Автор романів «Яса», «Рубіж» та «Брат на брата». Майстер історичної прози і класик української літератури. Це людина, яка примудрялася друкувати під псевдонімами заборонених письменників, навіть тих, хто перебував в ув’язненні. Юрій Мушкетик у “Пунктирі”.
“Відповідальність людини росте відповідно до її возвеличення”.
“Декому здається: найважче — допастися до булави, і мало хто розуміє, як важко ту булаву втримати”.
“Коли тебе штовхають у калюжу, найкращий спосіб не стати посміховиськом — потягнути за собою нападника”.
“Людина таке створіння, що виправдається перед усіма судами світу”.
“Навіть найкраща коханка не подарує того, що дарує муза”.
“Нас найдужче вабить та тривожить те, що не збулося”.
“Не ми обираємо путь, нас ставить на неї Бог”.
“Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння”.
“Світ гарний, і сотворений нам на втіху, тільки треба вміти брати його в душу”.
“Щоб шукати істину, треба спочатку мати тихий куточок”.
Мушкетик, Юрій Михайлович. Суд [Текст] : біографія письменника. Стислий переказ твору. Аналіз тексту. Зразки учнівських творів. Посібн. для 11 кл. / Юрій Мушкетик; Автор-укладач О.Д. Марченко. – Харьков : Ранок, 2000. – 32 с.
Юрій Мушкетик. До верховіть істини, добра і краси [Текст] // Літературна Україна. – 2019. – № 23/24. – С. 14–17 : іл.
Немає коментарів:
Дописати коментар