Що читають бібліотекарі

Мортон, Ендрю. Діана: справжня історія з її вуст [Текст]  / Е. Мортон ; пер.з англ. Я. Машико. – Харків: Фабула, 2024. – 400 с.: іл.

Є люди Світло. Їх небагато. Але Світло те настільки переконливе, що якість множить кількість Вони лишаються ним і за фактом народження, і за фактом смерті, бо їхнє щире тепло лишається в нас. Воно більше та значуще за вигадані сюжети їхнього життя. Воно, віддзеркалюється та зберігається нашими гранями, якщо ми здатні. І цей колообіг тримає щиру ніжність на нашій планеті.

Як важливі саме не легенди про відомих і знаменитих, а їхні власні думки й емоції. Тим більше, коли це їм так бажано сказати, поділитись іноді попри та всупереч. Щоб повернути гідність і надію.

Безцінними моментами саме таких істин сповнена книга Ендрю Мортона «Діана. Справжня історія з її вуст», який за відомих обставин закритості інформації, етикету та королівських таємниць отримав записи шести частин інтерв'ю не з перших вуст, а завдяки посередникові. Вони й лягли в основу цього видання за великої довіри головної героїні.

Це унікальна справжня історія від справжньої жінки, яка бажала не потонути в системі, а завдяки цій відвертості немов звільнитись та винирнути на поверхню. Вона цікава не лише сповідальністю головної героїні та подробицями її строкатого життя, архівними світлинами. Вона просочена триєдністю любові: героїні до життя та людей, автора та інтерв’юера до героїні. Все це помножене на любов читачів. 

Увага преси, ніби вона Мерилін Монро, її чимало дратувала. Вона завжди вчиняла, як її матір, як би кепсько не було на душі, завжди на загал сяяння від щастя. Завжди щира та відкрита до хворих і нужденних, тих, хто потребував її обіймів і дотику. Зсередини немов вмикався голос, що казав: «Зроби це». Не матеріальне, а емоційне, те, на що відгукувалось її серце.

Леді Ді. Вона була саме принцесою з нашої прекрасної уяви. Обожнювала Тюдорів і Стюартів, але, книга ця не про принцесу, а саме про Діану, яка полюбляла допомагати нужденним, балет, степ, гру на фортепіано та спорт. Завжди відчувала себе інакшою, та знала – її шлях інший, завжди цінувала не статуси, а особистості, ненавиділа темряву в усіх її проявах і полюбляла візочки порцелянових ляльок і іграшку бегемотика.

Раджу всім, хто полюбляє якісну мемуаристику. Всім, хто хоче зігрітися серцем і відчути справжність любові та нелюбові, добра, зради, болю. І, сповнитись магією посмішки, що попри всі болі та трагедії зігріває нашу вдячну пам'ять не про останню ікону  XX сторіччя, як часто її називають, а про жінку, яка перш за все довела – головне любов і щирість до себе, близьких та світу.

Олена Ємельянова,

завідувачка сектору соціокультурних проєктів та зовнішніх зв'язків

 Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут