Пунктир

Джессі Бертон: «Я не маю абстрактних муз» (завершення)

 Бертон також пише есеї та огляди для «The New York Times», «Harpers Bazaar UK», «The Wall Street Journal», «The Independent», «Vogue», «Elle», «Red», «Grazia», «Lonely Planet Traveler» і «The Spectator». «Harpers Bazaar US» і «Stylist» публікували її оповідання. Її романи перекладено сорока мовами світу.
На питання журналістів відповідає відкрито та захоплено, іноді – лаконічно та жорстко, безапеляційно та неочікувано.
Письменниця полюбляє подорожувати, себе вважає фантазеркою, а свою літературну творчість ескапістською. Жити мріє в Іспанії чи Південній Америці. Найбільш сильне враження останніх років – подорож колумбійськими тропічними лісами. «Я вирушила на дерев'яному каное вночі до Амазонки... І шум – жаби, жаби, кажани, мавпи та манго, що стукають по бляшаному даху… Я не турбувалася про майбутнє, воно було дивно блаженним. І я подумала: «Чому я не роблю і не поводжуся так весь час?» Це не було дивним, просто я зрозуміла, що почуваюся цілком сама собою – що б це не означало».
Спробуємо дізнатись. J Неповторна Джессі Бертон у «Пунктирі».

 «Людину, яку дуже добре знаєш, часом важко кохати».

 «Не можна вірити всьому, що тобі кажуть, навіть дуже переконливо».

 «Невдача була моїм другом набагато довше, ніж успіх. Я знала його ритми, пристосувала свій крок до його тремтячої ходи».

 «О, чорт, я не читала Хемінгуея, не дивилася виставу «В очікуванні Годо», не особливо слухаю музику та не дивилася «Зіркові війни…»

 «Приховані таланти? Я працюю».

 «Ти можеш мати всі багатства світу та відчувати, ніби перебуваєш у в'язниці».

 «У кожного з нас бувають моменти в житті, коли ми оглядаємося назад і запитуємо, чи правильно ми вчинили. Якби ми сказали чи зробили щось по-іншому, чи став би результат кращим?».

 «Що стосується питання недооцінений… Якщо ви маєте на увазі автора, якого прочитало недостатньо людей, гадаю це  чудовий «Життєвий малюнок» Робіна Блека. Якщо мова про те, що недостатня кількість літературних критиків лізе зі шкіри, щоб визнати авторську майстерність і важливість, то я назву Кейт Аткінсон».

 «Успіх може так само зруйнувати ваше самовідчуття, як і невдача: він просто травмує менш кваліфікованим чином. Він є суворим випробуванням, але це зізнання навряд додає  мені голосів співчуття».

 «Я цілеспрямована, залізна людина, коли справа доходить до того, що я хочу робити. Так каже моя мама. Нещодавно вона сказала мені: "Ну, Джессі, ти завжди робила те, що хотіла". І я подумала: "Невже?"»

«Я не маю абстрактних муз, мої музи – це всі люди, яких я любила. Люди не завжди хочуть це визнавати, але той, кого ви любите, може перекалібрувати ваші атоми, змінити те, хто ви є, і ці відносини – в мене їх було не так багато – були перетворені на вигадку».

 

Фото: https://www.gettyimages.ie/photos/jessie-burton
 
Джерела:
https://www.the-tls.co.uk/articles/twenty-questions-jessie-burton/
 
https://www.theguardian.com/books/2016/jun/26/jessie-burton-success-failure-miniaturist-muse-interview
 
https://chitaka.com.ua/knigi/miniatyuryst/
 
Гросхэнс, Бет. Когда дети садятся на шею. Наведите в доме порядок! / Б. Гросхэнс, Дж. Бертон. – СПб. : Питер, 2009. – 352 с. – (Вы и ваш ребенок). – Пер. с англ.