Народилася Аліна в Покровському районі Дніпропетровської області. Через постійні переїзди батьків навчатися доводилося у декількох школах. Закінчивши 11 класів, вона, як і майже вся сільська молодь, вирішила не залишатися в селі, а їхати у велике місто. У Дніпропетровську вступила в училище, де навчалася на бухгалтера-фінансиста. Здобута професія їй подобалась, тому були плани продовжити навчання далі. Якось у розмові зі знайомою – Лідією Афанасівною Манейло вона сказала, що хотіла б знайти роботу, щоб продовжити навчання на заочному відділенні, і та запропонувала спробувати попрацювати в бібліотеці. Спочатку думала, що це буде тимчасово, але виявилося, що цей випадок визначив все її подальше життя. Працювати в «научці» виявилося дуже цікаво. Почала вона свою трудову діяльність у відділі періодики – дуже сучасному, прогресивному, технічно оснащеному підрозділі бібліотеки, який очолює досвідчений фахівець Ірина Михайлівна Браславська. Віддала йому майже 13 років і отримала величезний досвід. Саме тут навчилася любити бібліографію, з’явився азарт до пошуку інформації. Хотілося допомогти кожному читачеві, знайти вичерпні відповіді на їх запити. Як вчили колеги-наставники, читач не має чути слова «ні». Необхідно було опрацювати все – каталоги ДОУНБ, електронні каталоги бібліотек України, систематичний каталог статей міжнародної корпорації МАРС та корпорації ПКК «Дніпропетровщина», учасниками яких відділ періодики є й досі. Не зупиняли ніякі перешкоди. Якщо потрібне видання було відсутнє в межах України, робилися запити в зарубіжні бібліотеки. До обов'язків Аліни входив не лише пошук інформації, а й аналітичний розпис статей до електронного каталогу. Робота у двох міжбібліотечних корпораціях навчила уважно ставитися не тільки до кожного слова, а й до кожного розділового знаку в бібліографічному описі, адже навіть від такої здавалося б дрібниці залежить пошук інформації користувачем. Працюючи в бібліотеці, Аліна продовжувала здобувати освіту, і в 2015 році закінчила Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара за спеціальністю «Українська мова та література». Через два роки, маючи за плечима професійний досвід головного бібліотекаря та вищу філологічну освіту, очолила редакційно-видавничий відділ. Тепер її завдання – забезпечення бібліотек області методичними, інформаційно-бібліографічними, краєзнавчими та рекламними виданнями.
Найбільше Аліна Леонідівна цінує спільну діяльність із співупорядниками бібліографічних покажчиків та якісний продукт їх взаємодії. Найважливішими вважає саме краєзнавчі видання, бо й сама не байдужа до історії свого краю. Та ще їй пощастило працювати разом з Іриною Голуб, палкою патріоткою рідного краю, щиро закоханою в краєзнавство. І Аліна ще більше зацікавилася сучасним і минулим рідного міста й рідного краю. Свої краєзнавчі видання бібліотека подає на різні конкурси. У Всеукраїнському бібліотечному «Біографічному рейтингу» 2017 року біобібліографічний покажчик «Патріот Придніпров’я та України (до 185-річчя від дня народження Олександра Поля), технічним редактором якого є сама Аліна, упорядниками – Ірина Голуб та історик, краєзнавець Ігор Кочергін, увійшов у ТОП-10 кращих покажчиків.
Починаючи з минулого року, перед центром постало ще одне завдання – популяризація видань із залученням преси, радіо й телебачення. Адже мало просто випускати їх у світ, треба щоб про них дізналися. Для цього на сайті «научки» було створено електронну бібліотеку «Колекції», куди Аліна Леонідівна виставляє видавничу продукцію бібліотеки. Їй хотілося б працювати ще більше й ще краще. Заважають обмежені технічні можливості відділу та лише 24 години в добі.
Філософія Аліни Леонідівни – не мати спокою. «Я не хочу заходити в «зону комфорту». Мені там не цікаво, нудно. Я там задихаюся», – говорить Аліна. Вона з тих людей, які постійно щось шукають, йдуть до нових звершень, не забуваючи й не полишаючи вже здобутих напрацювань. Тому, не зважаючи на свій молодий вік, вона користується неабиякою повагою у колег. Неодноразово нагороджувалася почесними грамотами обласного управління культури, відзначалася подяками адміністрації ДОУНБ та міського голови.
Коли з’являється вільна хвилинка, вона любить погуляти вуличками міста, пішки або на велосипеді, проводить час за читанням. Крім белетристики, любить читати й наукові монографії, власне те, з чим працює. Бо перш ніж упорядкувати видання, треба перевірити купу інформації, звірити її, додатково опрацювати велику кількість джерел. Бо ж хочеться зробити все на «відмінно», щоб цим могли користуватися не лише колеги, а й усі користувачі. Саме для цього вона й працює. Тому із впевненістю можна сказати, що її життя – це шлях надзвичайно трудолюбивої людини до досконалості та пошуку можливостей бути корисною людям.
Немає коментарів:
Дописати коментар