Людмила Гурай. Людина з
епохи шістдесятників
Дніпропетровська обласна універсальна наукова
бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія – унікальний заклад
культури. Унікальність головної бібліотеки області, перш за все, в найцінніших
документальних зібраннях, численних користувачах і в людях, які тут працюють. Саме
колектив прагне створити ту неповторну бібліотечну атмосферу професійності,
привітності, безкорисності, щирості для своїх читачів. З покоління в покоління
бібліотечні працівники передають один одному професійні цінності, які допомагають
наповнювати бібліотеку духом високої культури, добра та людяності. Серед тих,
від кого можна було надихнутися кожному, хто в цьому потребував – Людмила
Георгіївна Гурай, людина з покоління бібліотекарів епохи шістдесятників, яка
пропрацювала в колективі майже 60 років (11.01.1961–26.04.2019).
Трудовий шлях Людмили Георгіївни був дуже
насичений і цікавий. Розпочала вона його в нашій Бібліотеці молодою дівчиною, у
віці 23 років у 1961 р. на посаді бібліотекаря. До найцікавіших сторінок своєї
професійної діяльності відносила період роботи у відділі абонементу.
Спілкування з різними категоріями користувачів, особливо з молоддю, перші
огляди літератури та бібліографічні уроки. Зі слів Людмили Георгіївни, «це був добрий старт до засвоєння професії
бібліотекаря».
З теплотою та великою повагою до своїх колишніх
колег, згадувала Л.Г. Гурай часи роботи
у довідково-бібліографічному відділі. Її досвід як професіонала поступово
збагачувався під час консультацій на обласних семінарах, оглядів літератури у
навчальних закладах, різних підприємствах та інших організаціях. Дуже допомогли
у підвищенні кваліфікації бібліографа творчі відрядження до провідних бібліотек
країни. Запам’ятались Людмилі Георгіївні стосунки, які збагачували її як
особистість і як фахівця бібліотечної справи, із заступником директора з
наукової роботи (1964–1968) Бібліотеки – В.В. Пупченком. З великою
вдячністю пригадувала вона і про співпрацю з вченою, поетесою, перекладачкою Наталкою Нікуліною, яка теж недовгий
час працювала з нею поруч у бібліотеці.
З 1990 року Л.Г. Гурай була доручена робота зі створення нового структурного підрозділу Бібліотеки – сектору рідкісних і цінних документів. Створила Людмила Георгіївна цей підрозділ, дякуючи своїм власним якостям: високому рівню освіченості, професійним знанням, творчості та послідовній праці. Сектор став перлиною Бібліотеки, де старанно зібрані найцінніші документи.
Спілкуючись з Людмилою Георгіївною, колеги дивувалися тематиці сфери її професійних інтересів: історія писемності та книги, історія книгодрукування, діяльність видавців і друкарень, діалектика книги, кодикологія, маргіналістика, філігранологія, екслібристика, книжкова графіка, проблеми формування фонду книжкових пам’яток і книжкових колекцій, форми, методи, теорія та досвід роботи, інноваційні технології й упровадження їх у роботі.
Головне, що вдалося зробити Людмилі Георгіївні за час роботи в секторі рідкісних і цінних документів: виділити і сформувати книжкові колекції та довідковий апарат до них, організувати постійні інформаційні заходи для науковців і дослідників, скласти топографічний каталог і картотеку статей, організувати систему інформаційних і соціокультурних просвітницьких заходів і форм роботи для науковців та студентської молоді, видати інформаційні, бібліографічні та рекламні друковані матеріали, налагодити професійні контакти з науковими, творчими, навчальними установами і закладами.
Людмила Георгіївна здійснювала відбір і опис книжкових пам’яток як складової частини Державного реєстру національного культурного надбання України. Вивчала нові надходження рідкісних і цінних документів із метою визначення колекційної приналежності. Здійснювала науковий опис документів з екслібрисами й автографами: класифікацію, ідентифікацію, опис (книгознавчі характеристики видання). Формувала колекції рідкісних і цінних документів з україніки. Вивчала документальні, довідкові, монографічні та бібліографічні джерела з метою складання наукового друкованого каталогу «Колекції стародруків». Займалася пошуковою роботою з вивчення персоналій, пов’язаних із історією нашого краю: книгознавчі дослідження та публікації статей про колекції книг з автографами, маргіналії на книгах з бібліотеки А.І. Чепи, підсумки книгознавчого архівного пошуку матеріалів про життя і творчість письменника Є.Й. Шведера. До речі, на запит редакції ВУЕ (Великої української енциклопедії) вона підготувала статтю для цього видання про Є.Й. Шведера, яка була ухвалена і прийнята.



Немає коментарів:
Дописати коментар