Територія особистості

Карсон МакКАлерс (Lula Carson Smith):
«We wander, question. But the answer waits in each separate heart…»
(завершення)

 

Так, все продовжувалось саме так, але вдячна цікавість до її творчості та долі не припиняються.  
Невдовзі після смерті Лули вийшла перша кіно-екранізація «Віддзеркалення в золотому оці» з Марлоном Брандо й Елізабет Тейлор у головних ролях. У наступному році – кіноверсія «Серце – самотній мисливець» (1968), яка принесла номінації на премію «Оскар» двом зіркам – Алану Аркіну і Сондре Локк. Оцінюючи статус МакКалерс в американському мистецтві та літературі, біограф Вірджинія Спенсер Карр зазначить: «Критики продовжують порівнювати і протиставляти МакКалерс Юдорі Уелті, Фланнері О'Коннор і Кетрін Енн Портер, яких вважають кращими представниками стилю «південна готика» в короткій формі. Проте вони схильні оцінювати МакКалерс вище сучасниць як романіста. Сама ж МакКалерс завжди гостро та точно оцінювала власну роботу незалежно від статі тих, з ким її порівнювали».
Так. Гендерне питання ніколи не було сутністю творів і втілення справжніх позачасових майстрів. Вистави Романа Віктюка та кінострічки Сергія Параджанова у зашорених режимах і осіб викликали стійкий шок і агресивний непримирений протест. Але мова сцени та кадру Віктюка-Параджанова завжди переконливо розповідала саме про кохання «над» та «за» межами статі. Того самого, яке рятує від самотності, наповнюючи зсередини істиною того самого МакКаллеровського світла. Сутністю, в якій, крізь страшну драму ціною життя,  волав і переконував Параджанов : «Не існує дива – існує лише любов».
На першій сторінці газети New York Times від 30 вересня 1967 року Еліот Фремонт-Сміт напише саме про цей надвплив роману «Серце – самотній мисливець» для часів і поколінь: «Справа не лише в тому, що роман проклав шлях тому, що стало американським південним готичним жанром, справа в тому, що він відразу ж охопив його та вийшов за його межі... Суть цієї чудової, все ще потужної книги, можливо, найкраще передана в її назві,  з її почуттям інтенсивності, лаконізму та таємничості, з її жахливим співставленням любові та самотності, чий зв'язок був постійною темою МакКалерс... Місс МакКалерс не була ні плодовитою, ні різноманітною у своїй темі... Це не помилка і не трагедія: деяким художникам бачення дається лише одного разу. Резюмую: лише художник здатен змусити інших підкоритися цій силі бачення. Міссіс МакКалерс була художницею. Вона також була сама по собі джерелом натхнення і прикладом для інших художників, які наблизилися до неї. Її книги, особливо «Серце», житимуть; її не вистачатиме».
Її, звісно, не вистачає, але кожного разу власне серце на мить завмирає перед кожним ритмом, для того, щоб із новими силами, звіряючись з поетичною МакКалерською чутливістю, прикрашати життя світлом. Прикрашати впевнено та наполегливо, неодмінно затьмарюючи його драматичні тіні непереможною істиною любові. Так, насправді більшою за диво.

Олена Ємельянова

 

Фото: https://www.tumblr.com/tagged/carson%20mccullers
 
Джерела:
МакКалерс, Карсон. Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. – М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Територія особистості

Карсон МакКалерс 
(Lula Carson Smith):
«Ні в народженні, ні в смерті немає вибору…»
(продовження)
 

З колекцією творів, яка містить п'ять романів, дві п'єси, двадцять оповідань, більше двох десятків публіцистичних творів, книгу дитячих віршів, невелику кількість віршів для дорослих і незавершену автобіографію Карсон МакКалерс вважається одним із найбільш значущих американських письменників минулого століття. До сторіччя з дня народження у 2017-му Бібліотека Америки випустила повне зібрання її творів в двох томах. Яскраве глибоке ексцентричне піввікове життя, що перетнуло межі часу, вмістилося в доволі скромний формат шани та пам`яті. Але завжди важливіше – в шир, не в довжину.
За своє сумне щасливе життя вона стала двічі лауреатом стипендії Фонду Соломона Гуггенхайма (1942, 1946), лауреатом премії Генрі Белламанна за видатний внесок у літературу (1966). В університеті Коламбуса відкрито Центр її імені для письменників і музикантів. Твори перекладено багатьма мовами світу. На додаток до премії New York Drama Critics Circle і Donaldson за п’єсу «Учасниця весілля» МакКалерс отримала грант від Американської академії мистецтв і літератури та Національного інституту мистецтв і літератури, інші нагороди та почесті. В 1952-му прийнята до Національний інститут мистецтв і літератури. У 2000 році як член-вчитель потрапила посмертно до Зали слави письменників Джорджії.
Останній роман «Годинник без стрілок», опублікований в 1961 році, не привернув особливої уваги критики та не отримав комерційного інтересу. У наступному році Карсон перенесла операції з видалення ракової пухлини і з відновлення паралізованої лівої руки. Її остання робота, збірник дитячих віршів «Солодкий, як огірок, чистий, як свиня», надруковано в 1964 році. В цей же час на Бродвеї вийшла прем`єра-інсценізація Едварда Олбі за твором «Балада про сумну кав’ярню», яка отримала шість номінацій премії Tony Award.
Після останньої лікарської консультації 15 серпня 1967 року Карсон перебувала в комі 46 днів. Вона померла 29 вересня в лікарні Найак і була похована на міському цвинтарі Оук-Хілл. Шоколадне морозиво, на жаль, було здатне допомогти лише її літературним героям. На похоронах були присутні понад двісті осіб, включаючи Трумена Капоте, Теннессі Уільямса, актрис Мірні Лой і Джулію Харріс.

Чарльз Буковскі відгукнувся:
 
… всі її книги
жахливої самотності
всі її книги про
жорстокість
любові без любові…
 
це все, що від неї залишилось…
все
продовжувалось саме так,
як
вона це написала…

Олена Ємельянова

 

Фото https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
 
Джерела:
МакКалерс, Карсон. Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. – М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Що читають бібліотекарі

Ґеррітсен, Тесс. Двійник : роман = Body Double : a novel / Т. Ґеррітсен ; пер. з англ. О. Оксенич. – 3-тє вид. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2021. – 381 с.

 

Я дуже люблю читати. І найбільше люблю закордонні детективи та трилери. Імовірно, тому мене зацікавила ця книга. Привабило те, що автор – жінка, та й назва загадкова – «Двійник». Нічого цієї авторки я не читала і, як не соромно, навіть не чула про неї. Виявилося, що це дуже відома американська письменниця китайського походження, антрополог та медик за освітою. У письменницькому середовищі вона здобула титул «королеви медичного саспенсу». Словом «саспенс» позначають художній ефект, особливий тривалий тривожний стан читача під час читання книги. І я, змушена зізнатися, поринула у цей стан за повною програмою. Але ті, хто захоплюються творчістю Жана-Крістофа Гранже чи є фанатами американського серіалу «Кістки», можуть не дуже хвилюватися, – читали і страшніше!

Тепер трохи про сам роман. «Двійник» – четверта книжка з серії медичних трилерів про агента Джейн Ріццолі та судмедексперта Мауре Айлс. Я не шкодую, що почала читати книги цієї серії одразу з четвертої. У ній розкривається загадка походження Маури Айлс. Не розкриватиму подробиць, але скажу, що книжка захоплива. Продовжу читання цієї серії, але тепер з початку. До речі, майже всі книжки серії є у нашій бібліотеці. А ще Тесс Ґеррітсен є авторкою сценарію серіалу «Ріццолі та Айлс». Любителі трилерів, від яких крижаніє кров, вдалого читання, або перегляду! 7 сезонів!

 

Марина Лесканова, завідувачка відділу зберігання основного фонду

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Територія особистості

Карсон МакКалерс (Lula Carson Smith): 
«…дістатися до самої суті…»
(продовження)

 

Працюючи над сценічною адаптацією «Учасниці весілля», Карсон відновлювалась фізично й емоційно і провела деякий час із близьким другом Теннессі Вільямсом.
У 1974-му, він позначить: «Я використовував слово «серце», але це невідповідне слово для визначення суті генія Карсон МакКалерс. Це було її улюблене слово, і воно володіло винятковою точністю. Я знаю, що є чимало людей із серцем, у яких немає потреб або дару, щоб змусити його розповідати. І тому Карсон МакКалерс мала те, що я б назвав найнеобхіднішим письменникові: вона володіла серцем і його глибоким розумом, але до того ж тією самою «мовою ангелів», що давала їй силу співати про нього, робити з нього гімн. Коли фізичні катастрофи занадто рано зменшують силу художника, його / її прихильники не повинні вступати в мольбу або приносити вибачення та прохання, бо художника слід судити не за кількістю. Це якість духу... Серце Карсон часто було самотнім, і воно було невгамовним  мисливцем за тими, кому вона могла його запропонувати, але це було серце, прикрашене світлом, яке затьмарювало його тіні».
У січні ж 1950 року її п'єса «Учасниця весілля» була представлена на Бродвеї, отримавши схвальні відгуки та премію Drama Critics' Circle Award.
Чотири роки потому Карсон і Рівз знову одружились, але щастя змучений шлюб не подарував, і жінка спробувала вкоротити собі віку. Ексцентричний невдаха з безліччю комплексів, Рівз згодом пропонував дружині вчинити самогубство разом, але отримав відмову. Розставання було остаточним.
Рівз помер у паризькому готелі від передозування снодійного. П'єса «Квадратний корінь із прекрасного» (1957 р.) написана на основі гірких спогадів про останні спільні роки: «Є люблячий і коханий, але ці двоє з різних країн».
Наприкінці життя МакКалерс, яка після кількох інсультів втратила здатність писати, надиктовує автобіографію «Осяяння і нічна лихоманка» (видана у 1999 р), що залишилася незавершеною. Будинок у Південному Ньяку (Нью-Йорк), в якому Карсон прожила з 1945 по 1967 роки, пізніше був включений до Національного реєстру історичних місць у 2006 році.
З народження вона страждала від багатьох хвороб. На тридцять першому році виявилася повністю паралізована ліва частина тіла. Але Карсон не здавалась, бо люди з серцем самотнього мисливця не здаються ніколи.

Олена Ємельянова

«There is no stillness like the quiet of the first cold nights in the fall».
 
«The whole world was this symphony, and there was not enough of her to listen».
 
«У тому, що наше життя – імпровізація, ніщо не переконує так сильно, як перервана музика чи стара адресна книга».
 
«У місті було двоє німих, вони завжди ходили разом».
 
«Цінність та властивості кохання... визначаються найбільш люблячим і ніким більше».
 
«…у всіх корисних речей є своя ціна, і купити їх можна лише за гроші – оскільки так вже світ влаштований. Ти без зайвих міркувань знаєш ціну стосу бавовни чи кварти патоки. А на людське життя ніякого цінника не пришпилили – воно й дається нам безкоштовно, і відбирається неоплаченим. Чого воно варте? Поглянь назад, навколо – часто-густо ціна його здається або занадто маленькою, або зовсім ніякою. Часто надриваєшся, потієш, а краще нічого не стає – от і закрадається в душу почуття, що ти коштуєш замало..».
 
«Це диво з чудес, що мільйони людей, багато бачучи, не бачать головного».
 
«We are torn between nostalgia for the familiar and an urge for the foreign and strange. As often as not, we are homesick most for the places we have never known».
 
«We wander, question. But the answer waits in each separate heart - the answer of our own identity and the way by which we can master loneliness and feel that at last we belong».
 
«...хіба живі можуть жити, якщо на світі є смерть?»
 
«Яка прикрість, що Бог витрачає кучеряве волосся на хлопчиків, коли є так багато дівчаток, у яких волосся пряме, як солома».
 
«Я вірю у те, що знаю».
 
«Як цікаво помічати різні дрібні риси, а потім раптом дістатись до самої суті…».
 

Фото: https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
 
Джерела:
МакКалерс, Карсон. Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. – М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers
 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Територія особистості

Карсон МакКалерс (Lula Carson Smith): Мова ангелів
(продовження)

З чоловіком вона розлучається на початку Другої світової і ще у шлюбі вливається до кола літературних талантів, які проводять час у так званому Бруклінському Лютневому домі, який є нью-йоркським центром усього богемного, літературного та художнього. Резиденція належить редакторові Harper's Bazaar Джорджу Девісу. Серед постійних гостей і мешканців Річард Райт, Леонард Бернстайн, Джипсі Роуз Лі, Бенджамін Бріттен, Пітер Пірс і Олівер Сміт. Саме з Девісом її пов`язуватиме не лише творчість, а й особисте. Перший чоловік на той час здружився із композитором Дейвідом Даймондом, за деякий час до стосунків приєднається і Карсон.
Складний любовний трикутник призвів до повторного розставання і знайшов відлуння в короткому романі «Балада про сумну кав’ярню» і в романі, а пізніше п’єсі – «Учасниця весілля».
Літературний критик Мері Дірборн зауважує, що Рівз був розчарованою людиною, яка сама себе позбавила кар`єри. Іноді він підробляв чеки дружини, був імпульсивним. Але взаємна енергетична затребуваність обох була нездоланною та постійною. 
Незважаючи на хвороби та інсульти, що доволі часто траплялися, час Карсон МакКалерс був активним і насиченим. Серед друзів Уістен Х'ю Оден, Сальвадор Далі, Мерілін Монро, Бенджамін Бріттен, Джіпсі Роза Лі, Пол і Джейн Боулз, пізніше – Трумен Капоте та Теннессі Вільямс. Усі, різні та знакові для часу, відчували до маленької хворої жінки неймовірну силу тяжіння. Переконливе непереборне тяжіння поетичної чутливості, про яке йшлося на початку нашої розмови.
У 1946 році сестра Маргарита познайомить Лулу з молодим письменником Труменом Капоте, згодом вони стають близькими друзями. МакКалерс всіляко допомагала чоловікові розпочати літературну кар`єру, але «подяка» виявилась приголомшливою. Після публікації перших двох романів Капоте МакКалерс побачила, що деякі уривки Трумена були плагіатом її власних творів. Вона не стала нічого з`ясовувати, просто припинила спілкування з людиною, яка виявилася негідною її допомоги та дружби. В останні роки життя її ставлення до письменника було доволі стриманим. Капоте ж, у свою чергу, можливо, відчуваючи провину, ніколи не втрачав вдячної прив`язаності до Карсон та її родини. Він був єдиною людиною, присутньою на похоронах її колишнього чоловіка Рівза в Парижі, проводжав в останню путь і  МакКалерс.
Найвеличніша письменниця Америки, якщо не світу, як вважав Теннесі Вільямс, герої творів якої реальні живі люди, яких хочеться огорнути ніжністю та врятувати, у продовженні «Території особистості».

Олена Ємельянова

«….небо... Ця безмірна глибина і вабила, і пригнічувала його».
 
«Розум подібний багато зітканому гобелену, в якому колір отриманий із досвіду почуття, а рисунок намальований зі звивів  інтелекту».
 
«Ось і все, що йому треба було, – право дарувати».
 
«Переконати чужих людей у тому, що найдорожчі мрії збудуться, набагато легше, ніж тих, хто сидить поряд у твоїй власній кухні».
 
«Серце ображеної дитини може так висохнути, що назавжди потім залишиться жорстким і рябим, наче кісточка персика».
 
«Сонце запозичало колір неба, і в його сліпучому світлі цегляні будинки мали вигляд темних, зіщулених. У одного з них був широкий карниз, і здалеку він мав дивний вигляд, наче цей цегляний будинок почав танути».
 
«Спогади дитинства – це простори мороку, що оточують плями світла».
 
«Спогади дитинства – як свічки, що горять у ночі, вихоплюють із темряви лише небагато».
 
«The thinking mind is best controlled by the imagination».
 
«The closest thing to being cared for is to care for someone else».
 
«The mind is like a richly woven tapestry in which the colors are distilled from the experiences of the senses, and the design drawn from the convolutions of the intellect».
 
«Sometimes this fellow's music was like little colored pieces of crystal candy, and other times it was the softest, saddest thing she had ever imagined about».
 
«The value and quality of any love is determined solely by the lover himself».
 

Фото: https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
 
Джерела:
МакКалерс, Карсон. Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. – М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут