Німеччина. Країна казок та містики (продовження)
Брати Грімм. Збирачі
чудес
Найвідомішими письменниками, які адаптували міфи до казки,
стали брати Грімм – Якоб і Вільгельм, народжені у місті Ханау-ам-Майн. Вони
відомі як німецькі науковці, представники Гейдельберзької школи зі своїми
працями в галузі мовознавства, що стосуються зміни звучання слів з плином часу
– ця особливість отримала назву «закон Гріммів». З дитинства їх цікавили старі
мови та їхні впливи на німецьку мову. Саме засновник Марбурзькому університету
Фрідріх Савіньї, куди брати вступили на юридичний, збудив інтерес братів до
вивчення історії слова та врешті-решт до збирання і видання народних казок.
Попри те, що колекції казок стали надзвичайно популярними, вони були, по суті,
побічним продуктом лінгвістичних досліджень. Якоб відшукував казки, Вільгельм
надавав їм літературного змісту. Якоб, до речі, свого часу був призначений
головним бібліотекарем короля Вестфалії.
Щодо публікацій. Вперше надрукувавши рукопис казок, брати
передали його своєму другові. Однак Клеменс Брентано зрозумів, що це справжній
скарб і зник із рукописом, який було знайдено вже після смерті авторів. В ньому
було 49 унікальних казок, почутих від оповідача Гессена.
Двічі брати публікували казки, загалом близько 160 історій.
Чудові сюжети витримали за двадцять років сім редакцій і видань, згодом деякі
були вилучені авторами, оскільки виявилися цілком дорослими та зовсім не були
призначені для дитячого сприйняття.
Брати були третіми з найвідоміших казкарів. Мова про
французьку збірку Шарля Перро 1697 року та німецьку колекцію Йоганна Карла
Августа Музеуса, датовану кінцем XVIII сторіччя.
Також Якоб і Вільгельм є авторами «Німецьких легенд», де їх
майже 600, які були опубліковані в 1816 та 1818 роках. Легенди в хронологічному
порядку історичних подій і регіональні
легенди надані тематично для кожної казкової істоти. Ця книжка не була
настільки ж популярною, але являє цікаве літературне джерело з німецької
літератури взагалі. Відома і гріммівська «Німецька граматика».
Головним досягненням Вільгельма та Якоба Грімм вважається
перший етимологічний «Німецький словник», над яким вони почали працювати
наприкінці життя. Якоб устиг написати розділи на літери A, B, C, E, а Вільгельм
– на літеру D. Після їхньої смерті роботу продовжили вчені Геттінгенського
університету та Берлінської академії наук. Словник було видано через 120 років
– у 1960-му.
Щодо казок… Чарівні казкові сюжети «Рапунцель», «Три
зміїних листочка», «Пані метелиця» про різні чудеса, перетворення, подвиги.
Казки про тварин: «Вовк і семеро козенят», «Бременські вуличні музиканти»
сходять до древніх німецьким саг і байок, де тваринам додані ті чи інші риси
людського характеру. У багатьох історіях прославляються хоробрість і
винахідливість людини. Молодші брати вважаються нетямущими, але ж виявляються
розумнішими і домагаються всіх благ на землі. Так, у казці «Золотий гусак»,
королем стає молодший брат-дурень. І все стає можливим тому, що він не був
жадібним і мав добре серце. Отже, незважаючи на казковість сюжетів все залежить
від добрих прагнень людини.
Казки братів Грімм внесено ЮНЕСКО до розділу, присвяченому
пам'ятним, великим творам.
Щодо Ханау-ам-Майну, то саме сюди переселені голландці
принесли технології виготовлення фаянсу та ювелірну справу. На початку XIX
сторіччя місто отримало популярність серед мандрівників. Зокрема, тут мешкали
знані лікарі, які теж ставали прототипами творів німецьких авторів.
Далі буде.
Джерела:
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. –
Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. :
Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи
філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з
нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман
Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х.
: Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т.
А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й.
В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б.
Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт
Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности
Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610c.
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант;
Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхаузена /
Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т.1: на Західному
фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д.
Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. :
Наука. Ленинградское отделение, 1969 – .Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В. Гении
философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. –
Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И.
Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар