Дніпропетровськ – Половиця
– Кодак: фольклорна та історична пам’ять
(продовження)
Наприкінці ХVІІ – у
середині ХVІІІ ст. між Старим Кодаком і Новим Кодаком (відстань 25 км) з’явився
ряд нових козацьких поселень: Лоцманська Кам’янка, Мандриківка, Половиця,
Новобогородицька фортеця, які дали початок окремим районам сучасного Дніпра.
У часи Нової
(Підпільнянської) Січі (1734–1775) Старий Кодак адміністративно підпорядкували
Новому Кодакові, який у той період став центром Кодацької паланки і великим, як
на той час, містом, що відігравало вагому роль у регіоні. Кодацька паланка була
однією з найбільш залюднених і економічно розвинених частин Запорожжя. У її
межах розташовувалося більше тисячі зимівників, що належали найбагатшим
запорожцям, тут проживало й 673 родини «посполитих» козаків. У віданні цієї
паланки знаходилися найбільші населені пункти регіону: Старий Кодак, Половиця,
Микитине (згодом – Нікополь), Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романкове,
Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка, Томаківка. У м. Новий Кодак була
резиденція паланкової старшини на чолі з полковником. Воно також мало досить
потужні укріплення, власну канцелярію і було значним торговим центром. Тут
розташовувалися паланковий суд, школа, Свято-Микільська церква.
Про важливість м. Нові
Койдаки як центру козацької паланки, що не втратив свого значення і в пізніші часи,
розповідає дід М. Кравець: «В Новіх
Койдаках умерла баба Іванчиха, їй було більше ста год. Розказувала покойна, шо
дівчиною вона бачила царицю Катерину. Тоді в Новіх Койдаках був город, був і
земський суд, і вона тут і остановилась со всім своїм хлотом. С Койдаків
поїхала в Половицю, а там жили самі запорожці».
У 1784 році Катерина ІІ
наказала перенести на ці землі губернський центр під назвою Катеринослав. Він
мав бути розташований на місці слободи Половиця, а Старий Кодак і Новий Кодак
повинні були утворити передмістя. З того часу вони існували під дещо зміненими
назвами: Старі Койдаки, Нові Койдаки. Саме ці назви й фігурують у фольклорних
наративах, записаних Я. Новицьким. У фольклорі збереглася пам’ять про козацькі
укріплення, що були в Старому Кодаку і Новому Кодаку. Так, М. Кравець-Заїка
розповідає: «Запорожці жили скрізь по
Дніпру, в Великому Лузі, по степах і в городках. У нас називають тепер «майдани»,
а у запорожців – то були «городки». Такі городки і тепер єсть в Cтаріх
Койдаках, на Підгороднянськім степу, під Петриківкою [села Новомосковського
повіту. – Л. І.]. Городки обнесені
були високим валом, а в тім місці, куди входить, – стояло по бокам два високіх
стовпа. В саміх городках жили запорозькі старшини. Було, кому єсть діло до старшин,
іди в кріпость дорогою, а як тіко поліз через вал, зараз підскочать кабичники
[кухарі чи їхні помічники. – Л. І.] і
ну киями: «Не ходи, єретичний сину, навпростець, ходи у ворота!».
Далі буде.
Людмила Іваннікова, кандидат філологічних наук
Джерело:
https://shron1.chtyvo.org.ua/Ivannykova_Liudmyla/Dnipropetrovsk_Polovytsia_Kodak_folklorna_ta_istorychna_pamiat.pdf?
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар