Котляревський, І. П. Енеїда: поема; Наталка Полтавка: п’єса / І. П. Котляревський; передм. та приміт. О. І. Гончара. – К. : Веселка, 2000. – 327 с.: іл.
Готуючись до засідання «Літературної вітальні», присвяченого Івану Котляревському, мені захотілося перечитати його «Наталку Полтавку». Я читала її мабуть сто разів, і буду читати ще тисячу, бо великий письменник – мій земляк. Я народилась і виросла на Полтавщині і неймовірно цим горджуся.
«Наталка Полтавка» – вічна п’єса. Котляревський написав її в 1819 році і того ж року вона вперше була поставлена з великим успіхом талановитим колективом професіонального Полтавського театру. Весела, яскрава, з великою кількістю музики та пісень, вона відразу полюбилася глядачам. Роль Виборного була спеціально написана для Михайла Щепкіна.
На сцені діяли живі, справжні, знайомі всім прості люди. Наталка, Петро, Микола – представники трудової бідняцької молоді – захоплювали глядачів своїми шляхетними вчинками, викликали глибокі співчуття. Наталка вірна коханому Петрові, який чотири роки тому пішов на заробітки, однак із жалю до бідуючої разом з нею матері подає рушники за багатого нелюба пана возного. Коли ж під час цього сватання повертається з заробітків Петро, Наталка відмовляє возному.
Вперше п’єса «Наталка Полтавка» була надрукована у 1838 році. Окремою книжкою п’єса вийшла 1862 р. у Петербурзі.
Цього року виповнилось 200 років існуванню твору, та і нині його популярність не зменшилась, і мати п’єсу в своєму репертуарі – гордість не тільки для вітчизняних, а й для зарубіжних театрів.
П’єса дуже швидко набула популярності, багато в чому – завдячуючи першій трупі акторів, які грали в цій п’єсі, а популярність її була настільки великою, що «Наталка Полтавка» завжди збирала аншлаг.
Газети писали, що якщо в театрі немає збору, став «Наталку Полтавку» – буде аншлаг. До сих пір Полтавський театр починає свій театральний сезон «Наталкою Полтавкою» і закінчує нею.
Ця п’єса – постійно в репертуарі Дніпропетровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.
Однойменна опера Миколи Лисенка, написана за мотивами п’єси і вперше поставлена 1889 року, стала класикою українського оперного мистецтва.
За п’єсою «Наталка Полтавка» режисером Іваном Кавалерідзе у 1936 році на кіностудії «Українфільм» відзнятий український художній фільм. Це перший український звуковий фільм, у якому вперше актори співали під фонограму. 4 грудня 1936 року прем’єра фільму відбулась в США.
Фільм поновлено у 1969 році на кіностудії ім. О. Довженка. Перша кіноопера в українському кіномистецтві – екранізація опери Миколи Лисенка (1842 – 1912), створеної за однойменною п’єсою Івана Котляревського. В ролях були провідні актори: Катерина Осмяловська, Іван Паторжинський, Степан Шкурат, Григорій Манько та ін.
30 вересня 2011 року Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» для увічнення першої кіноопери в українському мистецтві ввело в обіг художні поштові марки.
«Наталка Полтавка» – телефільм-опера, відзнятий на Українській студії телевізійних фільмів у 1978 році., екранізація однойменної опери 1889 року на сюжет п’єси. Режисер і автор сценарію Родіон Юхименко.
З тих пір безсмертний твір І. Котляревського друкувався та був поставлений на сценах театрів безліч разів. Його будуть читати і перечитувати, це живий приклад української літератури та драматургії.
Тетяна Зайцева, провідний бібліотекар відділу документів з питань мистецтв
Більше про бібліотеку тут
