Фан,
Бернар Шарль де Ґолль / Б. Фан; пер. з фр. З. Борисюк. –
Київ: Ніка-Центр; Львів: Видавництво Анетти Антоненко. – 2020. – 200 с.
«Останній великий француз»
– так охарактеризував Шарля де Ґолля
відомий англійський письменник-публіцист Чарльз Вільямс. Найпереконливішим
підтвердженням цього може бути незмінний науковий інтерес до складної,
суперечливої, але, безсумнівно, однієї з найвеличніших політичних постатей ХХ
століття. Сучасний французький історик Бернар Фан теж не залишив поза своєю увагою цю визначну постать.
Треба визнати, що у книзі
представлено цікавий, цілісний і органічно завершений образ де Ґолля. Виходець зі стародавнього французького роду
виховується в сім'ї, де любов до Франції, гордість за неї завжди були
присутніми. Після закінчення коледжу вирішив присвятити себе військовій кар'єрі
та вступив до знаменитого військового училища – Сен-Сір. Далі на сторінках книги на тлі історичних,
а часом драматичних для де Ґолля та його улюбленої Франції подій перед нами постає
його образ як воїна в роки Першої світової війни, який побував у німецькому
полоні. Друга світова війна, німецька окупація і рух Опору,
визволення і повоєнний устрій, створення двох Французьких Республік – Четвертої
та П'ятої, розвал колоніальної імперії – на сторінках цієї книги вся історія
життя Шарля де Ґолля, воєначальника
та людини.
Однак, як генералові вдалося посісти найвищу державну посаду? В чому
полягала його неординарність? Що формувало світогляд цієї людини? Як йому
вдалося зібрати під свої знамена різнорідну масу французьких патріотів під час
німецької окупації? Якими були його стосунки з видатними діячами ХХ століття – прем’єр-міністром Британії Черчиллем,
президентом США Рузвельтом, лідерами інших держав? Автор намагається викласти
свою версію подій, базуючись на історичних джерелах, спогадах рідних і
сучасників. Зроблено багато цікавих приміток, важливих для розуміння тієї країни і тих
часів.
Автор книги зазначає, що про де Ґолля як приватну
особу відомо небагато: він нечасто розкривав свою душу, оберігаючи своє
приватне життя. Однак на підставі різних епізодів можна побачити батька і
люблячого чоловіка. Наприклад, його зворушливе ставлення до молодшої доньки Анни,
яка була інвалідом від народження. Саме він навчив її молитися, читав їй у дитинстві
різні історії, грався з нею. Інколи він навіть долає кілька десятків
кілометрів, їдучи з місця дислокації своє частини, щоб укласти її спати. Після
смерті доньки він зазначить: «Завдяки їй
я багато чого зрозумів, вона додала мені стільки мужності».
Незважаючи на невеликий обсяг, книжка містить значний масив інформації,
легко читається, але не містить фотографій, які ілюструють життєвий шлях
генерала і президента.
Сподіваюсь, що біографія
«великого француза» знайде вдячного читача і дасть привід для роздумів про те,
що може зробити патріот для відродження своєї країни.
Тетяна Бриткова, провідна бібліотекарка відділу періодики
Немає коментарів:
Дописати коментар