Життя тривало. У Києві, в Україні, у світі. У великому світі, де кожен хоче жити мирно й щасливо, але не завжди це вдається. Проте, історія вчить – борися за свою долю! Борися за свою волю!
У романі письменниця описує період гарячої зими 2013–2014 років, відтворює незабутню атмосферу Революції Гідності очима небайдужих людей. Авторка яскраво змальовує події, учасницею яких була сама, але це – не роман-хроніка, а художній твір про людські долі, про кохання та доброту, взаємопідтримку та самопожертву, про Київ і Україну.
Роман дуже щемкий, емоційний, людяний і зворушливий. Авторка показує
Майдан, який згуртував абсолютно різних людей зі своїми поглядами на життя, думками,
звичками. Головними героями книги є переважно жінки – і активні учасниці подій,
і байдужі, і навіть вороже налаштовані. Одна з героїнь – Лариса, зовсім далека
від подій на Майдані, переживає власне горе – загибель коханого чоловіка.
Поступово вона «включається», починає розмальовувати шоломи, позбавляється
байдужості, намагається бути корисною, варить бульйони, які возить на майдан.
Ще одна героїня – Соломія, не зважаючи на те, що в неї маленька дитина, разом із
чоловіком допомагає неймовірним людям, які повстали проти беззаконня, проживає
події Майдану разом з іншими.
Авторка показує і погляди на ці страшні події від тих, хто спостерігає за
ними з-за кордону: співчуває і допомагає як Софія і Алекс із Литви, або ж
зовсім не розуміє, що відбувається як Наталка з Америки.
У романі письменниця розкриває очі на власний народ, розповідає про його
солідарність, самоорганізованість, взаємодопомогу, прагнення до справедливості.
Роман «на часі», він нагадує нам, що разом ми – сила, і потрібно
продовжувати боротьбу за свою свободу, гідність і незалежність!
Оксана Ясько, завідувачка сектору рідкісних та цінних
документів
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар