Пунктир

«Apple втратила далекоглядного і креативного генія, а світ втратив дивного людини. Ті з нас, хто був досить щасливий знати і працювати зі Стівом, втратили дорогого друга і надихаючого наставника. Стів залишив після себе компанію, яку тільки він зміг би створити і його дух назавжди стане основою Apple».

Епітафія на сторінці сайту Apple після смерті Стіва Джобса

Продовжуємо пізнавати винахідника у «Пунктирі». 

(закінчення)

«Останні 33 роки я щоранку дивився в дзеркало і питав себе: «Якщо сьогодні буде останнім днем в моєму житті, чи буду я робити те, що запланував на сьогодні?»

«Пам'ять про те, що я скоро помру, — найважливіший інструмент, який мені коли-небудь траплявся, що допомагає мені приймати важливі життєві рішення. Тому що майже усе — усі зовнішні очікування, увесь гонор, увесь острах сорому чи невдачі — ці речі просто зникають перед лицем смерті, залишаючи лише справді важливе. Пам'яти, що ти помреш, — найкращий відомий мені спосіб позбутися ілюзії, що тобі є що втрачати. Ти уже голий. Немає причини не слідувати за позовом свого серця. Смерть — це найкращий винахід життя».

«Працювати потрібно не 12 годин, а головою»."

«Проблема в тому, що я став старшим і зрозумів, що технологічні новинки не здатні дійсно змінити світ. Вибачте, але це правда. Це розуміння приходить з появою дітей. Ти народжуєшся, старієш, а потім вмираєш. І так відбувається вже дуже багато років. І ніщо це не змінить».

«У мене не було своєї кімнати, я спав на підлозі у друзів, здавав пляшки з-під коли за 5 центів, щоб купити їжу, і щонеділі йшов 7 миль пішки, щоб раз на тиждень добре повечеряти в храмі кришнаїтів. Це було чудово!»

«Часто люди не знають, чого хочуть, поки їм цього не покажеш».

«Часу нам відпущено не так вже й багато, щоб його витрачати, намагаючись прожити чуже життя. Не довіряйте догмам: не можна жити, спираючись тільки на те, що придумали інші. У жодному випадку чужі думки не повинні приглушувати ваш власний внутрішній голос. І найголовніше – наберіться мужності, щоб слідувати за покликом власного серця і своєї інтуїції».

«Я б обміняв усі свої технології на зустріч з Сократом».

«Я не хочу бути найбагатшою людиною на цвинтарі».

Джобс, Стив. Стив Джобс о бизнесе. 250 высказываний человека, изменившего мир [Текст] / С. Джобс ; ред. А. К. Томас ; пер. с англ. В. Ионов. - М. : Альпина Паблишер, 2012. - 256 с.

Айзексон, Волтер. Стів Джобс [Текст] : [біографія засн. компанії Apple : пер. з англ.] / В. Айзексон. - К. : Брайт Стар Паблішинг, 2017. - 608 с. : фот.

https://maximum.fm/novini_t2

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

Загалом протягом року Рада Бібліотеки провела 7 засідань на яких було розглянуто 35 питань. Окрім загальних - затвердження кошторису, написання звітів, розгляду списку книг та журналів для передплати, Радою розглянутий проект змін та доповнень нових правил для відвідувачів бібліотеки, які були затверджені Міською Думою на засіданні 25–27 жовтня, і введені в дію з 1 січня 1901 року.

Також розглянули заяви читачів, внесені у спеціальну книгу про передплату книг та періодичних видань, задовольнили клопотання на передплату газет – «Россія» та «Гласность», журналів «Вестник Всемирной Истории» та книжок : «Всеобщую историю литеруры» Олександра Кірпічникова, твори Максима Горького, Антона Чехова, Персі Біші Шеллі, Вікентія Вересаєва, Олександра Пипіна, програми вищих та середніх навчальних закладів.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1900 год [Электронный ресурс].– Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902.– 24 с.– Текст. дан.– Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=94 (дата звернення: 14.08.19).– Загл. с экрана.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

Франц Кафка. «Процес» (продовження)

Післямова Макса Брода до другого видання 1935 року:

«... Так як рукопис в існуючому вигляді не призначався для публікації, отже, письменник піддав би її остаточній перевірці; повної впевненості не існує навіть щодо викреслених місць; при повторному перегляді дещо викреслене, ймовірно, знову виявилося б прийнятним. Проте, наміри письменника в контексті роману шанувалися незаперечно; кожна малість, яка представляла цінність з точки зору форми і змісту, прийнята в якості додатку і доповнює глави, які, як занадто фрагментарні, довелося викинути з першого видання.

У першому виданні восьмій главі за допомогою легкої перестановки чотирьох рядків було надано закінченого вигляду. Тут глава відновлена ​​в її первісному вигляді і надрукована, як в оригіналі, незавершеною».

Отже, Макс Брод визнає, що взяв участь в реконструкції композиції роману. І це не дивно, адже Кафка не залишив ніяких підказок, за якими можна було б якось відтворити фабулу твору. Всі розділи не були пронумеровані і містилися в окремих конвертах.

Також Брод був не тільки невтомним видавцем Франса, а й ревним охоронцем його рукописів. Отримати доступ до них вдалося тільки після 1988 року, коли Німецький літературний архів ім. Фрідріха Шиллера придбав їх у спадкоємців Брода за величезну суму. Малькольм Песлі, з 1975 року, працював над академічним виданням зібрання творів Кафки, а в 1990 році випустив у світ двотомник, що носить назву «Процес. Роман за матеріалами рукописів».

У перший том включені завершенні глави і фрагменти глав. Другий том містить матеріали, пов'язані з роботою Кафки над текстом, а також великий апарат видання. Закінчені частини розташовані в звичному порядку, однак перша, у виданні Брода, глава розділена на дві самостійні, адже текст в рукописі розділений лінією. Глава, яка була пойменована як «Подруга фройляйн Б.» і при підготовці до друку названа Бродом «Подруга фройляйн Бюрстнер», віднесена до «фрагментів», оскільки Кафка не надав цьому тексту титульного листа. Так само змінена послідовність публікації фрагментів. На думку Песлі, саме дане розташування більш точно відповідає розгортанню романної фабули, процесу написання твору і внутрішньої співвіднесеності окремих уривків тексту. Віднесений до додатків і опублікований Бродом «Фрагмент» («Коли вони вийшли з театру...»), оскільки він не виділений автором як самостійний, а являє собою дві окремі рукописні сторінки, скріплені разом що не мають ніякого назви.

Останню стадію руху роману від «стопи паперів» до «майже закінченого» позначило новітнє видання «Процесу», розпочате Роландом Ройсом і швейцарським видавництвом «Штрёмфельд» в 1997 році. Видавець поставив собі за мету «повністю відтворити рукопис» і тим самим донести до читача «повноцінне враження від фрагментарного характеру» неопублікованих творів Кафки.

В останньому виданні «Процесу» перед читачами не завершене книга, що має певну внутрішню структуру і послідовне розташування глав та фрагментів, а 16 окремих зошитів. Порядок розташування зошитів не встановлено - зміст відсутній. Читач немов поміщений в ту ситуацію, в якій в 1920 році виявився Макс Брод, який отримав від нашого героя більш-менш впорядковану і розсортовану по окремим конвертам рукопис роману.

https://www.e-reading.club/chapter.php/104796/19/Kafka_-_Process___vosstanovlennyii_po_rukopisyam__.html

http://kafka.net.ru/text/chuzhoy-process-franca-kafki/

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Веретенников В. Заграва [Текст]:роман /В.Веретенников.- К.: Видавничий центр «Академія», 2009.- 302с.

З перших сторінок роману я наче занурилась у зелений океан тайги, відчула красу мальовничої природи, стрімкість гірських рік, блакитне та дзвінке повітря. Саме у глухому тайговому урсалі, де ніколи не ступала нога людини й починається ця гостросюжетна історія. Місце, де природа сховала від усіх своє серце, стало для героїв справжнім випробуванням на силу духу, сміливість, чесність та порядність.

Палкі почуття й ризиковані вчинки, чисте кохання й  холодний розрахунок дивовижно переплелися на сторінках цієї драматичної книги. Автор талановито демонструє галерею різноманітних героїв: спритна відчайдуха Даринка, амбіційний бригадир Сашко, невгамовна авантюристка Надія, сміливий та наївний хлопчисько Микола та багато інших. А особисто для мене, головним героєм стала дика та горда вовчиця на прізвисько Білогривка, яка зіграла ключову роль у житті кожного персонажа. 

На сторінках книги присутні і політичні інтриги, і зухвала дуель за картковим столом, і великосвітські бали, рейдерські захоплення, але головне тут є ЖИТТЯ. Життя, яке надихає на чисті почуття, спонукає до моральної відповідальності за свої вчинки, дає шанс на перебування в мирі та злагоді разом з природою. 

Оксана Шевченко, заступник директора внутрішньо-бібліотечної роботи

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Пунктир

Стівен Пол Джобс - один із засновників корпорацій Apple, Next, Pixar та ключова фігура у світовій комп'ютерній індустрії. Людина, яка багато в чому визначила хід розвитку суспільства. Він представив світу кольоровий комп'ютер iMac, потім iPod і iPhone. Саме приклад Джобса доводить: людина, котра мислить не так як усі, котра уникає шаблонів у вирішенні задач на шляху до мети, здатна вплинути на світ, змінити його на краще та досягнути величних успіхів. Давайте разом поринемо у вир думок нового героя «Пунктиру».

«Джобс міркував про себе як про мистця, і заохочував розробників думати про себе так само. Метою ніколи не було перевершити конкурентів чи заробити багато грошей. Метою було створити найкращу річ серед можливих чи навіть трохи кращу».

Енді Герцфельд

«Ви хочете все життя продавати підсолоджену воду чи хочете піти зі мною і спробувати змінити світ?»

«Джон Скаллі зруйнував Apple, наповнивши свідомість співробітників компанії хибними цінностями. Він замінив людей з правильними принципами на людей з неправильними. І разом вони заробляли десятки мільйонів доларів, піклуючись про власну славу і благополуччя більше, ніж про Apple і, найголовніше, користувачів її продукції».

«Є лише один спосіб зробити велику роботу – полюбити її».

«Коли ти молодий і дивишся телевізор, то думаєш, що телекомпанії змовилися і хочуть зробити людей тупими. Але потім ти дорослішаєш і приходить розуміння: люди самі цього хочуть. І ця думка лякає набагато більше. Змова - це не страшно. Ти можеш пристрелити виродків, почати революцію! Але немає ніякої змови, телекомпанії просто задовольняють попит. На жаль, це правда».

«Креативність — це просто створення зв'язків між речами. Коли творчих людей питають, як вони щось зробили, вони відчувають себе трохи винуватими, тому що вони не зробили нічого насправді, а просто помітили. Це стає їм зрозуміло з часом. Вони змогли зв'язати різні шматочки свого досвіду і синтезувати щось нове. Це відбувається тому, що вони пережили й побачили більше, ніж інші, або тому, що вони більше про це думають».

«Моя модель бізнесу – група The Beatles. Четверо хлопців, кожен з яких тримав під контролем погані нахили іншого. Вони врівноважували один одного, і результат виявився більшим, ніж просто сума складових. Таким, на мій погляд, повинен бути бізнес: великі справи не здійснюються поодинці, вони завжди є досягненням команди».

«Найкращим способом створити щось значиме в двадцять першому столітті може виступити лише об’єднання творчості з технологією».

«Озираючись назад, можу сказати, що моє звільнення з Apple стало найкращою подією в моєму житті. Я позбувся багажу успішної людини і знову знайшов легкість і сумніви новачка. Це звільнило мене і ознаменувало початок мого найбільш творчого періоду».

Далі буде

Джобс, Стив. Стив Джобс о бизнесе. 250 высказываний человека, изменившего мир [Текст] / С. Джобс ; ред. А. К. Томас ; пер. с англ. В. Ионов. - М. : Альпина Паблишер, 2012. - 256 с.

Айзексон, Волтер. Стів Джобс [Текст] : [біографія засн. компанії Apple : пер. з англ.] / В. Айзексон. - К. : Брайт Стар Паблішинг, 2017. - 608 с. : фот.

https://maximum.fm/novini_t2

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

Франц Кафка. «Процес» (продовження) 

З післямови Макса Брода до першого видання роману «Процес» 1925 року:

«Рукопис роману «Процес» я взяв собі в червні 1920 року і відразу ж тоді привів його до ладу. Рукопис заголовку не мав, хоча в розмовах Кафка завжди називав його «Процесом». Підрозділ на глави, а також назви глав зроблені Кафкою. Що ж стосується розташування глав, я змушений був покластися на своє розуміння. Так як мій друг все-таки прочитав мені більшу частину роману, моє розташування глав змогло спертися на пам'ять при приведенні рукописи в порядок. Франц Кафка вважав твір незавершеним. Перед нинішньою заключній главою повинні були зображуватися ще кілька стадій таємничого процесу. Але так як процес, за висловлену мені думку письменника, ніколи не повинен досягти найвищої інстанції, в даному разі роман взагалі не має завершення, як то кажуть, продовжений невизначеністю. У всякому разі, закінчені глави, зібрані разом з главою завершальною, дозволяють визначити з очевидним ясністю не тільки задум, але і форму твору, і хто не зверне при цьому особливої уваги, що сам автор мав намір ще продовжити твір (він залишив цей задум, так як змінилися його життєві умови). Чи відчує цю прогалину в тексті.

Моя робота над величезною зв'язкою паперів, яка представляла цей роман свого часу, обмежилася лише відділенням закінчених глав від незакінчених. Незавершені я помістив в кінець томи посмертного видання, вони не містять нічого істотного для сюжету. Один з цих фрагментів самим Кафкою під назвою «Сон» поміщений в збірник «Сільський лікар». Закінчені глави при виданні впорядковані і скомпоновані. З незавершених одну, явно майже закінчену, лише переставивши чотири рядки, я вставив в роман як восьму главу.

У тексті, само собою зрозуміло, я нічого не змінив. Я тільки розкрив численні скорочення (надрукував повністю замість Ф. Б. (?) «Фройляйн Бюстнер», замість Т. - Тітореллі) і виправив кілька дрібних помилок, очевидно, що залишилися в рукописі тільки тому, що письменник не піддав його остаточній перевірці.

https://www.e-reading.club/chapter.php/104796/19/Kafka_-_Process___vosstanovlennyii_po_rukopisyam__.html
http://kafka.net.ru/text/chuzhoy-process-franca-kafki/

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

Франц Кафка. «Процес»

«Процес» - філософський роман Франца Кафки, опублікований після смерті автора в 1925 році. Історія створення і публікації твору має особливості, які не можуть бути не прийняті до уваги читачем.

Період створення - з липня 1914 по січень 1915 року - збігся з найбільш важливими в житті Кафки подіями - розривом заручин з Феліцеєю Бауер і початком Першої Світової війни.

Своє становище в цей час письменник порівнював з існуванням обвинуваченого, а заключну розмову з коханою, що пройшла в присутності її сестри та подруги, називав не чим іншим, як «Трибуналом». Незабаром після цього наш герой приступає до написання «Процесу».

Спочатку робота над романом йшла безперервно, і всього за два місяці Франсу вдалося підготувати близько 200 сторінок рукопису.

Але його творчий порив швидко вщух і він переключається на інші твори. Пізніше робота відновилася, проте роман створювався нелінійно. За твердженням літератора і доброго друга нашого героя Макса Брода, перш за все Кафкою були написані перша та остання глави, в той час як робота над іншими йшла паралельно. Сторінки, що відносяться до «Процесу», письменник виривав з зошитів в яких працював і поділяв з фрагментами і главам, при цьому не впорядковуючи їх між собою, що згодом ускладнило відтворення фабули роману.

На початку 1915 року письменник перервав роботу і, за винятком нетривалої спроби в 1916 році, не приступав до неї у подальшому. Уже в листопаді 1914 року Кафка заявляв: «Я більше не можу писати. Я наблизився до кордону, перед якою мені, ймовірно, знову доведеться прочекати не один рік, щоб потім знову приступити до чергової знову нескінченної довго історією».

Після смерті героя в його паперах були виявлені дві записки, адресовані Максу Броду, в яких Франс просив спалити всі залишені рукописи: «Все це без винятку має бути спалено, і зробити це я прошу тебе як можна швидше».

Брод не послухав останньої волі товариша: зібравши розрізнені глави і провівши колосальну редакторську роботу, він опублікував «Процес» в тому вигляді, в якому його знають і люблять до нині.

І, оскільки сам текст твору нам учинений в різних варіантах при виданнях, слід почати з видавничих післямов публікатора.  Про це наступного тижня.

https://www.e-reading.club/chapter.php/104796/19/Kafka_-_Process___vosstanovlennyii_po_rukopisyam__.html

http://kafka.net.ru/text/chuzhoy-process-franca-kafki/

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут