Marcel Marceau. 19 хвилин тиші
(продовження)
У 1949 році, після отримання премії
Дебюро (заснованої в пам'ять про майстра пантоміми XIX століття Жана-Гаспара
Дебюро) за другу мімодраму «Смерть перед світанком», Марсо заснував трупу
пантоміми «Compagnie de Mime Marcel Marceau», єдину в світі на той момент.
Колектив виступав у провідних паризьких театрах: Театр на Єлисейських полях,
Театр Ренесансу і театр Бернарда та по всьому світу.
З 1959 по 1960 рік у паризькому театрі Амібігу цілий рік йшла ретроспектива його мімодрам – «П'єро де Монмартр», «Три
перуки», «Ломбард», «14 липня», «Вовк з Цу-Ку-Мі», «Париж плаче – Париж
сміється» і «Дон Жуан» (за мотивами п'єси іспанського письменника Тірсо де
Моліни).
«Мистецтво мовчання» (L'art du
silencе) поширювалося світом. До першого турне Сполученими Штатами у 1955–1956
роках, невдовзі після північноамериканського дебюту на Стратфордському
фестивалі в Канаді, про нього знала лише інтелектуальна еліта. Після дебютного
виступу в театрі «Фенікс» у Нью-Йорку, який отримав захоплені відгуки, його
запросили до більшого театру «Баррімор», щоб задовольнити чималий попит
публіки. Перше турне США завершилося рекордними аншлагами в Сан-Франциско,
Чикаго, Вашингтоні, Філадельфії, Лос-Анджелесі та інших великих містах. Його
масштабні трансконтинентальні турне включали Південну Америку, Африку,
Австралію, Китай, Японію, Південно-Східну Азію, росію та Європу.
Він був одним із найвідоміших мімів у світі й завдяки численним виступам на телебаченні. Перший виступ, уже у статусі зірки, стався в програмі Макса Лібмана, Майка Дугласа і Діни Шор, також екранами ширилася власна моновистава «Зустрічайте Марселя Марсо». Співпрацював він і у відомих програмах «Шоу ЧервоногоСкелтона» з американським ведучим та артистом Редом Скелтоном.
Зйомки у стрічках – окрема частина
його біографії. «Барбарела» (1968), де він зіграв професора Пінга; «Перший клас»
(1970), де виконав 17 ролей; «Шенкс» (1974), де об'єднав майстерність німого
кіно, зігравши глухонімого ляльковода й продемонстрував талант до озвучування,
зігравши божевільного вченого; а також епізодичну роль самого себе в «Німому
кіно» Мела Брукса (1976), де з навмисною іронією його персонаж вимовляє єдину
репліку «Ні!», коли Брукс запитує його (через інтертитр), не хотів би той взяти
участь у фільмі.
Останні появи – це невеликі ролі у
фільмах Клауса Кінскі «Паганіні» (1989) та «Дар Йосипа» (1998). Зіграв він і
роль у малобюджетному фільмі, що ґрунтується на його біографії, під назвою
«Пофарбуй це в білий колір». Фільм не був завершений, бо інший актор, давній
друг, з яким він навчався у школі, помер під час зйомок.
Як письменник, Марсо опублікував дві
книги для дітей: «Книгу-азбуку Марселя Марсея» та «Книгу для рахунку Марселя
Марсея», а також вірші й ілюстрації, в тому числі «Баладу про Париж і світ»
(«La ballade de Paris et du Monde»), книгу про мистецтво «Story of Bip»,
написану та проілюстровану Марсо та видану видавництвом Harper and Row. У 1982
році в Парижі була опублікована збірка з десяти оригінальних літографій «Третє
око» (Le Troisième Œil) з супровідним текстом Марсея.
Він дуже захоплювався малюванням,
робив це завжди та усюди, полюбляв розпис емаллю, в останні роки – літографію.
На літографії зображено всі гріхи і те, що бачив, мандруючи світом. Коли під
час гастролей Союзом йому запропонували зробити виставку, з наперевершеною
іронією відповів: «Не будемо насаджувати в вас "Марсізм"».
1987 року паризьке видавництво Belfond
опублікувало «Пімпорелло». 2001 року в книгарнях США, Франції та Австралії
з'явилася нова дитяча фотокнига під назвою «Біп у книзі» («Bip in a Book»,
видавництво Stewart, Tabori & Chang).
Марсо завжди охоче розповідав про своє
мистецтво та ніколи про особисте життя.
Відомо, що був одружений тричі: з
Югетт Маллі, від якої мав двох синів – Мішеля і Батиста; з Еллою Ярошевич, а
третьою дружиною стала Ганна Сікко, яка навчалась в його школі мімодрами та від
якої народилося дві дочки – Каміла й Орелія, які постійно спостерігали за
роботою батька та страшенно пишалися ним.
Художниця та мім Полетт Франкл
випустила у серпні 2014 року мемуари про свої багаторічні стосунки з Марсо.
Книга називається «Марсель і я: Мемуари про кохання, пожадливість та ілюзії» і
вийшла 2014 року.
Олена Ємельянова
«Chaplin made me laugh and cry without
saying a word. I had an instinct. I was touched by the soul of Chaplin – Mime
is not an imitator but a creator».
«Fathers, I do not practice. I’m not
religious in life, but when I perform "The Creation of the World" and
when my soul is touched by the confrontation of "Good and Evil", then
God enters in me».
«I have tried to shed some gleams of
light on the shadow of man startled by his anguish».
«I have spent more than half a
lifetime trying to express the tragic moment».
«Music conveys moods and images. Even
in opera, where plots deal with the structure of destiny, it’s music, not
words, that provides power».
«No art is superior to another one,
but every art looks for expertise and perfection. This is life, which
continues; this is why there is no death. There is continuation. There is no
silence. There is a continuation of thought».
«Silence is like a flame, you see?».
«To communicate through silence is a
link between the thoughts of man».
«To communicate through silence is a
link between the thoughts of man».
Далі
буде.
Фото https://historicalsnapshots.substack.com/p/marcel-marceau
Джерела:
Маркова Елена Викторовна. Марсель Марсо / Е.В. Маркова. -
Л.: Искусство, 1975. - 144 с.: ил. - (Мастера современного зарубежного театра).
***
https://www.denverpost.com/2007/09/23/silence-spoke-volumes/
https://www.theguardian.com/world/2007/sep/24/topstories3.theatre
https://blog.nli.org.il/en/lbh_marceau/
https://www.seattletimes.com/nation-world/marcel-marceau-the-great-french-mime-dies-at-84/
https://www.allmusic.com/artist/marcel-marceau-mn0003018766
https://www.pantomime-mime.com/pantomime/marcel-marceau
https://historicalsnaps.com/2021/03/22/a-snapshot-biography-of-marcel-marceau/
https://ru.citaty.net/avtory/marso-marsel/
https://jewish-paris-tours.com/2020/09/mime-artist-marcel-marceau-a-silent-hero/
https://allthatsinteresting.com/marcel-marceau
https://www.svoboda.org/a/413434.html
https://www.kveller.com/legendary-mime-marcel-marceau-was-a-jewish-holocaust-resistance-fighter/
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:
Дописати коментар