Загадкова Олена Блаватська
(закінчення)
Відвідавши багато міст і
селищ Індії, засновники повертаються у Бомбей і
в жовтні 1879 р. приступають до видання першого теософського журналу The Theosophist (що виходить до цього дня), редактором якого стає О.П. Блаватська. В цей час Товариство швидко розширюється,
до нього примикає ряд видатних людей з Індії та інших країн. У травні 1880 р.
засновники їдуть на Цейлон, де полковник Олькотт починає роботу по відродженню
буддизму в цій країні. Вони обоє приймають «панча шила», тобто офіційно стають
буддистами, – факт, який Олькотт згодом пояснив як «формальне підтвердження
наших давніх переконань». У травні 1882 р. в Адьярі, біля Мадраса, було куплено
маєток, куди у кінці року переїжджає штаб-квартира Товариства. Адьяр незабаром
стає центром всесвітньої діяльності, і засновники разом з невеликою групою
соратників віддаються їй цілком. Здійснюються поїздки в найвіддаленіші райони
Індії, створюються філії, приймаються відвідувачі, ведеться величезне
листування, готуються до публікації в заснованому незадовго до цього
теософському журналі цінні наукові матеріали. Ці праці переслідували мету
пробудити в індусах інтерес до тих духовних цінностей, які містили в собі
древні Священні Писання їх батьківщини. У 1884 р. полк. Олькотт відбуває до
Лондона з петицією до Британського уряду від буддистів Цейлону. О.П.
Блаватська, стан здоров'я якої в цей час різко погіршав, їде в Європу разом з
ним. Після недовгого перебування в Парижі і Лондоні восени вона поселяється в
Німеччині, в Ельберфельді, і з головою поринає в роботу над «Таємною
Доктриною». Між тим в Адьярі єзуїти спішно готують змову, в якій беруть участь
двоє слуг О.П.Б., Алексіс і Ема Куломи. У кінці грудня О.П.Б. повертається в
Адьяр, щоб на місці ознайомитися з ситуацією. Вона має намір пред'явити судовий
позов подружжю Куломів за грубий наклеп про нібито шах-райський характер
вироблюваних нею феноменів. Проте інші члени, що стоять на чолі Товариства, з
різних причин вирішують не розголошувати цю справу, і О.П.Б., не добившись
справедливості, у березні 1885 р. від'їжджає в Європу, щоб вже ніколи не
повернутися в Індію.
Як з'ясувалося згодом, уся ця
«справа» була цілком зготована єзуїтами, що ненавиділи і Товариство, і Е.П.Б.
Звинувачення були побудовані на підробних, частково і повністю, листах,
написаних нібито О.П. Блаватською і що містили вказівки відносно того, як влаштовувати
всілякі фальшиві феномени, – листах, з якими неупередженим дослідникам не
дозволили ознайомитися. Врешті-решт усі ці злісні нападки найзгубнішим чином
відбилися на здоров'ї О.П. Блаватської. Спочатку вона поселяється у Вюрцбурзі,
в Німеччині, потім перебирається в Остенде, а весною 1887 р. на запрошення
англійських теософів переїжджає в Лондон. Не звертаючи уваги на своє здоров'я,
що вкрай похитнулося, і всілякі пригоди, вона все так само наполегливо працює
над своєю великою працею; вона була завершена і опублікована в двох великих
томах в жовтні 1888 р. Допомагали Блаватській Бертрам Кітлі та д-р Арчібальд
Кітлі, вони переписували і редагували рукописи, вони ж і фінансували видання.
«Таємна Доктрина» вінчає літературну діяльність О.П. Блаватської, це епохальне
творіння тільки тепер починає набувати визнання видатних умів сучасності, і не
доводиться сумніватися в тому, що в двадцять першому столітті воно зустріне ще
більший відгук і отримає найвищу оцінку.
Оскільки О.П. Блаватська на той
час фактично втратила всякий контроль над своїм першим журналом «The
Theosophist», то в 1887 р. вона засновує в Лондоні щомісячний журнал «Lucifer»,
який, як свідчить напис на його титульному аркуші, був задуманий, щоб «освітити
предмети, приховані в мороці». Всього вийшло двадцять томів цього періодичного
видання, після чого йому на зміну прийшов «The Theosophical Review».

У 1888 р. О.П. Блаватська
засновує Езотеричну Секцію, для глибшого вивчення езотеричної філософії, і пише
«Настанови» для тих, хто займався в цій секції.
О.П. Блаватська померла 8 травня
1891 р. під час епідемії грипу, яка в ті дні лютувала в Англії; її останки були
віддані спалюванню у Воукінгскому крематорії в Сурреї.
Неупереджене знайомство з життям
О.П.Б., її працями, беззавітним служінням Істині, її духовними здібностями і
досягненнями розкриває перед нами величний вигляд жінки, яка по праву
вважається одним з найбільших адептів в історії західної цивілізації, прямим
посланцем Транс-Гімалайського Братства.
Борис Цирков
Загадкова Олена Блаватська. До 185-річчя від дня народження:
Біобібліографічний покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2016.–
38 с.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар