Світ знань нових видань

Гарфорд, Т. Речі, що змінили світ. Історія економікив 50 винаходах [Текст] / Т. Гарфорд.- К.: Наш формат, 2018.- 352 с.

Тiм Гapфopд — журналіст, eкoнoмicт, гoлoвний oглядaч Financial Times та вeдучий нa BBC Radio 4. Він oбpaв 50 peчeй, якi змiнили нaш cвiт і пояснює економічні процеси через їх історію - від грамофону до пошуку у гуглі, від клінопису до біткоїну. Книжка не має на меті визначити найважливіші з економічного погляду винаходи. Але вони сформували сучасну економіку, створивши складний ланцюг взаємозв'язків, а іноді — зовсім нові економічні моделі. У виданні автор підіймає доволі несподівані запитання: що пов’язує Елтона Джона з прогнозами появи офісу без паперів, як через реформу бухгалтерського обліку пішли за димом обидві палати британського парламенту, чому в 1809 році лондонська поліція готувалася вдруге страчувати вже страченого вбивцю – і я к цей випадок пов’язаний з портативними електронними пристроями тощо.

Видання для вcix, xтo цiкaвитьcя eкoнoмiкoю, icтopiєю, cуcпiльними пpoцecaми.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

Користування бібліотекою та читальнею з лютого 1901 року, внаслідок введення нових правил, значно змінилося. Крім того було встановлена передплата для читання на дому періодичних видань. Взагалі за рік у якості передплатників перебувало 742 особи. На кінець року їх кількість склала 252 абоненти, що значно менше (на 32 особи) ніж попереднього року. Зменшення постійної кількості абонентів безперечно зумовлено як відкриттям у місті нових бібліотек-читальнь, так і новими правилами бібліотеки. Максимальна кількість абонентів випала на лютий, жовтень, листопад та грудень. У серпні бібліотека працювала лише 6 днів, у зв’язку з ремонтом. Число абонентів, які брали книги без застави, навпаки збільшилося – 40 передплатників наприкінці року, а протягом року – 66, що на 27 осіб більше ніж минулого року. Слід відмітити, що такі абоненти є найбільш акуратними в користуванні документами, і жодного разу не втрачали виданих книг.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 25.11.19). – Загл. с экрана.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»

«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»

Федір Достоєвський

1868 рік. Після виходу в світ роману «Ідіот», в якому Федір Михайлович Достоєвський намагався зобразити «позитивно-прекрасного героя», настав період депресії. Твір не подобався автору, читачі також прийняли сюжет досить прохолодно. І не дивно, адже менталітет і смаки західної публіки все ж відрізняються від вітчизняної… 

Письменник уже близько трьох років живе за кордоном і дуже сумує за батьківщиною, жадібно читає періодику в пошуках цікавинок з рідних країв, і одна із заміток в «Московських відомостях» вразила його в саме серце і породила ідею нового твору.

Цим поштовхом стала «Нечаєвська справа»: "Нам повідомляють, що вчора, 25 листопада, два селянина, проходячи в віддаленому місці саду Петровської Академії, біля входу в грот помітили кинуті шапку, башлик і дубину; від грота криваві сліди прямо вели до ставка, де під льодом виднілося тіло убитого, підперезаного чорним ременем і в башлику... Тут же знайдено дві пов'язані мотузками цеглини і ще кінець мотузки".

З подальших повідомлень газети з'ясувалося, що мова йде про вбивство слухача Петровської землеробської академії Івана Івановича Іванова п'ятьма членами таємного товариства "Народна розправа" на чолі з Сергієм Геннадійовичем Нечаєвим. Мета - здійснення анархо-революційних перетворень в рідних краях Достоєвського. Так основу майбутнього роману склали політичні передумови, організаційні принципи цього суспільства, особистість самого Нечаєва, його діяльність та обставини вбивства.

Достоєвський задумав доволі невеличкий твір на злобу дня, який планував незабаром і закінчити. Навесні 1870 року він писав з цього приводу своєму приятелю - критику і філософу Миколі Страхову: «На річ, яку я тепер пишу в «…Вісник», я сильно сподіваюся, але не з художнього, а тенденційного боку; хочеться висловити кілька думок, навіть якщо при цьому постраждає художність. Але моє захоплення накопичилися в розумі й серці; нехай вийде хоч памфлет, але я висловлюся». 

Так, спочатку «Біси» повинні були стати всього лише памфлетом, адже основною своєю роботою того періоду Федір Михайлович вважав роман «Житіє великого грішника».

 Далі буде.

https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/

http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm

Бачинин, Владислав Аркадьевич.  Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).

Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.

Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Кобець, Олекса. Записки полоненого: Пригоди і враження учасника Першої світової війни // Березіль. -  2010. - № 1-10. 

Друга світова війна відсунула в тінь першу. Може це й стало причиною, що так мало ми знаємо про події не так то вже й давніх, відносно, часів. "Записки полоненого" написані під безпосереднім враженням автора-солдата, фронтовика, а згодом полоненого. У творі автор описав Першу світову війну і свій полон. Твір було заборонено в 1930-х роках і вилучено з магазинів і бібліотек. Таких подробиць, як у пропонованому творі не знайти навіть і в широкому підручнику історії.

Ця книга читається від першої до останньої сторінки з запертим віддихом і з неослабним інтересом. Перед очима розгортається непідфарбоване життя царської касарні, страшні картини першої світової війни, Союз Визволення України, показаний з теплотою, але без зайвої ідеалізації.

"Записки полоненого" - це літературний твір, історичний документ. З них пробивається гола правда про відносини в царській армії, про страхіття війни та її наслідки. 

Цікава й сама особистість автора «записок». Його справжнє ім’я Олекса Варавва. До речі, деякий час він мешкав у Катеринославі. Там почав працю хлопчиком-попихачем у одній крамниці канцелярійного приладдя і тютюнових виробів. Згодом працював писарчуком і писарем різних установ Катеринослава й Катеринославщини. 

До Другої світової брав активну участь  в українізації опери, перекладав понад 50 опер світового репертуару, і його переклади залюбки співались українськими оперовими співаками аж до еміграції О. Кобця, а, може й далі, тільки вже без згадування імені перекладача. Писав романи, поезії, казки для дітей, фейлетони. Багато перекладав на українську мову творів красного письменства з інших мов; переклав, між іншим, "Анну Кареніну" та "Війну і мир" Толстого, багато творів Горького, тощо. Твори його розкидані по різних підсовєцьких виданнях, а дещо з тих часів взагалі ще не було друковане. 

Галина Коротоножкіна, головний бібліотекар відділу періодики

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко

(продовження)

Комедії та агітки часів Першої Світової

Нами виявлено поки що такий факт показу стрічки Сахненка в Катеринославі. Фільм «Геройский подвиг сестры милосердия Римы (sic!) Ивановой» (драматический эпизод в 2-х частях из со-временной войны)» демонструвався 12 жовтня 1915 року в кате-ринославському кінотеатрі «Солей». («Приднепровский край», 12 жовтня 1915). 

А ось що пише харківський дослідник кіно Володимир Міславський:

«У Катеринославі на кіностудії Ф. Щетиніна режисер А. Ва-рягін і оператор Д. Сахненко зняли фільми “Геройський подвиг сестри-жалібниці Римми Іванової”, “Геройський подвиг теле-фоніста Григорія Манухи”, “На полі брані” і квінтесенцію жанру — найбільшу постановку “Во славу русского оружия” (1450 м).

Картину “Богдан Хмельницький” (сценарист і режисер А. Варягін) випустила в Катеринославі кіностудія Ф. Щетиніна. Стрічка стала екранізацією однойменної історичної п’єси М. П. Старицького. В зйомках фільму брали участь актори української трупи під керівництвом М. Кучеренка та М. Зоріної».

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Світ знань нових видань

Винничук, Ю. Легенди Львова [Текст] / Ю. Р. Винничук.— Харків: Фоліо, 2018. — 412 с.: іл.

Юрій Винничук – письменник і журналіст найширшого діапазону: від скандальних статей до модерної прози. Його твори знають та люблять у Канаді, США, Німеччині, Англії, Аргентині й Польщі. В останні роки він захопився історією Львова, опублікував десятки матеріалів в пресі та видав книгу «Легенди Львова», під обкладинкою якої автор зібрав все унікальне, що тільки вдалося розшукати в старих записах. Давнє казкове місто, яке населяли українці, поляки, євреї, вірмени та інші постає у виданні як унікальне джерело фольклору, гумору та містики.

Можна багато говорити про місто Лева, його вулички, неймовірні пейзажі, старовинні пам’ятки архітектури і надзвичайний менталітет його мешканців. Та особливо заворожує Львів таємничий, що наповнений загадками та забобонами. Саме тому на сторінках «Львівських легенд» на вас чекають король Данило, король Лев та бурґомістр Зиморович. Будете шукати скарби та зіштовхуватись із нечистою силою, поринете у легенди різних народів та містечок Львівської області. 

Радимо усім, кого приваблює столиця Галичини.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

На початок 1901 року фонд бібліотеки складав 4597 назв творів (11387 прим.), протягом року фонд збільшився на 681 назву (1364 прим.), а 154 назви було списано. Таким чином на 1 січня 1902 року кількість фонду складала 5124 назви (12 738 прим.). Найбільша кількість документів, як і в минулі року, була розподілена у розділ белетристики (як російської так і іноземної)  - 1372 назви творів, далі йде дитячий розділ – 535 назв. Розділ історії і біографії поповнився на 505 назв. У фонд періодичних видань надійшло 222 назви, а кількість примірників склала 5177. Найменше книг залишається у розділах математики та мистецтва – 43 та 55 назв відповідно.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 25.11.19). – Загл. с экрана.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут