Що читають бібіліотекарі

Бабкіна, Катерина. Мій дід танцював краще за всіх : оповідання / К. Бабкіна. - К. : Комора, 2019. - 144 с.

Із маленьких деталей складаються великі історії

Щоб зрозуміти свій час і себе в ньому, нам подекуди необхідно звернутися до власної пам’яті й пам’яті тих, хто жив до нас. Для цього можна реконструювати історію міст, шукати свідків, записувати свідчення про минуле й заповнити лакуни в родинній пам’яті поколінь. А можна читати книги які порушують питання складного трагічного минулого, яке відлунює у житті різних поколінь.
У своїй збірці оповідань «Мій дід танцював краще за всіх» Катерина Бабкіна розповідає історії п’яти різних родин, які поєднують непросте минуле XX століття й не менш жахливу дійсність XXI століття в Україні. На сторінках перед читачем розгортаються події 1920-х років у Харкові, знищення театру Леся Курбаса, трагедій Голодомору, Другої світової війни та Голокосту, тоталітарного режиму, розпаду СРСР, непростих 90-х і війни на Донбасі. Всі розповіді зосереджені навколо українців, їхніх життєвих викликів, людяності й довіри, страхів та зневаги, а головне — любові. Любові до себе та безумовної любові до інших. Катерина Бабкіна пише про українців такими, якими вони є й були, без прикрас та вигаданих рис.
Хоч за формою це збірка оповідань, однак ця книга це цілісний твір про п’ятьох друзів, які знайомляться у школі відразу після проголошення незалежності України. Вони мають спільні історії дорослішання, а також особисті сюжети, пов’язані зі спогадами про минуле та взаєминами з сучасністю. Для кожного персонажа в збірці є оповідання, де саме вони стають центральною фігурою. Вони діляться на розповіді про дитинство («Голуба ґумова шапка», «Герої не вмирають», «Ай ну», «Горіхи») і період, коли хлопчики та дівчатка вже стали дорослими людьми («Цукор», «Щось важливе», «Рубін», «Зовнішній ворог»).
З перших сторінок книги занурюєшся в щирі й життєві історії людей, які викликають сильні емоції, співчуваєш головним героям, які постійно борються за виживання, стають жертвами переслідувань, але ніколи не втрачають здатності любити людей поруч. Вражає, що різні повороти долі таких різних людей, ведуть до однієї цілі — бути щасливими та зробити щасливими близьких. Авторка пише про  український історичний досвід крізь долі маленьких, нічим не особливих для своєї епохи пересічних людей, показуючи, що часом у зв’язку поколінь можна знайти відповіді на всі прийдешні питання.
Ця книга буде цікавою тим, хто прагне глибше зрозуміти, що відбувається сьогодні, як сучасні події пов’язані з сімейними історіями, національними травмами та невирішеними питаннями. Вона також сподобається тим, хто шукає емоційні переживання, роздуми над життям та аналіз сенсів.
 

Оксана Шевченко, 

заступниця директора з внутрішньо-бібліотечної роботи

Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/138E5B09-DAD6-458F-B266-ACEB4AA5A8CE