Нетлінна спадщина студента з Придніпров’я (продовження)
(27 травня 1818 року у м. Катеринославі народився Микола Дмитрович Мизко редактор «Екатеринославских губернських ведомостей», журналіст, бібліограф, літературознавець і перекладач)
Випускнику було всього 15 років. Він мав здібності та нахил до літературознавства. Це відкривало можливість, але не стало запорукою отримання ним університетської освіти. Його службова кар’єра була визначена батьком, котрий чи то побоявся відпустити хлопця на той час в «неспокійне» університетське середовище, чи був упевнений у більш надійному життєвому шляху сина як чиновника. Йому хотілося навчатися в університеті, а він став звичайним канцеляристом губернської будівельної комісії. Харківський університет для нього почався і закінчився у 1838 р. успішно зданим іспитом на словесне відділення філософського факультету на звання «дійсного студента». Та в цей час у редакторському портфелі «Журнала министерства народного просвещения» вже лежала його стаття «Программа полного курса теории словесности» (опублікована в 12-му числі за 1838 р.). Щоб розробити програму навчального курсу, треба не тільки добре знати предмет, але й бути обізнаним у питаннях логіки, методики, педагогіки. Абияку статтю солідне офіційне видання не могло б опублікувати.
Виявляється, що на той час 20-річний юнак вже мав значне напрацювання в галузі вітчизняної словесності, тобто літератури, бо ретельно збирав матеріал ще в роки навчання в гімназії і вже накопичував матеріал для книги «Столетие русской словесности», яку видав у Одесі 1849 року. Отже, українець з провінційного тоді Катеринослава став першим бібліографом російської літератури з 1739 по 1839 рік.
А в 40-і роки він, дрібний чиновник різних місцевих установ, дослужився до посади редактора тоді убогих за змістом «Екатеринославских губернских ведомостей», оскільки він уже мав досвід журналістської діяльності, публікуючи статті з місцевого життя у столичних часописах, як-от: «Библиографические заметки», «Иллюстрация», «Репертуар и Пантеон». Наприклад, в останньому були вміщені його статті «Екатеринославский театр во время Петропавловской ярмарки», «Театр в Екатеринославе в 1844 г.», «Об открытии в Екатеринославе построенного театра». В «Отечественных записках» у 1843 р. вийшла його стаття «Голос из провинции о поэме Гоголя «Похождения Чичикова, или Мертвые души», що мала значний резонанс в освічених колах країни.
Давши згоду редагувати «ЕГВ», Микола Дмитрович сподівався значно покращити газету, пожвавити інтерес до неї читачів, зокрема за рахунок відкриття в ній окремого відділу місцевих новин. Але сам редактор не міг наповнити матеріалом цей відділ, а дописувачів не було (такі дописувачі-краєзнавці з’являться пізніше). Тому, відпрацювавши в газеті два роки, 1847 року М.Д. Мизко залишив посаду. З того часу більше ніяких офіційних посад він не займав, окрім громадських.
Ще більше подробиць про перше періодичне видання в Катеринославі на нашому порталі ДніпроКультура"
Ганна Швидько, доктор історичних наук, професор кафедри історії та політичної теорії Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», заслужений діяч науки і техніки України, член правління Дніпропетровської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар