Спроби місцевої інтелігенції відродити бібліотеку не мали успіху, і вона протягом майже 30 років існувала при книжковому магазині Василя Петровича Ульмана, який був її єдиним бібліотекарем. Книги він видавав за плату і під заставу, аби вони не лежали мертвим вантажем у підвалі, а потрапляли до читачів.
Бібліотека отримала статус публічної, була підпорядкована губернській адміністрації, яка розробила деякі умови користування бібліотекою (абонентська плата за взяття книги, за користування кабінетом для читання і т.д.) і вимагала щорічні звіти про її фонди. Офіційні відомості про приміщення цієї бібліотеки «при магазині Ульмана» друкувалися і в «Новоросійському календарі», що виходив в 70-х роках в Одесі. За повідомленням «Новоросійського календаря» у 1861 році бібліотека налічувала 1601 томи книг. Але доля бібліотеки не була щасливою…
Про існування бібліотеки знало обмежене коло людей. Назва «Книжковий магазин Ульмана» жодним словом не повідомляла про бібліотеку. І лише відвідувачі магазину Ульмана бачили на стіні, в книжковому відділенні магазину, вивіску з друкованим написом олійними фарбами: «Катеринославська публічна бібліотека». Василь Ульман не робив ніякої різниці між книгами бібліотеки і тими, що були в магазині на продаж. Коли знаходився покупець, він продавав бібліотечні книги, навіть не роблячи ніяких поміток.
За час існування в магазині Ульмана, фонди бібліотеки були майже повністю розкрадено.
Пупченко, Володимир. До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830-1917 рр.): матеріали досліджень / В. Пупченко. - Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007. – 48 с.
Швидько, Ганна. Катеринославський Піквікський клуб (1858-1860) / Г. Швидько. - Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003. - 147 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар