«Я з серця взяв його». Історія створення найвеличнішого роману Федора Достоєвського «Біси»
«Мене називають психологом, - неправда, я лише реаліст у вищому сенсі, тобто зображаю всі глибини душі людської»
Федір Достоєвський
1868 рік. Після виходу в світ роману «Ідіот», в якому Федір Михайлович Достоєвський намагався зобразити «позитивно-прекрасного героя», настав період депресії. Твір не подобався автору, читачі також прийняли сюжет досить прохолодно. І не дивно, адже менталітет і смаки західної публіки все ж відрізняються від вітчизняної…
Письменник уже близько трьох років живе за кордоном і дуже сумує за батьківщиною, жадібно читає періодику в пошуках цікавинок з рідних країв, і одна із заміток в «Московських відомостях» вразила його в саме серце і породила ідею нового твору.
Цим поштовхом стала «Нечаєвська справа»: "Нам повідомляють, що вчора, 25 листопада, два селянина, проходячи в віддаленому місці саду Петровської Академії, біля входу в грот помітили кинуті шапку, башлик і дубину; від грота криваві сліди прямо вели до ставка, де під льодом виднілося тіло убитого, підперезаного чорним ременем і в башлику... Тут же знайдено дві пов'язані мотузками цеглини і ще кінець мотузки".
З подальших повідомлень газети з'ясувалося, що мова йде про вбивство слухача Петровської землеробської академії Івана Івановича Іванова п'ятьма членами таємного товариства "Народна розправа" на чолі з Сергієм Геннадійовичем Нечаєвим. Мета - здійснення анархо-революційних перетворень в рідних краях Достоєвського. Так основу майбутнього роману склали політичні передумови, організаційні принципи цього суспільства, особистість самого Нечаєва, його діяльність та обставини вбивства.
Достоєвський задумав доволі невеличкий твір на злобу дня, який планував незабаром і закінчити. Навесні 1870 року він писав з цього приводу своєму приятелю - критику і філософу Миколі Страхову: «На річ, яку я тепер пишу в «…Вісник», я сильно сподіваюся, але не з художнього, а тенденційного боку; хочеться висловити кілька думок, навіть якщо при цьому постраждає художність. Але моє захоплення накопичилися в розумі й серці; нехай вийде хоч памфлет, але я висловлюся».
Так, спочатку «Біси» повинні були стати всього лише памфлетом, адже основною своєю роботою того періоду Федір Михайлович вважав роман «Житіє великого грішника».
Далі буде.
https://www.fedordostoevsky.ru/works/lifetime/demons/
http://trassa.narod.ru/lekzia/dostoevsky/besy.htm
Бачинин, Владислав Аркадьевич. Теология, социология и антропология литературы. (Вокруг Достоевского) [Текст] / В. А. Бачинин ; Ассоц. "Духовное возрождение", "ДУХ і ЛІТЕРА", Донец. христиан. ун-т. - К. : ДУХ і ЛІТЕРА, 2012. - 393 с. - (Теология).
Иванчикова, Евгения Анатольевна. Синтаксис художественной прозы Достоевского [Текст] / Е. А. Иванчикова. - 2-е изд. - М. : Либроком, 2010. - 288 с.
Гончарова, Нина Георгиевна. Ф. М. Достоевский в зеркалах графики и критики (1848-1998) [Текст] / Н. Г. Гончарова. - М. : Совпадение, 2005. - 512 с. : ил.
Немає коментарів:
Дописати коментар