Стрибок у майбутнє
Здавалося б, лише вчора зустрічали 2024-й, а
вже на порозі – 2025-й.
Цей рік був для нас особливим, бо головній
книгозбірні області виповнилося 190 років. Так, це неймовірно,
але цілковита правда, тому, не змінюючи традицій, намагались максимально
охопити та презентувати найцікавіше та позачасове завдяки нашім універсальним
фондам, подіям, історії та сучасності.
Сучасність висвітлювали у вигляді проєктів і
окремими іменами. З захопленням поринали до неосяжної різнобарвності жанрів,
стилів, сюжетів сьогодення української літератури разом із Артемом Чапаєм
(Антоном Васильовичем Водяним), Антоном Чехом, Тетяною Малярчук, Олександром
Міхедом, Таїс Золотковською, Світланою Поваляєвою, Ларисою Денисенко, Сергієм «Колосом»
Мартинюком. Укотре, усвідомлювали, що їхня сила в простоті та відкритості й у
вічній цінності віддзеркалення позачасового твердження Михайла Стельмаха: «Моя тема в літературі – любов до людини».
Ми крокували сторінками творів разом із особистостями
регіональної кампанії «Читаємо разом. Письменники короновані словом», які
пишуть «чесно, не замовчуючи невигідного
та не ідеалізуючи позитивного». Допомагали нам: гранд-дама української
літератури Марія Матіос, Надія Гуменюк, Юрій Винничук.
Долі та буремні шляхи російського вторгнення
прокреслювали завдяки новій блоговій рубриці «Прозріння війни». Нашими
«попутниками» стали доброволець, прозаїк, поет, волонтер, художник, який позначав
майданові витоки подій без чернеток і пафосу на планшеті між боями – Борис
Гуменюк; незламно-стійкий Олександр Терещенко, життя якого наново почалося одного
жовтневого дня 2014-го при обороні Донецького аеропорту; письменниця та
волонтерка Ганна Терянік https://www.dnipro.libr.dp.ua/pismennica_volonterka
зі щирістю збережених в її книгах монологах захисників; письменник Артем Чех і
рядки його есею-листа, що вразила в серце весь світ.
Ми до затамування подиху підносились на
крилатих літерах Григорія Косинки (Стрілець), псевдонім якого виник з назви польових
квітів – червоних кóсинців, в які він вдивлявся, немов в усі таємниці Всесвіту;
не припиняли дивувались кольорам творінь, визнаної Сергієм Параджановим і Пабло
Пікассо Марії Примаченко; «заручались» зі сценою, як Марія Заньковецька; разом із
Іваном Карпенком-Карим, коли він був маленьким, долали пішки десятки кілометрів
до Єлисаветграду, для того щоб відвідати вистави місцевого театру «Наталка
Полтавка» і «Отелло» за участі негритянського трагіка Айри Олдріджа.
Ми чуйно вслухались у «гучний шепіт»
неймовірного виконавця, якого називають «французьким Френком Синатрою» – Шарля
Азнавура. Вдивлялись у чарівне поєднання великої елегантності та великої
духовності Одрі Хепберн. Пізнавали сутність у декількох словах або реченнях
польського юриста, а за покликанням – сатирика, поета й філософа Станіслава Ежі
Леца»; звірялі власні вчинки з «англійським Мопассаном» – Сомерсетом Моемом, впевненим,
що «доброта – єдина цінність у цьому
ілюзорному світі».
Разом зі всесвітньо відомим і майстерним Олександром
Бернардацці подорожували Одесою, віддзеркалюючи його архітектурні промені
прекрасного. Осягали позалітературну універсальність Артура Конан Дойла;
дивувались і надихались «ліхтарем у світлі дерев» філософа, публіциста, найкращого
з найкращих англійських письменників століття XX, друга та ідейного
супротивника Бернарда Шоу – Гілберта Кіта Честертона.
У рубриці «Book stories:
з рук у руки» вкотре, але по-новому усвідомлювали суб´єктивність і об´єктивність
історії на прикладі долі та спогадів Павла Скоропадського в аналізі та
коментарях голови обласного об'єднання профспілок, голови обласної організації
Профспілки працівників культури Анатолія Ялового; дізнавались про особливості всесвітньовідомого
роману «Все те незриме світло» сучасного американського письменника, лауреата
престижних літературних премій Ентоні Дорра від в.о. директора КЗК
«Дніпропетровська обласна бібліотека для дітей» Ольги Прокопович-Ткаченко.
Ми продовжили успішний рух корпоративного вектору
блогу: з краєзнавчим відділом подорожували вулицями Дніпра разом із Надією
Алексєєнко, Олександром Полем, Іваном Пулюєм, Іваном Акінфієвим. Олександром
Чекмарьовим, Олександрою Риндовською, Адріаном Кащенком, Володимиром Самодригою,
Оксентієм Григоровичем-Теслею. Додавали цікавих тем і досліджень з історії регіону
разом із провідними краєзнавцями, завдяки сектору рідкісних та цінних
документів; брали участь у діалогах, завдяки чуйним матеріалам відділу
документів з питань мистецтв; надихались новими значуще-піднесеними відкриттями, завдяки публікаціям
патентно-технічного відділу; презентували з наших фондів авторів і видання, які
протягом року захопили бібліотекарів ДОУНБ. І, нарешті, отримали можливість
повернути очікувану й улюблену вами рубрику «Неймовірно, але правда»,
перегортаючи разом сторінки нашої легендарної 190-річної історії.
Ми натхненно відтворювали особливі «танці» життя
разом із уродженцем Києва Вацлавом Ніжинським та легендарною Тіною Тернер;
дізнавались, що приховано за лаштунками усмішки найвеличнішого коміка сторіччя –
Білого клоуна, якого помилково плутали з Рудим, – Луї де Фюнеса; з´ясовували
особливості новаторства стилю «південна готика» на прикладах творчості
американської письменниці Карсон МакКалерс (Lula Carson Smith), знаходячи
власний камертон до її висловів «грони звуків» або «квадратний корінь з
прекрасного».
Партнери сектору – окрема вдячна тема, бо вони
вірні та змістовні, завжди зацікавлені та по справжньому фахові. Цього року ми
по-іншому та об´ємніше відкривали літературний світ завдяки прямій мові
наукових співробітників Музею «Літературне Придніпров'я» та особистостям нашого
краю. Мова про поета, прозаїка, есеїста Георгія Люлькá; перші відомі переклади
Жорж Санд українською авторства Ольги Косач-Кривинюк, культурної діячки,
бібліографа своєї сестри Лесі Українки; знайомство з рідкісними виданнями Олени
Ган. Окрема дяка за змістовну співтворчість директорці Музею Олені
Аліванцевій.
Ми, безумовно, погоджувались із неперевершеним
англійським фантастом Нілом Ґейманом, який вважає, що наше майбутнє залежить
від бібліотек, читання і фантазії та відкривали для себе лаконічну мудрість
американської прозаїкині, поетки та літературної критикині Урсули Ле Гуїн
Особистості в сфері моди – теж про блог, і
цьогорічний ювіляр Джорджі Армані, пояснив в чому насправді позачасова елегантність
та незалежність і довів, що справжня розкіш – говорити те, що думаєш і
ризикувати бути собою.
Саме так, лишаючись собою, ми говоримо з вами,
вже 12 років поспіль. За цей час «Бібліотечна
універсалка» доєднала до кола своїх прихильників понад 400 000 читачів з двадцяти однієї країни світу. Лише за два з них – 2023–2024 – до нас доєдналось понад 200 000 осіб.
Люди, так само, як книги – це відчуття. І наші чудові
цифри красномовно підтверджують сердечну споріднену значущість займенника «ми».
Отже, МИ не зупиняємось перед новим «стрибком у
майбутнє», хронологію якого креслить наступний рік, і чарівну необхідність якого
доведено блискучим імпровізатором і пронизливо-ніжним творцем літературної «епохи
джазу» Френсісом Скоттом Фіцджеральдом.
До зустрічі в 2025-му. З прийдешнім!☺️
Немає коментарів:
Дописати коментар