Діалоги з мистецтвом

Мистецтво вогню і металу

Палає вогонь у горні, кипить метал, коваль чаклує молотом і кліщами біля розжареного шматка заліза. В міцних руках майстра він перетворюється на слухняну матерію для майбутнього витвору. Метал, ніби жива істота, відчуває талант і майстерність коваля…
Ковальство як мистецтво виготовлення різноманітних виробів з металу є однією із найдревніших професій. Це – стародавнє ремесло, яке допомогло людині підпорядкувати метали та зробити своє життя комфортним. Наукові знахідки доводять, що кування (холодне і гаряче) з'явилося за кілька тисячоліть до нашої ери, ще в епоху енеоліту і здавна відоме багатьом народам світу (Єгипет і Передня Азія). За своє багаторічне існування воно пройшло значну еволюцію – часи як розквіту, так і занепаду.
На території України ковальське ремесло відоме ще з часів трипільської культури. Високого рівня майстерності ковалі досягли за часів Київської Русі. Вони вільно володіли основними технологічними засобами обробки металів: методом зварювання, лютуванням та термічною обробкою.
Коваля завжди глибоко шанували як людину, здатну підкорити собі вогонь і виготовляти дива. В стародавньому світі їх навіть вважали магами. Бо в кожного коваля були свої секрети щодо використання того чи іншого інгредієнту у сплаві із залізом. А ще люди вірили, що через вогонь коваль спілкується з потойбічним світом, душами померлих і навіть знає куди зникають людські душі… Залізні вироби мали за обереги, їх кидали до купелі немовляти, аби воно росло міцним і здоровим.
У давнину майже у кожному українському селі була кузня. Зазвичай, невелика хатина з саману, обладнана горном, ковальським міхом, коритом і діжками з водою для гартування. У кузні можна було підкувати коня, поставити підківки на чоботи, приладнати обруч на діжку, тощо… А ввечері «на вогник» до коваля частенько заходили чоловіки, щоб обговорити справи і весело провести час у чоловічій компанії.
«Сучасне мистецтво вогню має свої особливості. Це не просто робота із залізом, а своєрідне поєднання обширу фантазії з життєвими образами». Майстри-ковалі намагаються втілити таїнство задуму і мрії в конкретну художню побутову річ і були задоволені, коли народжувалося щось особливе. Головні ази ковальства зовсім не змінилися, хіба що нині для отримання вогню використовують кокс і антрацит, а в давнину горна заповнювали деревним вугіллям. До слова, щоб приборкати твердий метал, коваль розігріває його до температури 1000 градусів.

«Багатовікові надбання художнього карбування і народного ковальства сьогодні з успіхом використовують у своїй творчості художники-професіонали, яких приваблює своєрідна пластика заліза, його декоративні особливості і технологічні властивості, які дають багаті можливості відтворення художніх композицій». Інтер'єри сучасних адміністративних і громадських споруд прикрашають ковані світильники і настінні бра, декоративні решітки та вази, просторові композиції, виконані сучасними митцями. Серед знаних українських ковалів А. Шатов, С. Фірсов, С. Красюк. О. Пилипенко О. Дідик, М. Сабов, В. Качмар та інші.

Зараз ковальство є доволі популярним, хоча й рідкісним ремеслом. А художня ковка стає надзвичайно привабливим видом мистецтва в Україні. До повномасштабного вторгнення росіян на українські землі в різних містах нашої країни організовувались і проводились «Свято ковалів» (м. Івано-Франківськ), фестиваль «Залізний Лев» (м. Львів), майстер-класи з ковальського мистецтва в історично-розважальному комплексі «Зелені хутори Таврії» (Херсонщина), фестиваль ножових майстрів (м. Миргород). А з 2018 року у нашому місті Дніпрі започаткували масштабний фестиваль ковальства «Koval Fest» (більше читати про фестиваль за посиланням: https://www.dnipro.libr.dp.ua/KovalFest
Про зародження та розвиток сучасного художнього ковальства, властивості металу, його обробки в гарячому та холодному стані, ексклюзивні ковальські вироби розповідають добірки видань з колекції нашої бібліотеки.
Долучайтесь до читання, дізнавайтесь більше про українське мистецтво!

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка, відділу мистецтв ДОУНБ

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут