1516 року Леонардо прийняв запрошення
французького короля і оселився в його замку Кло-Люсі, В офіційному званні
першого королівського художника, механіка, інженера і архітектора Леонардо
отримував річну ренту в тисячу екю. Ніколи до цього він не мав звання інженера або фортифікатора,
як він себе позиціонував, бо не мав
військового досвіду.
Леонардо був не першим італійським
майстром, який милістю французького короля отримав «свободу мріяти, мислити і
творити» — до нього подібну честь поділяли живописець Андреа Соларіо та архітектор Фра Джованні Джокондо.
За королівським дорученням він
сконструював лева, з грудей якого розкривався букет лілій. Також був автором літальної машини — орнітоптера,
яка відтворювала пташиний політ. Його проект дволінзового телескопу напрочуд
точний, а в щоденниках є короткий запис про можливість "побачити Місяць
великим". Його цікавило все, що пов`язано з очами на рівні анатомії та
мистецтва.
Він ніби
був просочений у всі сфери життя та думок, тому досі цікавить митців і так
само, як його найвідоміші полотна є вічною загадкою.
Мова про Джоконду, якій присвячено багато
сторінок малюнків з його блокноту. Головне
питання– хто позував художнику? Серед
версій - Ліза дель (Lisa del Giocondo), дружина знатного пополана, Констанца
д'Авалос (Costanza d'Avalos), коханка Джуліано Медічі, принцеса Ізабелла
Неаполітанська або власна мати.
Є
припущення, що "Джоконда" - це сам да Вінчі або його учень Салаї у
жіночому вбранні. Домислів багато, копій картини ще більше, але неперевершена
та загадкова посмішка "Мони Лізи"
продовжує підкорювати всесвіт.
Якщо сім’я Джокондо справді замовила
картину, то вона її не отримала. Для да
Вінчі «Мона Ліза» назавжди була незавершеною роботою, напевно тому, що це була його спроба досягти досконалості, і
він ніколи з картиною не розлучався.
Сьогодні «Мона Ліза» виставлена у Парижському
Луврі, за куленепробивним склом і вважається безцінним національним надбанням,
яке щороку бачать мільйони відвідувачів.
Щодо «Таємної вечері» на замовлення герцога Міланського, який попросив намалювати її на стіні їдальні
монастиря - це не менше запитань та загадок.
І ще про загадки. В середині минулого
сторіччя було опубліковано список Великих магістрів Пріорату Сіону (Prieuré de
Sion) – таємної організації, створеної у 1090 році в Єрусалимі. Згідно зі
списком, Леонардо да Вінчі був дев'ятим із Великих магістрів Пріорату. Його
попередником на цій дивовижній посаді був Сандро Боттічеллі. Основною метою
організації було відновлення династії Меровінгів на престолі Франції. Нащадків
цього роду Пріорат вважав нащадками Ісуса Христа. Саме приналежністю до цієї
організації пояснює тяжіння Леонардо до Франції та навіть стиль писання– лівою рукою та праворуч наліво. Це
розглядається дослідниками, як імітація
єврейського написання.
Що ж є правдою насправді, про це знав лише
сам Леонардо J
Він похований у замку Амбуаз. На могильній
плиті напис: «У стінах цього монастиря покоїться прах Леонардо да Вінчі,
найвеличнішого художника, інженера й архітектора Французького королівства».
На його честь названо астероїд та човен,
яким командував найкращий італійський підводник Другої світової війни
Джанфранко Гаццана Пріароджа. Він є
прототипом героя романів Террі Пратчет та сучасних комп`ютерних ігор. Його
картини купують на аукціонах за нечувані гроші.
Пунктири думок неперевершеного Леонардо до
вашої уваги.
«Iron rusts from disuse, stagnant water loses its purity and in cold weather becomes frozen; even so does inaction sap the vigor of the mind».
«Дрібна причина породжує великі руїни».
«Darkness is the absence of light. Shadow is the diminution of light».
«І для лева видаються нещасливі дні, коли все йде комір-навиворіт і на кожному кроці підстерігають пригоди.»
«Feathers shall raise men towards the heaven even as they do the birds».
«Love, Fear, and Esteem, — Write these on three stones».
«One ought not to desire the impossible».
«Мудрість є дочка досвіду».
«Nothing is hidden beneath the sun».
«The painter who draws by practice and judgment of the eye without the use of reason, is like the mirror that reproduces within itself all the objects which are set opposite to it without knowledge of the same».
«Не завжди добре те, що гарно. І це я говорю для тих живописців, які так закохані в красу фарб, що з великим жалем надають їм найслабші і майже невідчутні тіні, недооцінюючи їх рельєфності. У цій помилці вони подібні до тих, хто вживає красиві, але нічого не говорять слова».
«Простіше сперечатися на початку справи, ніж наприкінці».
«Простота – це крайній ступінь витонченості».
«Ті, які віддаються практиці без знання, схожі на моряка, що вирушає в дорогу без керма та компаса… практика завжди має бути заснована на хорошому знанні теорії».
«Хороший художник має два головних об’єкти для малювання — людину та задум її душі. Перше легко, друге важко, тому що воно має бути виражене жестами та рухами кінцівок».
Джерела:
Вазари,
Джорджо. Жизнеописание Леонардо да Винчи [Текст] / Джорджо Вазари; Пер. с итал.
А. Венедиктова, А. Габричевского ; Пер. с итал. А. Венедиктова, А.
Габричевского. - М. : Эксмо, 2005. - 638 с. - (Зарубежная классика).
Волынский,
Аким Львович. Жизнь Леонардо да Винчи [Текст] / А. Л. Волынский. - М. :
Алгоритм, 1997. - 525 с. - (Гений в искусстве).
Санти,
Бруно. Леонардо да Винчи [Текст] : альбом / Б. Санти. - М. : Слово/Slovo, 1995.
- 80 с. - (Великие мастера итальянского искусства
Леонардо
да Винчи. Суждения [Текст] / Леонардо да Винчи. - М. : Эксмо, 2006. - 416 с. :
ил.
Сміт,
Деніел. Думати, як Леонардо да Вінчі [Текст] / Д. Сміт ; пер. з англ. А. Мішта.
- К. : КМ-БУКС, 2018. - 224 с.
Леонардо
да Винчи [Текст] : альбом. - К. : Мистецтво, 1993. - 128 с. : ил. - (Майстри
світового митецтва).
https://www.biography.com/artists/leonardo-da-vinci
Фото:
https://www.biography.com/artists/leonardo-da-vinci
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар