Обличчя ріднокраю

Загадкова Олена Блаватська

(закінчення)

Відвідавши багато міст і селищ Індії, засновники повертаються у Бомбей і в жовтні 1879 р. приступають до видання першого теософського журналу The Theosophist (що виходить до цього дня), редактором якого стає О.П. Блаватська. В цей час Товариство швидко розширюється, до нього примикає ряд видатних людей з Індії та інших країн. У травні 1880 р. засновники їдуть на Цейлон, де полковник Олькотт починає роботу по відродженню буддизму в цій країні. Вони обоє приймають «панча шила», тобто офіційно стають буддистами, – факт, який Олькотт згодом пояснив як «формальне підтвердження наших давніх переконань». У травні 1882 р. в Адьярі, біля Мадраса, було куплено маєток, куди у кінці року переїжджає штаб-квартира Товариства. Адьяр незабаром стає центром всесвітньої діяльності, і засновники разом з невеликою групою соратників віддаються їй цілком. Здійснюються поїздки в найвіддаленіші райони Індії, створюються філії, приймаються відвідувачі, ведеться величезне листування, готуються до публікації в заснованому незадовго до цього теософському журналі цінні наукові матеріали. Ці праці переслідували мету пробудити в індусах інтерес до тих духовних цінностей, які містили в собі древні Священні Писання їх батьківщини. У 1884 р. полк. Олькотт відбуває до Лондона з петицією до Британського уряду від буддистів Цейлону. О.П. Блаватська, стан здоров'я якої в цей час різко погіршав, їде в Європу разом з ним. Після недовгого перебування в Парижі і Лондоні восени вона поселяється в Німеччині, в Ельберфельді, і з головою поринає в роботу над «Таємною Доктриною». Між тим в Адьярі єзуїти спішно готують змову, в якій беруть участь двоє слуг О.П.Б., Алексіс і Ема Куломи. У кінці грудня О.П.Б. повертається в Адьяр, щоб на місці ознайомитися з ситуацією. Вона має намір пред'явити судовий позов подружжю Куломів за грубий наклеп про нібито шах-райський характер вироблюваних нею феноменів. Проте інші члени, що стоять на чолі Товариства, з різних причин вирішують не розголошувати цю справу, і О.П.Б., не добившись справедливості, у березні 1885 р. від'їжджає в Європу, щоб вже ніколи не повернутися в Індію.

Як з'ясувалося згодом, уся ця «справа» була цілком зготована єзуїтами, що ненавиділи і Товариство, і Е.П.Б. Звинувачення були побудовані на підробних, частково і повністю, листах, написаних нібито О.П. Блаватською і що містили вказівки відносно того, як влаштовувати всілякі фальшиві феномени, – листах, з якими неупередженим дослідникам не дозволили ознайомитися. Врешті-решт усі ці злісні нападки найзгубнішим чином відбилися на здоров'ї О.П. Блаватської. Спочатку вона поселяється у Вюрцбурзі, в Німеччині, потім перебирається в Остенде, а весною 1887 р. на запрошення англійських теософів переїжджає в Лондон. Не звертаючи уваги на своє здоров'я, що вкрай похитнулося, і всілякі пригоди, вона все так само наполегливо працює над своєю великою працею; вона була завершена і опублікована в двох великих томах в жовтні 1888 р. Допомагали Блаватській Бертрам Кітлі та д-р Арчібальд Кітлі, вони переписували і редагували рукописи, вони ж і фінансували видання. «Таємна Доктрина» вінчає літературну діяльність О.П. Блаватської, це епохальне творіння тільки тепер починає набувати визнання видатних умів сучасності, і не доводиться сумніватися в тому, що в двадцять першому столітті воно зустріне ще більший відгук і отримає найвищу оцінку.

Оскільки О.П. Блаватська на той час фактично втратила всякий контроль над своїм першим журналом «The Theosophist», то в 1887 р. вона засновує в Лондоні щомісячний журнал «Lucifer», який, як свідчить напис на його титульному аркуші, був задуманий, щоб «освітити предмети, приховані в мороці». Всього вийшло двадцять томів цього періодичного видання, після чого йому на зміну прийшов «The Theosophical Review».

У 1889 р. європейська штаб-квартира Товариства облаштовується в Лондоні, Сент-Джонз-Вуд, на Авеню-Роуд 19, і тут О.П.Б. пише «The Key to Theosophy» (Ключ до Теософії), «виклад Етики, Науки і Філософії, для вивчення яких і було засновано Теософське Товариство»; «The Voice of the Silence» (Голос Безмовності), перлину теософської літератури, твір, до якого увійшли переклади обраних уривків зі священної східної Книги золотих правил, яку вона вивчила напам'ять за час свого окультного навчання в Тібеті.

У 1888 р. О.П. Блаватська засновує Езотеричну Секцію, для глибшого вивчення езотеричної філософії, і пише «Настанови» для тих, хто займався в цій секції.

О.П. Блаватська померла 8 травня 1891 р. під час епідемії грипу, яка в ті дні лютувала в Англії; її останки були віддані спалюванню у Воукінгскому крематорії в Сурреї.

Неупереджене знайомство з життям О.П.Б., її працями, беззавітним служінням Істині, її духовними здібностями і досягненнями розкриває перед нами величний вигляд жінки, яка по праву вважається одним з найбільших адептів в історії західної цивілізації, прямим посланцем Транс-Гімалайського Братства.

Борис Цирков

Загадкова Олена Блаватська. До 185-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2016.– 38 с.

 Більше про бібліотеку тут

 Ми в соціальних мережах:Facebook  Twitter