Сторінки

четвер, 13 лютого 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Фінн Е. Дж. Жінка у вікні : роман / Е. Дж. Фінн; пер. з англ. В. Куч. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 315 с.

Хто знає, що відбувається в чужій сім'ї? Ніхто не знає

Коли до мене в руки потрапив найгарячіший хіт Франкфуртського книжкового ярмарку я була налаштована на напружений та хвилюючий вечір. Спочатку психологічний трилер «Жінка у вікні» видався мені занадто затягнутим і млявим. Однак, мабуть, це такий задум американського письменника Е. Дж. Фінна. Адже чим більше сторінок перегортаєш, тим більш заплутаним та захопливим стає сюжет. Автору добре вдалося підтримувати атмосферу безнадійності та смутку, грамотно нарощувати напругу та відтягувати кульмінацію до самого фіналу. 
Анна Фокс, яка зловживає червоним вином і таблетками, хворіє на агорафобію, майже рік не виходить за поріг дому і намагається пережити трагічні події свого життя. Втративши світ в усьому його розмаїтті, вона знаходить розраду в інтернет-форумах і стеженні за сусідами. Одного дня дівчина стає свідком вбивства, але їй, на жаль, ніхто не вірить, поліція ігнорує, знайомі не сприймають серйозно. Головне питання, яке ставить автор перед читачем: «Чи відбувся злочин, чи алкоголь з антидепресантами зіграли з героїнею злий жарт і перемістили її уяву у світ її улюблених трилерів». 
Історія зацікавила мене психологічними портретами дійових осіб, я перейнялась справжнім співчуттям до Анни, якій було важко визнати факт, що вона власноруч зруйнувала власну сім’ю, своє кохання і життя. Мені захотілося прийти до неї в її холодну та темну домівку, зіграти з нею в шахи та подивитися її улюблені чорно-білі фільми. А потім, взявши міцно її руку, вийти на двір і тихо, але впевнено сказати «Світ – чудове місце…». 

Оксана Шевченко. заступник директора з внутрішньобібліотечної роботи



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 12 лютого 2020 р.

«Літературні історії поза часом та кордонами»


Олександер Тисовський (псевдоним Дрот., 1886 - 1968)  - педагог ,  основоположник і організатор «Пласту». Вважаючи, що школа навчає, але не виховує, Тисовський опрацював виховну систему «Пласту», як організації молоді «для всебічного і патріотичного самовиховання», метою якої є гармонійно розвинена людина і повноцінний громадянин. Основним елементом у вихованні молоді , за Тисовським, є  ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання свого обов’язку , головну увагу він покладав на самовиховання при допоможній ролі  виховника в «Пласті».


 Три головні обов'язки пластуна — зобов'язання, які бере на себе пластун, складаючи Пластову присягу. Ці обов'язки наче три дороговкази, мають стояти пластунам у пам'яті, просвічувати пластовий шлях у щоденному житті.
Головні обов'язки складаються із таких точок:
1. Бути вірним Богові та Україні;
2. Допомагати іншим;
3. Жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.
Вірність Богу вимагає від пластуна не лише віри в Бога, але й ведення примірного морального особистого життя. Вірність Богові пластуни виявляють справами, поводячись згідно з моральними правилами та проявляючи любов до ближнього. Вони відчувають обов'язок дбати про інших чи то в родині, в школі, гуртку; шанують все створене Богом, визнають гідність людини, дбають про добро інших створінь, піклуються про природу. Вони розвивають відчуття краси і дотримуються естетичних норм в своїй поведінці, мові, вигляді. Пластуни нікого не принижують.
Кожний пластун чи пластунка шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.
Бути вірними Україні означає вважати себе частиною української громади, патріотом держави. Вірність Україні символізована у пластовому гербі, де пластова лілея нерозлучно переплетена з українським тризубом. Україна — ціла українська спільнота, поселена на прадідівській землі та поза її межами; це, зокрема, культура, мова, церква та інші матеріальні та духовні надбання, здобуті продовж століть існування українського народу. Для юнаків та юначок це значить, що вони:
вивчають і використовують українську мову;
вивчають літературу, історію, географію і культуру українського народу, українську спадщину;
знають українську національну символіку та гімн;
плекають українські звичаї, знають і дбають про українське суспільство.
Обов'язок допомагати іншим окреслює відношення пластуна до свого оточення, до людей і до природи. Це означає не лише виконувати громадські обов'язки, але і творити добрі вчинки з власної ініціативи. Добре діло має бути зразком гуманного характеру пластуна, його індивідуальних здібностей і тому повинно приносити задоволення. Пластовий обов'язок закликає не лише любити ближнього, а й допомагати йому. Пластун повинен бути корисним членом спільноти, у якій живе. Практичне застосування цього обов'язку є у ідеї щоденного доброго діла, про що символічно пригадує вузлик на пластових відзнаках. Необов'язково, щоб це було велике діло, але треба, щоб воно виходило з доброї волі пластуна, щоб принесло комусь чи чомусь, людині, тварині чи рослині якусь користь і щоб для цього пластун приніс якусь жертву: час, зусилля чи річ.

Далі буде.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 11 лютого 2020 р.

Світ знань нових видань

«Миттєві народження краси». Родинна виставка [Текст]: альбом / Упоряд. Г. О. Чернета; вступна стаття В. В. Слободи .- Дніпро: АРТ-ПРЕС, 2018.- 44 с.

Коли уся родина займається однією справою – це неймовірне явище, і виставка, організована у Дніпровському Будинку мистецтв, тому доказ. «Миттєвості народження краси» було присвячене ювілею нашого з Вами земляка, заслуженого художника України Григорія Чернети. Він разом з сім'єю, він тестя до онуки, представили художні роботи у 2018 році. Своє натхнення вони присвятили творенню живопису - пейзажам, натюрмортам, портретам тощо. 
Саме цій важливій події присвячений однойменний альбом, в якому подані репродукції вибраних творів художнього клану та короткі біографічні довідки митців. Радимо ознайомитись з виданням усім поціновувачам художнього мистецтва. 



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 10 лютого 2020 р.

Неймовірно, але правда

Цікаво, що одне з правил користування послугами бібліотеки актуально й сьогодні: в бібліотеці повинна панувати тиша! А ще в Правилах для відвідувачів Катеринославської міської публічної бібліотеки наголошено, що користувачам не дозволяється  читати вголос, палити в приміщенні (!) та прогулюватися по кімнаті. У випадку порушення правил, вимоги бібліотекаря щодо їх дотримання, повинні бути терміново та беззаперечно виконані. Якщо ж відвідувач, всупереч нагадуванню бібліотекаря, все ж порушує тишу та дотримання порядку, або взагалі виявив небажання дотримуватись правил бібліотеки, то йому пропонується покинути приміщення, а право відвідування бібліотеки такій особі може бути поновлено лише Радою бібліотеки або її головою.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 10.02.20). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 6 лютого 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Кокотюха, Андрій. Вигнанець та чорна вдова / А. Кокотюха. – Харків: Vivat, 2019. – 300 с.

Ретродетектив «Вигнанець та чорна вдова» – перша книга з циклу «Вигнанець» українського письменника Андрія Кокотюхи.
Події детективу розгортаються в Києві, в 1909 році. Головний герой – слідчий  Платон Чечель, розслідує жорстокі вбивства юних дівчат. Вбивцею виявляється дочка таємного радника з Петербургу. Справу закрито і нема про що турбуватися, однак згодом жінка гине при тих же обставинах, що і її жертви. Виходить, що справжній вбивця на свободі? 
Впливові родичі звинувачують поліцейського в наклепі, він стає для всіх вигнанцем, а паралельно з цим починається нова серія вбивств. Єдиний вихід для Платона не опинитися на каторзі – це врятувати життя мільйонера фон Шлессера. А йому нібито загрожує молода дружина, яка встигла здобути славу чорної вдови. Однак барон вмирає, і це тільки початок серії майбутніх холоднокровних вбивств. Під підозрою всі спадкоємці, і навіть сам Платон ...
Несподівані повороти сюжету, Київ минулого століття і жива мова оповідання не залишать вас байдужими.
Вигнанець змушений розплутати клубок смертей і дізнатися, хто винен в крадіжці. Щоб не тільки запобігти новим злочинам, але і врятувати самого себе. Чи вдасться Платону розплутати їх і повернути собі добре ім'я? І докопається він до правди? Хто ж був вбивцею дівчат спочатку?

Наталія Кондратьєва, головний бібліотекар сектору науково-дослідної роботи




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 5 лютого 2020 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко

КОНТОРА СПЕКТОРА «ХУДОЖЕСТВО» ТА ЇЇ ВЛАСНИК

Кілька кінокартин Данила Сахненка випущено було Товариством І. Спектора «Художество» в Катеринославі. Тому треба звернутися до постаті Ісаї Ароновича Спектора. Ось що пишуть з цього приводу дослідники Юрій Морозов і Тетяна Дерев’янко: 
«В перші роки XX століття євреєм Ісаєм Спектором в Катеринославі було збудовано один з найкращих на той момент в Російській імперії кінотеатр на тисячу місць. Він (Спектор) був власником прокатного бюро «Художество» в Катеринославі, яке знаходилося у власній квартирі Спектора по Садовій, 15 в будинку Андрієвських. А також Ісая Спектор володів в Катеринославі кінотеатрами «Колізей» і «Бліц». «Колізей» вміщав 1000 людей і, як писала тодішня преса, «міг би прикрасити будь-яку столицю Європи». 
Без сумніву, цей прокатник мав виняткову інтуїцію і хватку. В 1911 р. у Катеринославі один з піонерів української кінематографії кінооператор Д. Сахненко зняв на плівку найкращі постановки театру М. Садовського — «Наймичку» і «Наталку Полтавку». Контора Спектора знала про популярність екранізацій національної класики, одразу ж випустила ці картини в прокат. 
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 3 лютого 2020 р.

Неймовірно, але правда

В одному з пунктів Правил для відвідувачів Катеринославської міської публічної бібліотеки зазначено, що запити користувачів задовольняються по черзі, причому в разі великої кількості запитів, через що можлива затримка при видачі,  до бібліотекаря не може бути пред'явлено ніяких претензій. До того ж на руки видається не більше двох творів одночасно, а в загальній кількості не більше 10 примірників за разове відвідування. Також не допускається обмін літератури більше трьох разів на день.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 03.02.20). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут