Німеччина. Країна казок та містики (продовження)
Йоганн Гете: «Усе бере участь у створенні нас такими, які ми є»
Якось Ніколо Паганіні
давав концерт. Раптом із залу почувся шепіт: «Диявольська музика». Це був Гете.
Як відомо, німецькі
письменники та містика, майже одне й теж саме. Йоганн Гете, Ернст Гофман, Вільгельм
Гауф.
Йоганн Гете народився у
1749 році у Франкфурті – найбільшому місті на землі Гессен і п'ятому за величиною
місті у Німеччині. Франкфурт вважається світовим «альфа-містом», є центром
комерції, культури, освіти, туризму і транспортним вузлом. Містом першого
німецького парламенту.
«У батька пішов суворий мій уклад, статура. У матусю –
рід завжди жвавий і до вигадок потяг», – читаємо його
автобіографічні рядки. Саме завдяки тому, що свого часу він склав свій життєпис
ми сьогодні дізнаємося про нього найдостовірніші речі.
У чотири рочки бабуся
подарувала онукові ляльковий театр, і він почав писати п'єси, які на сцені
цього театру й ставив. Домашня бібліотека була чудова та містила більше двох
тисяч книг. Йоганн змалечку читав грецьких класиків і німецьких поетів. Батьки
запрошували до нього вчителів, які навчили дитину п`ятьом мовам, фехтуванню,
танцям і верховій їзді. Перші ж вірші Гете написав у десять років. До того ж
чудово малював і напевно міг стати
знаменитим художником. Любов до гри у шахи, яку він з роками чимало вдосконалив,
– теж із дитинства. Пізніше виникла і мінералогія. «Скарбниця» письменника, яку
він збирав півсторіччя налічувала майже 20 тисяч зразків. Але література –
перемогла. Гете було підвладно все – від поезії до драми й епосу.
Ось такі цікаві штрихи.
Вищу освіту він здобуває у
Лейпцігському і Страсбурзькому університетах, захищає докторську дисертацію з
юридичних наук, але юристом не стає, розчарований у цьому так само, як і його
герой Фауст. Отже, література.
Багато схожих рис поміж
Фаустом і автором. Гете писав свій найвидатніший твір майже 60 років, тобто, як
кажуть, зжився зі своїми героями стовідсотково. Щодо реального прототипу
головного героя – йдеться про Йоганна Георга Фауста – мандрівного лікаря й
авантюриста, якого до того ж вважали чаклуном і зробили героєм однієї зі старих
німецьких легенд.
Так само, як і Йоганна Фауста,
Гете переслідувала містика. Він володів надможливостями, самотужки міг вилікувати
себе від найскладнішої хвороби. Якось, потрапивши у шторм, заспокоїв за
декілька хвилин безліч збентежених людей, згадавши притчу про Христа, який ішов
водою. Належав Гете і до масонського кола, відтіль його ідеї досягнення раю на
землі та постійного вдосконалення особистості. З іншого боку, ортодоксальні
богослови вважали його «божевільним противником релігії».
Щодо його історій кохання –
він закохувався тричі. Останній раз у віці 73 років його обраницею стає
18-річна Ульріка фон Лефетцов. Пропозиція руки та серця виявилася невдалою.
Мав він ще одне цікаве захоплення,
мова про фіалки й оригінальний спосіб їх розведення. Майже всі околиці Веймара
були засіяні його квітами. А ще він не терпів запахів часнику та тютюнового
диму, людей в окулярах, гавкітливих собак і галасу. Працював переважно в
закритих приміщеннях, щоб не заходило повітря. Панічний страх висоти – теж про
нього.
Ось такі відомості по собі
лишив наш герой.
На честь Гете названі
кратер, мінерал гетит, а на честь його героїні з поеми «West-östlicher Diwan» –
астероїд (563) «Зулейка», відкритий астрономами в 1905 році.
А «Фауст» лишився в
сторіччях неперевершеним зразком німецької філософської трагедії та твором
всього його життя.
Далі буде.
Джерела:
Грімм (брати). Улюблені
казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012.
– 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь
Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм
(1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм
Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і
державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ :
Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание
сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа
«Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. –
480 с.
Гофман, Эрнест Теодор
Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. :
Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг
(1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ :
КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица
памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592
с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты.
Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Ильин, Иван Александрович.
Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А.
Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610c.
Кант, Іммануїл. Критика
чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ
: Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения
барона Мюнхаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори
в 2-х томах : т.1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. /
Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения
в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969 – .Т. 2 :
История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В. Гении философии нового времени / В. Хесли. –
М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика.
Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня:
роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. –
256 с.
https://faktypro.com.ua/page/20-czikavikh-faktiv-pro-gete
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар