Искусство, 1975.– 144 с.: ил.– (Мастера современного зарубежного театра).
****
https://www.spokesman.com/stories/2007/sep/24/modern-face-of-an-old-art-mime-marceau-dies-at-84/
https://www.denverpost.com/2007/09/23/silence-spoke-volumes/
https://www.theguardian.com/world/2007/sep/24/topstories3.theatre
https://blog.nli.org.il/en/lbh_marceau/
https://www.seattletimes.com/nation-world/marcel-marceau-the-great-french-mime-dies-at-84/
https://www.allmusic.com/artist/marcel-marceau-mn0003018766
https://www.pantomime-mime.com/pantomime/marcel-marceau
https://historicalsnaps.com/2021/03/22/a-snapshot-biography-of-marcel-marceau/
https://ru.citaty.net/avtory/marso-marsel/
https://www.svoboda.org/a/413434.html
https://www.kveller.com/legendary-mime-marcel-marceau-was-a-jewish-holocaust-resistance-fighter/
https://jewish-paris-tours.com/2020/09/mime-artist-marcel-marceau-a-silent-hero/
https://allthatsinteresting.com/marcel-marceau

        Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут