Князь Святослав – син князя Ігора та княгині Ольги. За відомими нам нині джерелами народився він у 942 року. Вже з раннього дитинства його виховували як майбутнього князя і воїна. Його вихованням займався варяг Асмід, який вчив його володіти зброєю та формував у нього вольові навички, такі необхідні для майбутнього князювання. Другим наставником Князя був Свенельд, який навчив Святослава бути не лише хоробрим і сильним воїном, а і відмінним стратегом.
3 липня — день славлення князя Святослава Ігоревича. Чому взято цю дату? Бо саме 3 липня 964 року військо князя Святослава розгромило військо хазарське та знищило столицю Хозарського Каганату Ітиль. Це, безперечно, не єдина заслуга Великого Князя. Святослав до сих пір лишається загадковою історичною постаттю, та те, що ми знаємо про нього зараз не лишає сумнівів – це найвидатніший Князь в історії Київської Русі. До речі, у слов'ян у цей день було прийнято проводити ритуальні поєдинки і військові посвяти.
Дослідивши ту незначну кількість інформації, яку ми маємо про князя Святослава, неможливо не захоплюватися його відданістю рідній землі та своєму народу, а також своїй вірі. Ця велика людина всіма силами боролася за могутність своєї держави, і навряд є в нашій історії людина більш достойна і віддана своєму роду.
Тривалий час його постать навіть не згадувалася у підручниках з історії. Та ми не маємо права забувати таких особистостей.
3 липня — день славлення князя Святослава Ігоревича. Чому взято цю дату? Бо саме 3 липня 964 року військо князя Святослава розгромило військо хазарське та знищило столицю Хозарського Каганату Ітиль. Це, безперечно, не єдина заслуга Великого Князя. Святослав до сих пір лишається загадковою історичною постаттю, та те, що ми знаємо про нього зараз не лишає сумнівів – це найвидатніший Князь в історії Київської Русі. До речі, у слов'ян у цей день було прийнято проводити ритуальні поєдинки і військові посвяти.
Дослідивши ту незначну кількість інформації, яку ми маємо про князя Святослава, неможливо не захоплюватися його відданістю рідній землі та своєму народу, а також своїй вірі. Ця велика людина всіма силами боролася за могутність своєї держави, і навряд є в нашій історії людина більш достойна і віддана своєму роду.
Тривалий час його постать навіть не згадувалася у підручниках з історії. Та ми не маємо права забувати таких особистостей.
Більше про бібіотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар