Гілберт Кіт Честертон:
«Всі люди цікаві»
Твори Честертона
незмінно демонстрували його дотепність і почуття гумору. Майстер аналізу й
іронічного парадоксу з чималим знанням справи коментував світ, уряд, політику, економіку,
філософію, теологію, безліч інших тем.
«Його стиль
безпомилковий, завжди відзначений смиренністю, послідовністю, парадоксом,
дотепністю та здивуванням. Його твори залишаються такими ж своєчасними і
позачасовими сьогодні, як і тоді, коли вони вперше з'явилися, хоча більша
частина їх була опублікована в одноразових газетах», – зазначає Дейл Алквіст.
У 1931 році Честертон
погодився на пропозицію BBC взяти участь у серії радіопередач. З 1932 року й до
самої смерті, проводив на рік понад сорок розмов. Спілкувався легко та
невимушено, багато в чому завдяки авторській імпровізації зі сценаріями, а
також присутності в студії дружини та за
сумісництвом особистого секретаря. Радіо-ефіри, були дуже популярними. Після
смерті письменника представник BBC зауважив, що «через
рік чи два голос Честертона став домінуючим у радіомовленні».
«Він говорив про все,
говорив це краще, ніж будь-хто. Але він був не просто майстром слова. Причина,
за якою він був найбільшим письменником XX-го століття, в тому, що він був
також найбільшим мислителем XX-го століття», – зазначав Дейл Алквіст.
Гілберт Честертон у
продовженні «Пунктиру».
«Перша з найбільш демократичних доктрин полягає
в тому, що всі люди цікаві».
«Після довгих років закидів багатьох із приводу
того, що вони не прогресують у своїх починаннях, пан Шоу зробив сумнівну заяву,
що будь-хто двоногий може прогресувати при належному підході. Засумнівавшись у
тому, що людство може поєднуватися з прогресом, багато хто хотів би відмовитися
від прогресу як такого і залишитися подібними до себе. Пан Шоу, якому не так
легко догодити, вирішує кинути людство з усіма його обмеженнями та йти в ногу з
прогресом заради нього самого. Коли людина, якою ми її знаємо, нездатна
зрозуміти філософію прогресу, пан Шоу просить не про новий вид філософії, а про
новий вид людини. Це можна порівняти з тим, коли медсестра кілька років годує
пацієнта огидною їжею, а виявивши це, не приносить чогось кращого, а викидає
старого пацієнта у вікно і вимагає нового, сподіваючись на вдалий результат».
«Пий, коли ти щасливий, і в жодному разі не
пий, коли ти нещасливий».
«Подорожі розвивають розум, якщо звісно він в
вас є».
«Поет відрізняється від натовпу своєю
чуттєвістю, розумник – своєю черствістю».
«По-справжньому боягузливі лише ті чоловіки,
які не бояться жінок».
«Поета не втихомирять і вулиці небесного граду,
поет завжди бунтівний».
«Повірте, божеволіють зовсім не люди з багатою
уявою. Навіть у найтрагічнішому стані духу вони не втрачають розуму. Їх можна
завжди струснути, розбудити від страшного сну, поманивши світлішими видами, бо
вони мають уяву. Божеволіють люди без уяви. Уперті стоїки віддані одній ідеї та
розуміють її надто буквально. Мовчуни, що дмуться-дуються, киплять, поки не
вибухнуть».
«Про найпотаємніше розповідають лише зовсім
чужим людям».
Немає коментарів:
Дописати коментар