Некрономікон – книга, якої ніколи не було?..
Про цю книгу складено багато легенд, вона вкрита завісою таємниць. Її часто згадують у художніх творах жанру містики та хоррор, заснованих на згадках про «Великих Древніх» - дивних істот, що населяли нашу планету до появи людства.
«Некрономікон» вважають книгою, яку вигадав Горвард Філіпс Лавкрафт – американський письменник і журналіст, який взяв за основу легенду про Ктулху.
Книга нібито була написана у далекі 730-ті рр. н.е. арабською мовою під назвою «Аль Азіф», що в перекладі означає «звук, видаваний нічними комахами, який сприймають за завивання демонів». Автором є божевільний поет Абдула Альхазред, що поклонявся прадавнім чудовиськам-богам Ктулху та Йог-Сототу і протягом усього свого життя мандрував по Близькому Сходу, пізнаючи таємниці давніх цивілізацій. Він був на руїнах Вавилона, осягав мудрість єгипетських жерців Мемфіса, близько десяти років провів в аравійській пустелі Руб-ель-Халі (нині – пустиня Дехна), що й досі вважається нечистою землею. Люди в усі часи обходили це місце стороною, щоб не викликати на себе гнів янголів смерті. Однак, Абдулі вдалося здолати цю пустелю неушкодженим. Він вважав, що там знаходяться ворота в таємниче місто Ірем (Ірам), повна назва якого Ірем зат ель Імад, і сприймається воно, як священне.
За давніми повір’ями воно й дійсно було збудовано джином у кількох реальностях одночасно.
Чи вдалося знайти дорогу у це місце – невідомо, однак, можна припустити, що автору все ж таки ворота знайти пощастило. Разом із манускриптами, які містять у собі таємниці потойбіччя та часів, коли великі раси жили на нашій планеті. Дізнавшись про них, автор і створив свою книгу «Аль Азіф».
У 738 році він зник несподівано і таємничо. За чутками, божевільного письменника забрало якесь чудовисько. Можливо це був джин, можливо – янгол смерті з пустелі, можливо якесь прадавнє божество з іншого світу. Скоріш за все, він поквитався своїм життям за секрети, що йому відкрились, і, можливо, навіть не перед самою пустелею та містом Ірем, а перед створеною ним книгою.
Не дивлячись на смерть автора, його праця зберіглася.
У 950 році фоліант був перекладений на грецьку мову схоластом Теодором Філетасом з Константинополя, який і дав цьому документу нову назву- «Некрономікон».
Чому на «Некрономікон» почали справжнє полювання знакові люди багатьох епох, у чиї руки у кінці-кінців потрапив цей фоліант..?
Про це, наступного разу.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар