Мені вважається, що немає такої людини яка б не згадала свою молодість, своє перше кохання, своє перше захоплення, своє перше розчарування. Коли життя дає тріщину і хитається світ - це привід зупинитися й відшукати точку опори в годину зневіри.
Головний герой романа Микола відчуває тугу за повноцінним життям. Він залишає дружину, роботу, місто, змінює середовище, втікаючи від себе колишнього. Герой роману зустрічає іншу жінку, яка здатна загоїти рану й зцілити його серце. Але разом вони не змогли жити. Але чому? Однозначної відповіді я не знайшла. На перешкоді кохання стає і любов до свого сина Петруся, і до своєї красуні жінки Софії. Тут є і несподівані повороти сюжету, і демонізація певних явищ та персонажів, і щоразу надзвичайно цікава життєва історія, покладена в основу твору.
Мене більше всього вразило мистецтво слова автора. Тут і дивовижне лексичне багатство, і яскрава, справді індивідуальна стилістика. Читаючи, роман, я отримала буквально фізичну насолоду.
Бажаю всім поринути у світ спогадів, але якомога швидше повернутися у сьогодення. І цінити того, хто поруч з вами тут і зараз. «Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, - і мало таких, що знаходять її!»(Євангелія від св. Матвія).
Завідуюча патентно-технічним відділом
Мищенко Тетяна Миколаївна
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар