Пунктир

Марина Гримич. Стиль життя (завершення)

 Продовжуємо знайомство з думками письменниці, докторки історичних наук, засновниці української школи прикладної антропології,  директорки видавництва «Дуліби», членкині Спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України, яка видавалась й, як  перекладач зі словенської, сербохорватської та македонської мов.  На сьогодні в неї  сімнадцять різножанрових романів, повість, публіцистика та літературна критика. Марина Гримич у «Пунктирі».

«Легко любити Батьківщину, коли їй добре. А треба любити її і тоді, коли їй погано. І не тікати від неї, а залишатися з нею в біді та радості, поки смерть не розлучить вас».

“Літературний стиль – так само мінливий, як і мода на одяг".

“Мені потрібно весь час вчитися чомусь новому і розпочинати якусь нову тему”

«Мої подорожі з чоловіком – це можливість натиснути на кнопку «Стоп!». Я дуже перевантажена роботою, ніколи не можу відмовити, коли мене просять про допомогу – консультацію, вичитку тексту. Це забирає багато мого особистого часу. А виїзди за кордон дозволяють відволіктися».

«…розповім секрет, що у мене такі дуже дивні кінематографічні смаки і я інколи приходжу в кінотеатр і дивлюся той фільм, а потім вмикається світло і я розумію, що я старша від найстаршої людини в залі на десять років».

 « Цікавість кримсько-татарською історією в мене від батька. Він як перекладач спеціалізувався на мовах малих народів. Це була його особиста культурна місія. З кримськотатарської він переклав чомусь мало, зате у розмовах дуже часто звертався до кримської теми».

«Я просто закохалася в село і в польові дослідження. … коли баби заводили спів, моментально підхоплював і вилаштовував третій чи четвертий голос. І от я також намагалася «підхопити» мелодію і співати разом з бабами, копіюючи їх автентичний спів. Це була просто магія. Зараз – це стиль мого життя. Фотографувати і нотувати у мене стало такою ж звичкою, як почистити зуби. Бачу людей, які можуть цікаво про щось розповісти – домовляюся про зустріч. Записую розмови і складаю у свій архів. Ніколи не знаєш, де і що тобі пригодиться».

Джерела: Гримич, Марина Віллівна. Життя під піньорами. Культурний ландшафт українських поселень у Бразилії [Текст] : [монографія] / М. В. Гримич. - К. : Дуліби, 2016. - 703 с. : фот., іл. - (Історична етнологія). - Библиогр.: с. 695-703.

Гримич, Марина Віллівна. Магдалинки [Текст] : роман / М. В. Гримич ; худож. А. Шум. - 2-ге вид. - К. : Дуліби, 2016. - 238 с.

Гримич, Марина Віллівна. Мак червоний в росі... [Текст] : роман / М. В. Гримич. - 2-ге вид. перероб. - К. : Дуліби, 2016. - 191 с.

Гримич, Марина Віллівна. Second life (Друге життя) [Текст] : роман / М. В. Гримич ; худож. Н. Денисова. - К. : Дуліби, 2010. - 159 с.

Народна культура українців: життєвий цикл людини [Текст] : історико-етнологічне дослідження: у 5 т. / Ун-т Альберти, Архів укр. фольклору Б. Медвідського; наук. ред. М. Гримич. - К. : Дуліби, 2010 - 2016.

Гримич, Марина Віллівна. Острів Білої Сови [Текст] : роман / М. В. Гримич ; худож. Н. Денисова. - К. : Дуліби, 2010. - 158 с. - (Склянка крові з льодом).

Народна культура українців: життєвий цикл людини [Текст] : історико-етнологічне дослідження: у 5 т. / Ун-т Альберти, Архів укр. фольклору Б. Медвідського; наук. ред. М. Гримич. - К. : Дуліби, 2010 - 2016.

 https://suspilne.media/20956-istoria-vcit-so-vona-nicogo-ne-vcit-marina-grimic-pro-sevcenkivsku-premiu-nauku-i-literaturu/

https://uamoderna.com/jittepis-istory/hrymych

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут