На долоні історії

Львів. Місто натхнення та любові (продовження)

Торговельна мекка, пожежа, італійські майстри

На початку XV сторіччя Львів це – справжнісінька торговельна мекка, величезний барвистий ярмарок. «Я об'їздив пів Європи, побував у найславніших місцях світу, але у жодному не бачив стільки хліба як його щодня приносять на місцевий ринок. І майже кожен чужинець знайде тут таке печиво, як його випікають у його країні», – так писав про Львів місцевий купець, німець за походженням, Мартін Грунівек. Перські килими, грецькі напої, хутра з Угорщини. 

Торговельними днями були середа і п’ятниця. Двічі на рік відбувались ярмарки, що тривали два тижні. Участь брали торговці з усієї Європи й Азії. Вози від 1–6 коней, торговельні каравани. Подорож у чужі краї прирівнювалася до військового походу, і вважалася справою особистої доблесті. Для розмов із іноземними торговцями було засновано відділ перекладачів, де працювало дванадцять осіб. Переважно вірмени, які добре володіли турецькою, грецькою, перською мовами. Відділ обслуговував купівлю-продаж і допомагав укладати договори. Розрахунок –  грошовий і комбінований: гроші, товар. Існували тоді й кредити. Монастирі займалися спостереженням за точними розрахунками боржників. Під найвищі  відсотки позичали гроші євреї. 

Найбагатшим був Христофор Бернатόвич, він мав такі статки, що до нього звертався сам польський король аби позичити грошей. Грек Костянтин Корнякта – теж був із числа найбагатших людей, його будинок розташовувався у центрі міста. Він був засновником Успенського братства, боронив православ’я від католицизму. Успенську церкву та візитну картку Львова – вежу Корнякта у майже сімдесят метрів висоти повязують саме з його ім'ям. 

У 1527 році відбувається пожежа, яка менш чим за добу знищує все місто. Полум'я виникає на вулиці Пивоварень на одній із броварень і, перекидаючись, розповсюджується з даху на дах.

Цілими залишаються єдина кам’яниця та Ратуша. На храмах розплавлені церковні дзвони. Місто затьмарене чорним полум’ям, вогонь розповсюдився раптово і несподівано. Міські брами, де перебували охоронці, були зачинені, тому багато львів’ян загинуло поруч зі знаряддями та гарматами. З того часу у Львові  заборонено будівництво з прибудовами, і для того, щоб розбудуватись у найкоротший термін, місто звільнили від податків на 20 років. У другій половині XVI сторіччя місто забудоване у стилі Ренесансу. Оскільки будувалося багато, а землі в центрі міста було обмаль, будівлі були високими на той час – у три поверхи.

З тих пір Львів має нове архітектурне обличчя – не готичне, а в стилі, привнесеному італійськими майстрами. 

Далі буде.

Джерела:

Бескид Юліян. Український академічний дім у Львові: Кузня українського мозку й характеру.– Торонто: На сторожі, 1962.– 79 с

Білоштан, Яків. Драматургія Івана Франка.– К.: Художня література, 1956.– 253 с.

Гінріхс Я.П. Lemberg – Lwow – Львів: фатальне місто / Я.П. Гінріхс; пер. з нідерл. Я. Довгополий.– К.: Вид-во Жупанського, 2010.– 144 с.

Гуркіна, Світлана Валеріївна. Греко-католицьке духовенство Львівської Архієпархії в умовах переслідування радянською владою (1944–1950 рр.): Автореферат / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.– Львів, 2012.– 20 с.

Жулинський, Микола Григорович. Він знав, «як много важить слово...».– К.: Просвіта, 2008.– 136 с. 

Iсаєвич Ярослав. Україна давня i нова. Народ, релiгiя, культура.– Львiв, 1996.– 330 с.

Качор, Ігор. Марево давнього Львова.– Львів: Апріорі, 2009.– 164 с.

Книш, Зиновій. Справа східніх торгів у Львові.– Торонто: Срібна сурма, 1965.– 206 с.

Лучшие города Украины: Киев, Днепропетровск, Одесса, Чернигов, Полтава, Харьков, Каменец-Подольский, Севастополь, Львов.– М.: Эксмо, 2012.– 427 с

Львівський історичний музей: Путівник.– Львів: Каменяр, 1976.– 247 с.

Мельник, Ігор. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці.– Львів: Апріорі, 2011.– 320 с.

Мельник, Ігор Володимирович. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова.– Львів: Апріорі, 2010.– 288 с.

Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова.– Львів: Світ, 2001.– 271 с.

Міляєва, Людмила Семенівна. Стінопис Потелича: визвольна боротьба українського народу в мистецтві XVII ст.– К.: Мистецтво, 1969.– 247 с.

Наконечний, Євген. «ШОА» у Львові: Спогади.– Львів: НАН України.– Наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 2004.– 304 с.

Николишин, Юрій Ігорович. Усе про Карпати.– Львів: Апріорі, 2012.– 116 с.

Пасіцька, Оксана Ігорівна. Українське робітництво Львова у 20–30 рр. ХХ ст.: автореферат.– Львів, 2011.– 20 с.

Перший напад Росiї на Львiв (1914): В 40-лiття контр-нападу українцiв на Петербург (25.II.1917–25.II.1957).– Ню Йорк, 1957.– 104 с.

Українські часописи Львова.1848–1939: Історико-бібліографічне дослідження. У 3-х т. / М.В. Галушко.– Львів: Світ, 2001. – Т. 1: 1848–1900.– 744 с.

Українські часописи Львова 1848–1939.– Львів: Світ.– Т. 3 (1920–1939). Кн. 2: 1929–1939.– 2003.– 926 с. 

Шах, Степан. Львів – місто моєї молодости (Спомин, присвячений Тіням забутих Львов'ян).– Мюнхен: Християнський Голос, 1955.

Шах, Степан. Львів – місто моєї молодости. Ч. III. «Цісарсько-Королівська Академічна гімназія».– Мюнхен: Християнський голос, 1956.– 362 с.

Степан Васильович Щурат: Бібліограф. покажчик.– Львів, 1988.– 39 с.

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут