Карпати. Поетичний світ давніх гуцульських традицій. Відкритих почуттів та єдності із природою.
Задум повісті «Тіні забутих предків» виник у Михайла Коцюбинського у 1910-му під час його першої подорожі Гуцульщиною. Дивовижний край та люди захопили настільки, що створена історія українських Ромео та Джульетти впевнено перетнула час. Геніальний режисер Сергій Параджанов - автор однойменної та першої поетичної української кінострічки, дозволив «Тіням» перетнути й кордон: 21 країна, 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них — 24 Гран-прі).
«Здатність любити красу і здатність бути абсолютно вільними в межах власного бачення» - так згадував про Параджанова його колега Андрій Тарковський. Теж саме можна сказати й про Михайла Коцюбинського.
Подробиці щодо поетичної повісті «Солнцепоклонника» Михайла Михайловича Коцюбинського на межі реальності й казки, дійсності й уяви, достовірності - тут і зараз
«Тіні забутих предків»
Майстер психологічної прози, громадський діяч, голова чернігівської «Просвіти» Михайло Коцюбинський став найвизначнішим імпресіоністом в українському письменстві першої половини ХХ сторіччя. «Сонях», казали на митця - через любов до сонця, квітів і дітей. Та можна назвати й містиком. Повість «Тіні забутих предків» написано у 1911-му. Твір – подих народної творчості, що з перших сторінок занурюють в атмосферу давніх карпатських вірувань. Письменник був захоплений «українськими Афінами» - так жартома він називав село Криворівню на Івано-Франківщині. «Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!».
Михайло Михайлович повертався до цього краю знов і знов (1910-1913 роки) та був зачарований бурхливою річкою Черемош, барвистими полонинами, талановитими й гордими людьми, їх легендами та переказами, життям й побутом.
Перше знайомство було коротким. Влітку 1910-го Коцюбинський повертався з Італії і заїхав у вищезгадане карпатське село. Нажаль, не встиг одразу зібрати достатньо матеріалу, проте бажання написати про цю таємничу первозданність вже не полишало.
Не лише власні враження, а й «Матеріали до гуцульської демонології» Антона Онищука, багатотомна праця «Гуцульщина» Володимира Шухевича, збірники Володимира Гнатюка, «Гуцульські примівки» Івана Франка стали натхненням для створення повісті.
Балабко, Олександр Васильович. Синьйор Ніколо й синьор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського [Текст] : есеї / О. Балабко. - К. : Факт, 2006. - 248 с.
Коляда, Ігор Анатолійович. Михайло Коцюбинський [Текст] / І. А. Коляда, О. Ю. Кирієнко. - К. : Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.
Коцюбинський, Михайло Михайлович. Тіні забутих предків [аудио-книга] / М. Коцюбинський ; читає В.Обручов. - К. : Українська аудіокнига, 2006. - эл. опт. диск (CD-ROM);МР3. - (Класика української літератури)
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар