Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

І знов про адресу акціонерного товариства

Отже, якщо вірити А. Кордюмові, катеринославець Н. Щетинін був однополчанин Ханжонкова. У списках домовласників Катеринослава 1905 року прізвища Щетиніна ми не знаходимо. Напевне, він ще служив у війську (Ханжонков у 1905-му за станом здоров’я звільниться зі служби). Але це ще не значить, що, приїхавши до Катеринослава, він став домовласником — чоловік міг просто винаймати помешкання.

Прізвище Ф. Щетиніна (у А. Кордюма він з ініціалом Н. Щетинін) практично не зустрічається в міських дореволюційних довідниках Катеринослава. Лише одного разу у довідковій книзі «Весь Екатеринослав» на 1913 рік ми натрапили на С. Щетиніна, який жив за адресою Лісопильна, 9. Але це не той район міста, який нам потрібен. Лісопильна була ближче до Дніпра, яким сплавляли з Білорусі до нас ліс.

Але ось у списку абонентів катеринославської телефонної мережі за 1915 рік подано такий рядок:

«Вознесенская, 55 — мастерская “Украина”  Ф. Г. Щекутина» (висловлюю подяку краєзнавцю В. С. Старостіну, який звернув увагу на це джерело). 

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Пунктир

Хто не читав Хемінгуея і не повертався до його творів у різні роки життя, постійно знаходячи там нові й нові відповіді на  свої питання ? Заняття боксом назавжди навчили його атакувати, але  із своїм головним супротивником - Ерне́стом Міллером Хемінгуєем він впоратися не зміг і черговий раз сонце зійшло вже без нього. 

Американський письменник та журналіст, лауреат Пулітцерівської  премії в галузі літератури  (1953-й р.)  та Нобелівської премії з літератури  (1954-й р.) зі своїми думками нарозхрист сьогодні у нашому «Пунктирі». 

«Війна, яка б вона не була необхідна і справедлива, завжди злочин».

«Велика омана — мудрість старців. Старці не мудрі. Вони просто обережні».

«Голод добре дисциплінує і багато чому вчить. І до тих пір, поки читачі не розуміють цього, ти попереду них».

«Дайте людині необхідне – і вона захоче зручностей. Забезпечте її зручностями – вона буде тягнутися до розкоші. Осипьте її розкішшю – вона почне зітхати по вишуканому. Дозвольте їй отримувати вишукане – вона буде прагнути безумств. Подаруєте їй все, що вона забажає – вона буде скаржитися, що її обдурили, і що вона отримала не те, що хотіла».

«Є речі й гірші за війну: боягузтво гірше, зрада гірше, егоїзм гірше».

«Люди завжди шукають короткі шляхи до щастя. Таких шляхів немає».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти».

«Найкраща можливість дізнатися чи можеш ти довіряти людині – довіритися їй».

«Не падай духом. Ніколи не падай духом. Секрет мого успіху. Ніколи не падаю духом. Ніколи не падаю духом на людях».

«Не судіть про людину тільки за її друзями. Пам'ятайте, що в Іуди вони були бездоганними».

«Подорожуй тільки з тими, кого любиш».

«Розумні люди надзвичайно рідко бувають щасливі».

 «Секрет успіху простий: ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом на людях ».

Иванов, Геннадий Викторович. Сто великих писателей [Текст] / Г. В. Иванов, Л. С. Калюжная. - М. : Вече, 2012. - 432 с. : портр.

Старцев, Абель Исаакович. От Уитмена до Хемингуэя [Текст] / А. И. Старцев. - М. : Советский писатель, 1972. - 407 с.

(Далі буде ).

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

У кількості та контингенті абонентів бібліотеки-читальні значних змін не відбулося. К 1 січня 1898 року кількість абонентів склала 293 особи. Серед них рокових передплатників лише 7 осіб – 5 чоловіків та 2 жінки, всі християнського віросповідання. Серед місячних абонентів 170 чоловіків та 116 жінок, з них -  241 християни. Отже, на 293 передплатника лише 45 прийшлося на іновірців (євреїв), що склало біля 16% осіб, які вносять плату за користування книгами. Протягом року кількість абонентів зменшилась на 26 осіб. На закінчення року відсоткове співвідношення іновірців по відношенню до загальної кількості абонентів склало біля 13,9%.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.

Фото:

https://zen.yandex.ru/media/ilovebooks/knigi-tolko-dlia-jenscin-xix-vek-5cc047f0aa025b00b47b8a54

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Пунктир

Ліна Костенко… 

Час... Гідність... Геній... Незламність...

Ліна Костенко…Всі слова зайві, можна лише виголосити ім'я...або її крилаті думки...

«А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися».

«Доля не усміхається рабам. Доля усміхається людям».

«Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи».

«І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей».

«Любов відкрити важче, ніж Америку».

«Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем».

«Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки».

«Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію».

«Мене куплять і спродувати не раджу, моя душа не ходить на базар».

«Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог. Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце, Той запустив і Всесвіт».

«Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».

«Шукайте  цензора в собі».

«Я всіх люблю, аби не заважали».

«Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів».


Бублейник, Людмила Василівна. Слово в українській поезії [Текст] : навч. посібник зі спецкурсу / Л. В. Бублейник ; МОНмолодьспорт України, Волинс. ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : Твердиня, 2012. - 288 с.

"Гармонія крізь тугу дисонансів..." [Текст] / упоряд., авт. прим. О. Пахльовська, гол. ред. С. Головко, ред.: О. Вербило, А. Венцковський, Ю. Медюк. - К. : Либідь, 2016. - 582, [2] с. : фот.

Журба, Володимир. Третя заповідь [Текст] / В. Журба. - Кр. Ріг : Чернявський Д. О., 2012. - 144 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Честертон, Гілберт Кіт. Таємниця патера Брауна [Текст] / Г. К. Честертон ; пер. з англ. Є. Тарнавський. - Харків : Фоліо, 2017. - 379 c. - (Видання з паралельним текстом).

«Я только хочу сказать вам,

 что на свете было бы гораздо меньше скандалов и неприятностей,

 если бы люди не идеализировали грех 

и не стремились прославиться в роли грешников».

Скандальное происшествие с отцом Брауном

 Гілберт Кіт Честертон

Розповіді Гілберта Кіта Честертона про патера Брауна, що завдяки проникливому розуму розкриває складні злочини, стали класикою детективного жанру. Патер Браун - непримітний маленький священик, скромний, тихий,  і небагатослівний. Про нього відомо дуже мало, але зрозуміло одне - цьому служителю церкви вдається осягати мотиви злочинців. При розслідуванні  патер Браун ставить себе на місце іншої людини, що йому вправно вдається. Не в усіх ситуаціях патер прагне суворо покарати злочинця - часто він обмежується повчанням або ж сповіддю. Священик не тільки майстерно викриває злочинців, а й намагається знайти в кожному щось хороше, пробудити  совість. Його таємна зброя – християнська смиренність, терпимість до людей і віра в те, що навіть закоренілий лиходій може покаятися і стати на вірний шлях. Автор майстерно торкається теми релігії і ставлення до неї. 

У багатьох розслідуваннях у Брауна є помічник – колишній злочинець Фламбо, який став приватним детективом.

До видання “Таємниця Патера Брауна” увійшло 12 новел, серед них - “Таємниця Фламбо“, “Дивні кроки“, “Летючі зорі“, “Гріхи графа Сарадайна“, “Голова Цезаря“, “Сапфіровий хрест“ та інші. На сторінках книги нас чекають іронічні та захоплюючі історії з цікавим сюжетом, харизматичний герой, неповторний англійський гумор, яскраві описи, інтриги і мораль. 

Збірник цікавий, читається на одному диханні, любителі детективних історій отримають справжнє задоволення. 

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Єлизавета Сибирьова.  Покликання – бібліотекар

З дитинства її найулюбленішим заняттям було читання книжок. Виникла ця любов завдяки мамі та вихователям дитячого садка, куди  вона пішла у два рочки.  

У шкільні роки, які проходили в Техніко-економічному ліцеї № 61, проявився її потяг до гуманітарних та природознавчих наук.  Про це свідчать призові місця на міських та  обласних олімпіадах з біології, економіки, права та історії.  

 Десь у  класі десятому  зрозуміла, що «закохалася» в історію, і вирішила зробити це справою життя. Першим кроком до досягнення мети був вступ до Малої академії наук (секція «Історія»). Наступний крок – її наукова робота з історії, яка виявилася досить складною, проте неймовірно цікавою. Саме завдяки їй Ліза змогла поєднати два своїх найбільших захоплення – історію та  літературу,  адже працювала над темою «Міфічність в персонажах слов’янської казки». Дуже вдячна вона за допомогу у виборі теми своєму вчителю  Ірині Толстих. Саме Ірина Василівна переконала її  в цікавості та універсальності цього напрямку дослідження. Вона була фанатом педагогічної справи і своєю завзятістю надихала учнів   на впевнений рух до наміченої мети. На жаль, призового місця Ліза не отримала, але досвід набула  неабиякий.

Паралельно з ліцеєм, з 9 по 11 клас, Ліза навчалася в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова. А опинилася вона там, як часто трапляється, випадково: прийшла з однокласницею за компанію і залишилася до випуску. І тут їй довелося працювати над серйозними науковими темами. Перша її робота була представлена на конкурс-змагання «Мирний космос»,  наступна – на ХІ Всеукраїнську конференцію-конкурс науково-дослідних робіт «Зоряний шлях». Призових місць  вона не посіла, завадив  страх виступу перед публікою. Але,  навчаючись у центрі, Ліза  захопилася Космосом, ракетно-космічною технікою і  навіть хотіла вступити до університету на фізико-технічний факультет. Проте, вчасно схаменулася, бо зрозуміла, що захоплення і професія  –  це різні речі.

Після школи постало питання: що далі? Недовго думаючи, обрала історичний факультет ДНУ ім. О. Гончара. Запасними варіантами були факультет політології того ж університету і Дніпропетровський коледж культури і мистецтв (відділення «Бібліотечна справа»). Вона одразу ж вступає до коледжу на бюджет і на два факультети університету за контрактом. Вибір був очевидним. І вже у вересні Ліза приступає до занять у коледжі культури і мистецтв.

Тоді в неї відбувся, як говорить молодь, «розрив шаблону» щодо професії бібліотекаря. Її так захопив навчальний процес, що вона й не помітила, як закінчила навчання, причому з червоним дипломом. 

І в 2016 році почалася її робота в Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія в патентно-технічному відділі.  До речі, знайома вона з «научкою» ще з дитинства, бо дитячі та юнацькі роки дівчинка провела, осягаючи  світ книжковий, у цій бібліотеці.  

Патентно-технічний відділ ДОУНБ – локація особлива і за специфікою фондів, і за потребами  користувачів,  серед яких наукова еліта регіону, тому статусу    цього відділу потрібно  фахово відповідати. Єлизавета щиро прагне цього:  бере участь у створенні електронної бази користувачів, відповідає за наповнення, розсилку та статистику  сторінки  відділу «Скринька захоплень»  на Facebook. Веде  сторінки сайту «Студенту на замітку», «Світ захоплень» «Вернісаж талантів: віртуальні зустрічі», «Віртуальні виставки» на бібліотечному сайті, оформлює матеріали для порталу «ДніпроКультура». Навчання комп'ютерної грамотності людей похилого віку – ще один з напрямків її  професійної діяльності.

Захоплення літературою, історією, музикою, відкриття для себе нових міст – є поштовхом та наснагою для Єлизавети. Із зацікавленістю, відповідальністю та повагою підходить  вона до обслуговування користувачів. Прислухається до більш досвідчених колег, навчається, вносить свіжі ідеї у роботу відділу. 

Вона не зупиняється на досягнутому і продовжує навчатися. В цьому  році отримує диплом бакалавра Харківської державної академії культури за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Неймовірно, але правда

У 1898 році Бібліотека безкоштовно отримувала наступні видання : Журнал Министерства Народного Просвещения; Екатеринославские Епархиальные Ведомости; Приднепровский Край; Записки Императорского Харьковского Университета; Известия Общества Археологии, Истории И Этнографии; Землевладения та багато ін. Окрім перерахованих вище надходжень у фонди бібліотеки книги пожертвували: гг. І. Акінфієв, Г. Бєлінський, І. Вахромєєв, І. Чудновський, І. Вітлін, К. Самойленко, М. Сімонов, г. Станіславський. Багато різних установ також надіслали книги до бібліотеки. Серед них: Олександрівська Училищна Рада, Лісовий Департамент, Міністерство Землеробства та Державного Майна, Губернська та Повітова земські управи, Управління Катерининської залізниці тощо.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter