Юрій Іздрик: «В літературі я дійшов до того, що маю задоволення від самого задуму»
(продовження)
Його родина з репресованих, дід був
греко-католицьким священником, «10 років
у Воркуті відсидів (тому в родині завжди були дисидентські настрої, і він
завжди був, так би мовити, антирадянською людиною)».
В Іздрику чимало «анти» й не лише на противагу
«совку». Він завжди проти течії, вірніше над нею. Скласти про нього
літературознавчу розвідку неймовірно складно, бо його свідомість більша за
Космос, а досконала автентика повинна вийти за ці межі. А це вже фантастика. А
Іздирк – абсолютна реальність 😊
Вчився Юрко на відмінно, отримав золоту медаль,
любив математику, грав у шкільному ансамблі. Серед вранішніх літературних уподобань
Всеволод Нестайко, Степан Руданський, Олександр Купрін. Перший вірш з'явиться у
чотирнадцять російською.
Особливим маяком стали твори Хемінгуея, які дали
розуміння – всі речі, емоції, переживання, все взагалі можна передати виключно мовою
рідною – українською.
Потім, музична школа по класу віолончелі та
фортепіано, самотужки опанував гру на гітарі та мандоліні.
І це одне з нових життів, бо музика для нього
не менша за Космос та невагомість.
«Багато в
кого я асоціююсь із музикою, саме в неї моє натхнення. Вона займає місце
співмірне з літературою. Я все життя цим займався, вже в інституті почав грати
на клавішах. Акомпанував на спільних зустрічах з Андруховичем, був тапером,
навіть кілька пісень написав на його тексти...
В 2009 ми
страшенно заприязнилися із Грицьком Семенчуком і вирішили робити музичний гурт «DrumТИатр».
Його завжди вабила історія мистецтва, він охоче
відвідував публічні лекції з мистецтвознавства, брав участь у постановках
самодіяльного студентського театру.
Між головним, Іздрик закінчив Львівський
політехнічний інститут – механіко-технологічний факультет і деякий час працював
інженером на Івано-Франківському заводі автоматизованих ливарних машин (1984–1986),
згодом – у Калуському науково-дослідному інституті галургії (1986–1990).
У 1989 розпочалася історія його легендарного
журналу «Четвер», ще одне з нових життів…
«…коли ти бачиш, як всередині тексту крутяться шестірні... адресність, то вже не вмикає».
«…культуру не треба робити, це те що є ...все що людина робить, все в чому вона живе чим в чому і як функціонує і є культура. Культура – це є тотальність».
«Людина – єдиний живий організм на землі, який поводиться так, як вірус. Заходить на якусь ресурсну територію, винищує все навколо, поширюється доки може поширитися і паразитує на всьому. Тому не варто боятися коронавірусу, ми ще гірші від нього».
«Людина дуже конформістська та адаптивна, істота інакше б ми не змогли об'єднатися в соціумі та побудувати таку цивілізацію».
«Музика атональна і є безпосереднім джерелом радості, енергетичної підзарядки.... Археологи та палеонтологи показують перші знахідки людської творчості й це те, що абсолютно непотрібно. «Вишкребу на кам'янці два очка, немов перший смайлік».... Навіщо ? Ми маємо досліджувати зашиту в нас біологічну потребу світу, відповідно ризикувати, відповідно мати справу з чимось невідомим та незрозумілим. Це приблизно та сама творчість, коли робимо тексти та музику, намагаємося створити нову комбінацію слів або звуків і це приносить нам якесь задоволення.
Ми вміємо відчувати ритм і гармонію, більше того вміємо отримувати задоволення від того, коли ми їх чуємо та впізнаємо.
Ми ж раціоналізуємо світ, а все що довкола нас це хаос. Ми ділимо світ на предмети, явища, феномени ...ми так все бачимо як говорять нейрофізіологи. Чому виникає задоволення від музики? Коли ми впізнаємо якусь послідовність, можемо передбачити наступність звучання і вгадуємо оце і є наш дофаміно-серотоніновий баланс який виникає в мозку».
«Мистецтво віддзеркалює людську природу, а вона – дуже недосконала, і я не вірю в те, що її можна змінити».
«Мистецтво генерує якісь несподівані форми, і вони пропонують ідеї, які захоплюють маси, і ті маси роблять історію».
«Мені б було важко прийняти себе в цьому віці, але зараз такий світ, що приймаєш себе який є. Мій персональний світ почав валитися, коли почалася пандемія. Треба було вкотре починати нове життя... З початком повномасштабної війни я за дні чотири переварив ситуацію та власні моральні вибори зробив...»
«Мова структурує свідомість, а не навпаки. За цим страшенно цікаво спостерігати, особливо зараз, під час війни, коли загострилась суспільна комунікація, що будується в основному на вичленовуванні своїх і чужих».
«Найбільше я ціную та потребую свободу, більшості людей свобода не потрібна, вони її бояться».
Далі буде.
Фото https://craftmagazine.net/yuri-izdryk/
Джерела:
Іздрик, Юрій. Воццек. Острів КРК. АМтм: худ. проза / Ю. Іздрик. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2024. – 462 с. – (Новітня класика).
Іздрик, Юрій. Календар любові / Ю. Іздрик; гол. ред. М. Савка. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 425 с.
Іздрик, Юрій. Колекція / Ю. Іздрик. – Чернівці: Померанцев С., 2023. – 154 с.: мал.
Іздрик, Юрій. Ліниві і ніжні: нові та вибрані вірші / Ю. Іздрик. – 2-ге вид. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018. – 349 с. – (Українська Поетична Антологія).
Іздрик, Юрій. Меланхолії: [поезія] / Ю. Іздрик; худож. М. Савка. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2019. – 312 с.: кольор. іл.
Іздрик, Юрій. Номінація (Книги і твори) / Ю. Іздрик. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 856 с.
Іздрик, Юрій. Після прози / Ю. Іздрик. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2013. – 232 с.
Іздрик, Юрій. Summa / Ю. Іздрик, Є. Нестерович. – Чернівці: Померанцев Святослав, 2022. – 144 с.
***
https://theukrainians.org/iurij-izdryk/
https://craftmagazine.net/yuri-izdryk/
https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=14857
***
https://www.youtube.com/watch?v=9YhNJe5_zt4
https://www.youtube.com/watch?v=nhUXkvUwDlU
https://www.youtube.com/watch?v=bkdUYHKC6kI
Юрій Іздрик в циклі подкастів ДОУНБ «Крила поезії»:
https://www.youtube.com/watch?v=pQBm527HAvs
https://www.youtube.com/watch?v=P9sYTD_QJO4
https://www.youtube.com/watch?v=nE4KKRFMsn0
https://www.youtube.com/watch?v=j5WTmcj_1Og
https://www.youtube.com/watch?v=veyJPX8yzos
https://www.youtube.com/watch?v=3qYUNQjQJMs
Немає коментарів:
Дописати коментар