Асадов Э.А. Когда стихи улыбаются: cтихотворения. – М.: Эксмо, 2008. – 352с., ил.
«Любить — это только глаза открыть
И сразу подумать еще с зарею:
Ну чем бы порадовать, одарить
Того, кого любишь ты всей душою?!»
Эдуард Асадов
З любовною лірикою Едуарда Асадова більшість з нас знайомиться ще в юності. Раніше його ліричні твори молоді дівчата переписували у зошити, такі собі таємні щоденники, де зберігалися самі душевні записи. А зараз, багато хто розміщує вірші та вислови поета на особистих сторінках у соцмережах. Тому що кожен знаходить у них щось своє, близьке до душі. Можливо хтось скаже, що вірші Асадова про кохання це те, що повинно було залишитися у юності. Але я так не вважаю. Іноді дуже сумуєш за тією порою. Коли було і перше кохання, і перше розчарування, і перші помилки… Багато чого тоді було вперше. Але саме ті миті були сповнені справжньої щирості і трохи наївності. І беручи у руки збірку віршів цього поета знов повертаєшся у ті відчуття, адже його поетичні твори пронизані добротою та теплом справжніх почуттів.
Не може не турбувати душу нещасний випадок, який трапився з поетом, під час Другої світової війни. На початку травня 1944 року, виконуючи свій військовий обов'язок, молодий лейтенант був важко поранений і назавжди втратив зір. Але він не втратив ні мужності, ні душі, ні віри! Сенсом його життя стає поезія.
Вірші Едуарда Асадова присвячені різним темам: війні і миру, вірі і надії, вірності і зраді. Але, як вважав сам поет, в першу чергу він писав про кохання, яке було для нього головною цінністю життя. Він був впевнений, що лише це почуття здатне утримати людину на самому краю, врятувати і дати нову ціль. Для багатьох його вірші стають неабиякою підтримкою у той момент, коли приходять розчарування та розпач, а ще, вони дарують багато надії і віри у щастя.
«Дорожите счастьем, дорожите!
Замечайте, радуйтесь, берите
Радуги, рассветы, звезды глаз –
Это все для вас, для вас, для вас».
Эдуард Асадов
«Так, тільки він, чуттєво міг писати.
До сліз і хвилювання у душі.
Як вірити, любити, пробачати.
Завжди навчають нас його вірші.
І він писав, як ніби відчував,
Чому на серці сумно так стає.
Він таємниці щастя розкривав.
А, щастя - воно справді є !
Воно у щирих, теплих почуттях!
І ми повинні щастя цінувати.
Воно у поцілунках і очах!
Нам треба всім навчитися кохати.
Кохати ніжно і без зайвих слів.
І вчинками доводити кохання!
Кохати так, як сам поет хотів,
Такими ось були його бажання».
Світлана Гамзіна, бібліотекар I категорії сектору науково-дослідної роботи
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Twitter Facebook
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар