Записки ветеринарного лікаря, що практикує в англійській провінції в 30-60 роки минулого століття. З любов'ю і гумором автор, ветеринарний лікар за фахом, розповідає про домашніх тварин і їх взаєминах з людиною.
Книга ця мені попалася на нашій полиці буккросингу.
Я з дитинства читала дуже багато, але в нашій сільській бібліотеці книг цього автора не було. Тому в моєму списку улюблених книг виявилась прогалина. І ось тепер книга мене наздогнала. Вона написана як би не для дорослих, читається легко і з задоволенням.
Кожна історія про лікування тварини - як детектив: треба зуміти поставити правильний діагноз у безсловесної істоти, провести необхідні лікувальні процедури, яким часто активно чинять опір хворі тварини. А різноманітність типажів їх господарів: від надмірно дбайливих до відверто байдужих, і складаються з ними непрості відносини!
Книга місцями дуже смішна, місцями сумна, дуже зворушлива і написана з такою любов'ю до тварин і до професії, що неможливо залишитися байдужим.
Однак, потрібно чітко розуміти, що головний герой - служить ветеринаром в англійській сільській глибинці минулого століття. Так що - це не розповіді про бідних кішечок, собачок та іншу дрібну живність (справедливості заради, потрібно сказати, що кішки і собаки там все ж є, але, не в порівнянних кількостях з іншими пацієнтами). Основним заняттям доктора є лікування великої та дрібної рогатої і не дуже худоби. Причому, проблеми у фермерів з їх вихованцями дуже життєві - отелення, пошесть, зламані кістки, порвані м'язи, розлад шлунку тощо. Детальний опис пологів у корів, наприклад, не для дітей... Однак, завдяки прекрасному почуттю гумору та вмінню легко викладати, це не викликає відторгнення. Адже книга не про це, а про любов до тварин, про взаємини між людьми, про життя дивовижної, непростої, але чудової людини.
Той факт, що основними клієнтами доктора є фермери, швидше додає книзі захопливості і деякого сільського шарму. Автор дуже жваво і з любов'ю описує жителів англійських пагорбів. Їх горе і радість, їх стоїцизм і привітність, їх залежність і прихильність до чотириногих годувальників він описує з гумором і великою часткою романтики.
Дуже захоплююче. Рекомендую всім!
Хто ще не порадив прочитати Херріот своїм дітям чи онукам шкільного віку - не забудьте це зробити. Адже в наш вік комп'ютерів і інформаційних технологій так важливо, щоб у дітей не атрофувався інтерес до природи, до тварин, щоб було менше агресії по відношенню до наших чотириногих друзів.
Галина Коротоножкіна, головний бібліотекар відділу періодикиБільше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар