Сторінки

вівторок, 18 лютого 2025 р.

Пунктир

Андрій Любка: «Усе найкраще в житті траплялося зі мною випадково» ( продовження) 

 

Його твори по справжньому  полюбляють в Европі, й він сам з цікавістю та захопленням  переклав чимало видатних поетів і прозаїків із Польщі, Сербії, Хорватії. Андрій – учасник багатьох українських і міжнародних культурних заходів у Берліні, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті, наприклад, письменницьких резиденцій в Кракові, Вентспілсі, Ґраці, на острові Ґотланд, в Бучачі, Печі, Хорватії та Сербії;  стипендіат низки європейських програм; один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври–2009 та 2013»; Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz (2014).
Він – гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010), спецвипуску про Україну до сербської щоденної газети «Данас» (Белґрад, 2016), та співредактор українського числа шведського журналу «20Total».
У 2012 році разом з Dj Dimka Special-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося», в 2013 – альбом аудіопоезії «Я ненавиджу ранки».
У 2021 році «Дикий театр» у Києві поставив виставу за романом «Карбід» (реж. – Олексій Доричевський).
У 2016 році посів 10-те місце в рейтингу «Топ-100: впливові люди Закарпаття», який щороку укладають експерти ужгородської газети «Неділя». У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево.нет під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття». У 2013 році зіграв головну роль в романтичному кліпі гурту «Rock-H» (Рокаш) на пісню «До милої».
Зараз одружений. Має двох доньок.
 

«Увага до письменників значно зросла, це правда. Наприклад, я написав текст про те, як я військовим везу каву. На дві сторінки. Цей текст заробив мені кілька тисяч євро, тому що він перекладений на 16 мов, і опублікований в Австралії, наприклад. У мене ніколи не було публікацій в Австралії.
Ця публікація з'явилася не тому, що я дуже класний, а тому, що я – український письменник. Іде полювання на український голос. Тобто в цьому сенсі, безумовно, це наш час, коли нас чують і нас шукають.
Попри те, що друкарські підприємства піддавалися обстрілам, були перебої з постачанням паперу, попри те, що частина книгарень зачинили свої двері або знищені, більшість видавців вийшли в плюс.
Тому що люди почали купувати українську книжку. Наші люди почали більше цікавитися українською культурою і робити це, можливо, всупереч своєму власному бекграунду, поглядам до того, думкам, що українською не може бути цікаво.
Людям, які переходять на українську, потрібна якась практика, вони намагаються читати. І це дало великий стимул всій галузі.
Але тут, напевно, я не є характерним, бо я став волонтером, і це також певна медійна історія – більше людей почало цікавитися мною. Тобто я отримав великий потік нової аудиторії».
 
«Усе найкраще в житті траплялося зі мною випадково. Ну, може, й не все, але те, що можна назвати пригодами, – точно. Так просто цікавіше жити: коли зранку ще не знаєш, де опинишся ввечері».
 
«…у кожній людині є прекрасне й потворне. Але чому прекрасне з нас треба витискати силою обставин, а потворне так легко вилазить саме?».
 
«Хто напише роман про велику війну? … «Хто це може бути, чорт його знає. Можна довго повторювати цю тезу, що наш Гемінґвей зараз сидить десь в окопах... Невідомо, хто зможе краще описати війну – чи це має бути людина цивільна, чи військова.
Я завжди намагався дотримуватися такого принципу: написати про щось, не описуючи його. Тобто скажи про війну, не говорячи слово "війна". Так зробив чудовий сербський письменник Срджан Валяревич у романі "Комо". Це роман про війну, де ані слова про війну. Його герой їде на резиденцію на озері Комо: вечірки, дорогий алкоголь, пригоди. Це чувак з проклятої країни, яку бомблять, і в його житті є один нормальний місяць. У книжці ані слова про війну і про ті тяжкі умови, з яких він приїхав, але вона стала культовою.
Іноді я думаю, що, можливо, найкращий роман про війну буде насправді про тил; про людину, яка намагається зберегти нормальне життя, коли навколо війна. Буде багато хороших романів, який з них здобуде міжнародну славу – ніхто не знає».
 
«Чомусь мені подумалося, що наше життя нагадує вигнуте дзеркало: першу його половину ми дивимося вперед, у своє майбутнє, а з роками все більше відводимо погляд від теперішнього й ховаємо очі від прийдешнього, що вже не обіця бути довгим».
 

Далі буде.

 

 

Фото https://www.facebook.com/frontera.ngo/photos/t.100064451032388/950962808646421/?type=3

 Замовити літературу можна   за посиланням

Джерела:
Війна з тильного боку / А. Любка. – Чернівці : Мерідіан Черновіц, 2024. – 276 с. : мал.
Любка, Андрій. Саудаде / А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2017. – 188 с.
Любка, Андрій. Карбід, або Неймовірні трагікомічні пригоди однієї шляхетної людини і цілої зграї мерзотників, які дерлися через кордон водою, небом і суходолом, аж змусили героя опинитися в підземному царстві тіней : роман / А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2015. – 288 с.
Любка, Андрій. Кілер+ : [збірка оповідань] / А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2018. – 174 с.
Любка, Андрій. Кімната для печалі / А. Любка. – 2-ге вид. – Чернівці : Померанцев Святослав, 2022. – 186 с.
Любка, Андрій. У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани / А. Любка. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2019. – 382 с.
Любка, Андрій. Сорок баксів плюс чайові : збірка поезій / А. Любка. – Кам'янець-Подільський : Рута. – [Б. м.] : Meridian Czernowitz, 2012. – 124 с.
Любка, Андрій. Спати з жінками / А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ : Meridian Czernowitz, 2014. – 168 с.
Любка, Андрій. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан : роман / А. Любка. – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2018. – 334 с.
Любка, Андрій. Щось зі мною не так / А. Любка. – 2-ге вид. – Чернівці : Померанцев Святослав, 2023. – 251 с.
***
Волонтери. Мобілізація добра : збірка / уклад. І. Карпа. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 253, [3] с.
***
Басара, Светислав. Фама про велосипедистів / С. Басара ; пер. з серб., авт. післям. А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2017. – 288 с.
Валяревич, Срджан. Комо : роман / С. Валяревич ; пер. з серб. А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2016. – 206 с.
Єрґович, Мілєнко. Батько / М. Єрґович ; пер. з хорв. А. Любка. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2019. – 191 с.
Єргович, Мілєнко. Волґа, Волґа : роман / М. Єргович ; пер. з хорв. А. Любки. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2021. – 280 с. – Волга, Волга.
***
https://www.zhitomir.info/news_220833.html
https://suspilne.media/culture/575607-absolutno-zrozumilo-so-hersonsina-ce-nasa-zemla-tak-samo-ak-zakarpatska-intervu-z-andriem-lubkou/
https://vogue.ua/article/culture/lifestyle/pismennik-andriy-lyubka-pro-vigoryannya-nagorodu-vid-zaluzhnogo-ta-velikiy-ukrajinskiy-roman-pro-viynu-51350.html
https://www.pravda.com.ua/articles/2023/09/17/7420138/
https://kultura.rayon.in.ua/topics/551138-kulturne-pole-rosiyska-velikaya-ta-misiya-ukrainskikh-mittsiv-intervyu-z-andriem-lyubkoyu
https://lyubka.net.ua/
https://poltava365.com/andrij-lyubka-mentalna-mapa-v-nashij-golovi-vidriznyaetsya-v.html



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Немає коментарів:

Дописати коментар