Пунктир

 Маріанна Кіяновська: «Я все життя пишу одну велику книжку»

(завершення)

Вона любить читати вірші вголос. Більш того, має власну теорію з цього приводу про посилення когнітивних здібностей, завершеність або навпаки вірша. «Ми звикли мовчати – так нас вчать. Але найкраще вчитися, маючи співрозмовника. Обдумуючи щось, люблю говорити сама до себе. А ще – щоразу повторюю, що усне побутування літератури (живі розмови довкола ідей у кав’ярнях, на презентаціях чи після них) не менш важливе, ніж видання книжок. Львівське літературне середовище значною мірою розвинулося завдяки посиденькам у кав’ярнях, в майстернях тощо. Краків має кількох нобелівських лауреатів у тому числі тому, що там є величезна – за масовістю і тяглістю – традиція оцього усного побутування літератури».
Її вірші та твори немов п'ятий елемент, пізнавана непізнаванність, нереальна реальність, історія усіх часів і вимірів, в яких ми живемо Тут і Зараз. Вона стовідсотково відчуває власні вібрації світу та віддає їх навзаєм в ритмі голосу наших сердець.
Її «велику книжку» необхідно читати для того, щоб на повну та вкотре відчути европейську, усвідомлену віками генетику української непереможної нації, для якої воля та вибір – понад усе.

Олена Ємельянова

«Я переконана, що ми були готовими (до повномасштабного вторгнення пр. авт.), інакше ми би не змогли чинити опір. Я думаю, що Україна була готова до певних речей навіть у 2014-му році. Нас до цього підготував Майдан.
Українці у душі завжди добре розуміли, що таке Росія.
…Оце "кохайтеся, чорнобриві…", яке звучить в жартівливому контексті, але воно у нас в кожного прошито у спинному мозку.
Мені здається, що люди мали очікування, але вони не могли в це повірити. Бо основний аргумент, який я чула в 2014-му році, що не може бути війни, бо наші офіцери вчилися в тих самих училищах з їхніми офіцерами.
Водночас, десь у 2010 році, коли минуло 20 років після того, як Україна здобула незалежність, ми вже дискурсивно відділилися від неї . Чи ви помітили, що російські жарти для нас вже давно не смішні ? У нас вже не перетинаються навіть категорії сміху».
 
«Якщо взяти за тезу, що переклад – це думання про переклад, а не виготовлення перекладу, то перекладачем я стала дуже давно, ще в старших класах школи. В якийсь момент я почала збирати різні переклади одних і тих же віршів. Йшла у бібліотеку – і переписувала на папір. Дещо знаходила у великій домашній бібліотеці. Я зробила тоді одне з головних життєвих спостережень: якщо у перекладі прози є навіть невелике відхилення від оригіналу, це руйнує переклад; у поезії – інакше. В той час мені ще бракувало мови, поняттєво і термінологічно, але я вже почала думати про «тіло вірша» за аналогією із «тілом дерева», замислюватися над тим, що вірш у перекладі (різні мови, різні перекладачі) – як дерево в різні пори року: зимове – не подібне до літнього, весняне, квітуче, – до осіннього, але це – одне і те ж дерево».
 
«Я вже згадувала в одному з інтерв’ю, що десь двадцятирічною помітила, що є події, які стаються через приблизно 75–85 років (властиво – три покоління) після того, як були написані (і прочитані – спершу окремими людьми, а тоді й великими масами людей, це важливо) конкретні тексти, шедеври тих, кого потім називали «пророками». Три покоління – бо ідея, натяк на ідею, висловлений у поезії, у наступному поколінні засвоюється дискурсом, а в третьому поколінні масово вливається в повсякденні практики, які можуть в принципі не рефлексуватися. Однак, в такий спосіб засвоєна поезія стає рушієм великих процесів».
 
«Я сама до Шевченківської премії в різні роки ставилася дуже по-різному. Власне, мені пощастило, бо після Революції гідності експертна оцінка в культурі стала адекватною. Причому я зараз говорю про різні сфери, наприклад, про "Євробачення" чи про відбір учасників для різних проєктів за підтримки державних інституцій. Відповідно, для мене було високою честю опинитися поряд із тими, кого надзвичайно поважаю, ким захоплююся, чия професійна і людська репутація – бездоганна. Оця важливість репутації – в якомусь сенсі ключова. Я недавно жартувала, що 9 березня 2020 року стала "Сером", як Елтон Джон, тільки в "лицарі" мене посвятив Юрій Макаров, і відтоді мені багато чого не можна робити, бо моя репутація тепер належить не тільки мені, а й Шевченкові».
 

Фото https://duh-i-litera.com/kijanovska-marianna

Джерела:

Кіяновська, Маріанна.Бабин Яр. Голосами [Текст] / М. Кіяновська ; Нац. ун-т "Києво-Могилян. акад.", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. - К. : Дух і Літера, 2017. - 108 с. : іл.
 Кіяновська, Маріанна.Блискавка зустрічає воду і вітер [Текст] / М. Кіяновська. - Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2023. - 208 с
Кіяновська, Маріанна.Звичайна мова [Текст] : збірка поезій / Маріанна Кіяновська. - К. : Факт, 2005. - 111 с. - (Зона Овідія).
Кіяновська, Маріанна. Листи з Литви / Листи зі Львова [Текст] / М. Кіяновська, М. Савка. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. - 139 с
Кіяновська, Маріанна. Міфотворення [Текст] : поезії / Маріанна Кіяновська; Передмова О.Галети. - К. : Смолоскип, 2000. - 108 с.
Кіяновська, Маріанна. 373 [Текст] / М. Кіяновська. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. - 258 с.
***
Бронте, Шарлотта. Джейн Ейр. Автобіографія [Текст] / Ш. Бронте ; пер. з англ. М. Кіяновська. - К. : КНИГОЛАВ, 2018. - 602 с. - (Золота полиця).
  Доктор Сьюз. Про Грінча, який украв Різдво [Текст] / Доктор Сьюз ; пер. з англ. М. Кіяновська. - 2-ге вид. - К. : Книголав, 2019. - [54] с. : кольор. іл. - (Дитяча полиця).
 
***
Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років [Текст] / уклад. С. В. Жадан. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2011. - 269 с. : іл.
 
***
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=26668
https://www.holosameryky.com/.../interview.../7864230.html
https://pen.org.ua/pen_ten-interv-yu-z-mariannoyu...
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=14860#google_vignette
https://litcentr.in.ua/blog/2016-05-12-107
https://zbruc.eu/node/113331
https://blog.yakaboo.ua/ru/kiyanowska/
https://pen.org.ua/molitva-za-kogos-ce-takozh-i-robota-pam-yati

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут