Завжди привітна, усміхнена, спокійна. Дуже щира на віддачу душевного тепла. Досконалий фахівець, хоча, як сама говорить, навчання для неї це перманентний процес. Вже близько сорока років доля її пов'язана із бібліотечною справою, з них 10 - з ДОУНБ.
З дитинства запам'яталось уважне ставлення батьків до книг. Домашня бібліотека постійно поповнювалась і мала багато дитячих та підписних видань. Українська та зарубіжна класика, була представлена на домашніх полицях майже всіма відомими іменами. Мабуть, саме любов до книг визначила майбутню професію.
Навчалась Олена Іванівна у Харківському державному інституті культури, на заочному відділенні за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». Харків запам'ятався цікавими лекціями, захоплюючим спілкуванням з колегами. У короткі миті відпочинку любила гуляти алеями Центрального парку імені М. Горького. «Я навчалась і паралельно працювала у дитячій бібліотеці, - згадує Олена. - Спілкуватися з дітьми, рекомендувати їм книжки, питати про те, що сподобалось та бути причетною до формування їх смаків – для мене було необхідно та цікаво. З кожним днем я закохувалась у свою професію все більше. В інституті обрала спеціалізацію «дитяча література».
Потім Олена працювала у різних бібліотеках, наприклад, у технічній бібліотеці «КБ «Південне». Це давало змогу отримати чималий об'ємний досвід: різні користувачі, потреби, запити і можливість вдосконалювати себе. Останні 15 років перед переїздом до Дніпра, вона працювала керівником наукової бібліотеки Західнодонбаського приватного інституту економіки та управління. «Робота зі студентами приносила задоволення. «Я намагалася перетворити заклад у комфортну інформаційну зону. І чим більше працювала, тим більше розуміла, що вибір професії був вірним ».
Але, залишалась одна нездійснена мрія: працювати у великій науковій бібліотеці. Так у долі нашої героїні і виникла ДОУНБ, де 1 вересня 2008 року у відділі періодики під керівництвом Ірини Михайлівни Браславської розпочався її трудовий шлях. До речі, погодилася Олена Іванівна на це інтерв'ю, не для того щоб розповісти про себе, а для того, щоб висловити вдячність людям, які були причетні до її професійного становлення на новому місті.
«Так, - продовжує Вауліна, - досвід я мала, але ж в кожній бібліотеці своя специфіка. Висловлюю щиру вдячність Ірині Михайлівні Браславській - авторитетному професіоналу, яка щиро ділиться своїми знаннями та формує відповідальне ставлення до роботи. Щиро дякую й головному бібліотекарю Галині Миколаївні Коротконожкіній, з якою було дуже цікаво працювати. Я вдячна всім співробітникам відділу періодики. ДОУНБ за своїми бібліотечними та інформаційними технологіями і справді передова установа, працювати тут – велика честь для кожного фахівця».
Зараз Олена Іванівна працює у головному приміщенні ДОУНБ у відділі опрацювання документів головним бібліотекарем. Велику вдячність висловлює керівнику відділу Надії Григорівні Литвиненко, головному бібліотекарю Галині Кучугурній, всім колегам, які навчають та діляться цінним досвідом.
У вільний час Олена Іванівна полюбляє читати інтелектуальні детективи та українську поезію. Серед улюблених авторів Ліна Костенко, Павло Загребельний, Агата Крісті, Пауло Коельйо. Серед захоплень є місце цікавим подорожам. Нещодавно відкрила для себе неповторний українській колорит Полтавської області та чарівної Диканьки.
На питання, що ж потрібно людині для того, щоб відбутися, окрім наставників, відповідає : «Велике бажання та цілеспрямованість». І продовжує мріяти. Безупинно.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар