Сторінки

четвер, 21 липня 2016 р.

Що читають бібліотекарі

Киз, Дэниел.  Таинственная история Билли Миллигана [Текст] / Д. Киз; пер. с англ. Ю. Федоровой. - М. : Изд-во "Э", 2015. - 460 с. - (От создателя Билли Миллигана. Проза Дэниела Киза).

Книга заснована на реальних подіях
Всі хто хоч трохи вивчав психологію чи у вишах, чи у школі, чи просто як хобі, мали чути про унікального американця Біллі Мілліґана. Йому вдалося потрапити в усі підручники з психології. Але чи це та слава, про яку мріють… Це одна з найвідоміших осіб з діагнозом дисоціативного розладу ідентичності в історії психіатрії.
Вільям Стелні (справжнє ім’я) народився 14 лютого 1955 року в Маямі-Біч. І, як пише автор книги, вже із самого раннього дитинства в Біллі були різнобічно розвинуті декілька особистостей, і перші три з'явилися приблизно тоді, коли йому було п'ять років. А всього в голові та свідомості Біллі їх згуртувалося аж 24. Окремі повноцінні особистості різного віку, статі та національності. У кожного з них був свій акцент, жести, міміка, за якими лікарі та оточуючі згодом почали вирізняти хто є хто. Дехто з них володів мовами, які сам «Біллі-Н» навіть не вивчав, хтось мав талант вивільнятися від кайданів, а у когось був хист оратора. І кожна з особистостей з’являлася саме тоді, коли вона була потрібна.
Як пише автор у передмові до книги, перший раз він зустрівся з Біллі у Афінському центрі психічного здоров’я. І саме Біллі став ініціатором того, щоб про нього написали книгу. Коли писалася ця історія, у автора був доступ не тільки до історії хвороби, аудіо та відеозаписів сеансів терапії, у нього було набагато більше – це спілкування з самим Біллі, з усіма його особистостями, та людьми, з якими він мав контакт. 
Книга захоплює з перших рядків. Накриває хвилею подій, імен та пригод. Це яскравий приклад того, як документальний роман може викликати бурю емоцій та примусити співпереживати. Я не знаю як у інших, але коли я перегорнула останню сторінку книги, мені здалося, що мене залишив найліпший друг. Ніби те, з чим ти жив останній місяць, раптом зникло, і зникло без попередження. І ще довго не полишало бажання шукати статті, записи, будь-яку інформацію, у якій було б щось про головного героя.

Анна Богомазова
Завідуюча сектором соціокультурних проектів та зовнішніх зв’язків.




Більше про бібліотеку тут 
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter 
Замовити книги можна тут

вівторок, 19 липня 2016 р.

Живі книги на постійній основі

Програма «Живі книги» практично у всіх публічних бібліотеках є одноразовим заходом, за винятком бібліотеки в місті Лісмор (штат Новий Південний Уельс, Австралія), яка стала першою бібліотекою в світі, що пропонує постійну колекцію живих книг. Ця колекція дуже різноманітна - від надихаючих історій перших африканських біженців, які оселилися в даному районі, до практичних рекомендацій місцевого бджоляра, який сподівається навчити бібліотечних користувачів створювати пасіки і освоювати бджільництво.
Дана програма, фінансована урядом штату, дуже популярна у бібліотечних користувачів, оскільки дозволяє їм поспілкуватися з неординарними людьми.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

понеділок, 18 липня 2016 р.

День щасливої людини

Саме сьогодні, 18 липня у день щасливої людини хочеться пригадати12 правил Чарлі Чапліна, за якими треба жити, щоб бути щасливим.
 1. Якщо ви сьогодні не сміялися - вважайте, що день втрачений.
2.    У світі все непостійне - особливо неприємності.
3.    Життя здається трагічним, тільки якщо дивитися на нього з дуже близької відстані. Відійдіть і насолоджуйтеся.
4.    Ми занадто багато думаємо і занадто мало відчуваємо.
5.    Щоб навчитися по-справжньому сміятися, навчіться грати з тим, що робить вам боляче.
6.    Не звикайте до розкоші. Це сумно.
7.   Провали абсолютно нічого поганого не значать. Потрібно бути дуже сміливою людиною, щоб з тріском провалюватися.
8.    Тільки клоуни по-справжньому щасливі.
9.   Краса - це те, що не потрібно пояснювати. Її завжди видно і так.
10.    Іноді потрібно робити неправильні речі у правильний час, і правильні речі у неправильний.
11.   Не піддавайтеся відчаю. Це наркотик, який робить з людиною найстрашніше - він робить людину байдужою.
12    Тільки божевільний може вижити у цьому божевільному світі. Не соромтеся себе.

Але не забувайте, що щасливим треба бути кожного дня!



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter




пʼятниця, 15 липня 2016 р.

Інше сприйняття книги

Кіремітчі Туна. Молитви лишаються незмінними [Текст] / Т. Кіремітчі; пер.з турецької О. Чічінська; за ред. С.І. Кондратенко. - Запоріжжя: Алемак, 2016. – 182 с.

Заради віри, надії та любові ...

Що продовжує наше життя, роблячи його об'ємним? Напевно кожен по-різному відповість на це питання.
Туна переконаний, що в переліку цьому, неодмінно присутнє спілкування представників різних поколінь. І фабула його роману від першої до останньої літери побудована на діалозі двох героїнь.
Місце дії - одне з австрійських міст, де глибоко літня єврейка німецького походження Розелла Галанте шукає компаньйонку зі знанням турецької мови, здатну скрасити її самотність.
Завдяки оголошенню в газеті, вона знайомиться зі студенткою університету Пелін, яка має непросту історію відносин з батьком і матір'ю, вантаж претензій і образ до оточуючих і величезне бажання бути зрозумілою і почутою.
Часом здається, що героїні говорять про все і ні про що: про погоду, кольори пальто і шарфика, теніс, улюблену бабусю, Стамбул і нездійснені мрії. Але цей процес пізнання, за допомогою побутових, здавалося б малозначних подробиць, надзвичайно важливий для співрозмовників і захоплюючий для читача.
Насиченими і мобільними по суті, діалоги роблять сленгові молодіжні слівця і подробиці зі світу літератури, спорту, кіно і музики, де присутні Бред Пітт, Штеффі Граф, Рільке і Брамс. Розелла практично в курсі всього, тобто незважаючи на вік і глибоку самотність, вона повноцінно адаптована в інформаційно-часовий контекст. А причина такої адаптації - її життя, насичення подіями і людьми, її доля, що пройшла перевірку Другою Світовою війною, розлукою, зрадою, різними містами, країнами та культурами.
І вона підсумовує і ретранслює Пелін свій досвід і можливість іншого погляду на життя і людей.Цікаво спостерігати як змінюються вчинки і душевні руху юної героїні, її оціночний ракурс.
Напруга і інтрига всієї цієї діалогової історії, надає розуміння швидкого відходу Розелли. І вона поспішає присвятити свою співрозмовницю, якїй, так само як і їй, поезія набагато ближче прози, в те що любов, розуміння, віра і прощення - це і є основні «маяки» і «молитви» життя.
Вона встигає.
«При чому тут, власне, Стамбул і турецька мова?» - Запитаєте ви.
У романі Стамбул - це місто полярних емоцій і місце, якому назавжди належать серця героїнь.
Для Розелли в ньому, її головна стамбульська історія любові, пам'ять про яку вона пронесла через усе життя; Пелін, яка народилася тут, належить повернути собі цю любов разом з прощенням батька і матері. А найкоротшим шляхом до розуму і серця героїнь, стає турецька мова.
Прочитайте цю книгу, друзі!
Це відомо, що всі ми вчимося виключно на своїх перемогах і поразках. Але в житті кожного трапляються зустрічі, які дозволяють екстерном пройти цей шлях. І зрозуміти, що всі ми живемо заради віри, надії і любові.
І цього не змінити.

Бібліотекар відділу читальних залів Олена Ємельянова



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 14 липня 2016 р.

Що читають бібліотекарі

Кіремітчі, Туна. Молитви лишаються незмінними [Текст]: роман / Т. Кіремітчі; пер. з турецької О. М. Чичинської; за ред. С.І. Кондратенко.- Запоріжжя: АЛЕМАК, 2016.-182 c.

Видатний турецький письменник запрошує усіх українських дівчат віком від 15 до 90 років послухати розмови-спогади між літньою жінкою та молодою дівчиною, яка шукає свій шлях в сьогоденні. Літня жінка Розелла, яка знайшла притулок під час Другої світової війни в Стамбулі, і в цей складний час палко закохалася в турецького поета, будучи заміжньою, своїми спогадами і пережитими емоціями ділиться з молодою дівчиною.
Молода амбіційна Пелін спочатку не зовсім розуміє для чого її запросили, але згодом виявилось, що цих двох жінок об’єднує, крім сердечних ран та болю, мова, на якій вони спілкуються. За розмовами та спогадами розкриваються характери, релігійні переконання героїнь, їх ставлення до рідних людей.
Роман захоплює сюжетом, цікавими деталями - спогадами старого Стамбулу, турецькими звичаями. Цікаво те, що дві жінки, між якими велика різниця у віці, знаходять спільну мову, діляться душевними переживаннями, повчають одна одну. Розелла і Пелін до їх зустрічі були дуже самотні, але душевне тепло і молитви об`єднали їх і відкрили дивовижний світ спілкування.

Провідний бібліотекар патентно-технічного відділу Оксана Сергіївна Гайдук



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte  Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 13 липня 2016 р.

Комедійна література спонукає до читання

Національний фонд грамотності Великобританії (National Literacy Trust) опублікував дані нового дослідження, що показує, що жанр комедії може відігравати важливу роль в залученні підлітків, особливо чоловічої статі, до читання та письма для задоволення.
В ході дослідження було опитано 24972 підлітків у віці від 8 до 16 років і їх відповіді показали, що 33,4% респондентів читають комедії поза школою не менше 1 разу на місяць, в той час як вірші читають 17.4% учасників опитування, документальну літературу - 32.2%, а газети - 25.9% респондентів.
Дослідження показало, що читання і написання (наприклад, участь в конкурсах) комедій, особливо популярно у хлопчиків. Вони щомісяця читають більше комедій поза школою, ніж дівчатка - 38.4% і 29.1% респондентів відповідно. Крім того, хлопчики поза школою майже в два рази частіше дівчаток беруться за перо, щоб скласти якийсь комедійний сюжет - 16.5% і 9.9% учасників опитування відповідно.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

вівторок, 12 липня 2016 р.

Знайди книгу!

Деякі безтурботні читачі ставлять книги не в те місце на полиці, звідки вони їх взяли, створюючи складне пошукове завдання для бібліотекарів. У публічних бібліотеках Сінгапуру знайшли рішення цієї проблеми, замінивши живих бібліотекарів роботами. У бібліотеках була випробувана нова цифрова платформа, яка називається AuRoSS (автономне роботизоване сканування полиць). Роботи у вечірній час сканують RFID-мітки на книгах і створюють звіт. Вранці бібліотекарі перевіряють результати сканування, що дозволяє їм швидко виявити книги, які стоять не на своїх місцях і повернути їх на законне місце.
Крім всього, рука робота може регулювати положення антени RFID в цілях збереження оптимальної дистанції сканування тегів (при занадто віддаленій дистанції пропадає сигнал, а при дуже короткій антена може пошкодити полку). Робот на колесах використовує лазери і ультразвукові датчики для сканування полиць з точністю до сантиметра, що дозволяє досягти дуже високої точності виявлення (99%), навіть на деформованих полицях. Ось так і працює вночі бібліотечний помічник.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter