На долоні історії

 

«Львів. Місто натхнення та любові» (продовження)

«Окаянна баба» та родовід Романовичів

Отже, перша згадка про Львів зазначена 1256 роком. Саме тоді у сусідньому містечку Холм виникла пожежа, через якусь «окаянну бабу», яка згадується у літописах: «Але прилучилося за гріхи наші загорітися Холму через окаянну бабу, таке було полум’я, що усюди заграву бачили. І зі Львова бачили…» Саме такою є перша згадка про місто Лева, і саме вона вважається датою його заснування. Географічне місце народження міста теж достеменно невідоме, у цьому контексті згадаються Замкова гора, район теперішньої вулиці Підзамча та правий берег Полтви. Зараз Полтва є підземною річкою Львова. Усі давні віднайдені поселення в цих містах належать до одних часових меж .  

Відтак, визначити, що місто починається з якоїсь певної частини, ніхто не може.

Рештки давньослов’янського житла на території Львова були знайдені біля театру імені Марії Заньковецької. Це було добре місце, захищене від пронизливих вітрів із півночі та сходу, з постійним доступом до питної води, оскільки джерело знаходилося саме біля підніжжя Підзамкової гори і звідти – рукою подати до річки Полтви. Слід зазначити, що це були не постійні житла, а тимчасові сховища  з  великою кількістю елементів оборонного характеру. А ось житлові та торговельні райони споруджувалися на рівній місцевості.

Виникнення Львова тісно пов’язане з родоводом Романовичів, адже саме князь Роман Мстиславич – батько Данила Галицького перед заснуванням міста у 1199 році об'єднав Володимирське та Галицьке князівство створивши на цій території велику державу. Проіснувала вона всього шість років, і розвалили її не зовнішні вороги, а самі бояри та князі, які вигнали за її межі Романову дружину Анну та двох малих синів – Данилка та Василька. Проте і зовнішній ворог чекати на себе не змусив, невдовзі на ослаблену землю нападають угорські феодали, нібито захищаючи права Данила та Василька, захоплюють Галичину та на шматки розподілять її поміж собою.

За таких обставин Данило та Василько розуміють, що настав їхній час і починають збирати докупи землі, якими володів їхній батько. Так Данило утверджується на Волині та повертає собі містечко Галич і частину Галичини, здобуває Київ і всю Галичину; аби утримати територію, спороджує на її кордонах декілька укріплених фортець, серед яких і Львівська названа на честь сина Лева. 

Для заселення нових міських осередків мудрий дипломат запрошує ремісників і купців із Німеччини, Польщі, а також з усієї Давньої Русі, а багатонаціональний характер галицьких міст посилюється великими вірменськими та єврейськими общинами, що із занепадом Києва йдуть саме до Львова.

Саме за наказом Данила Львів будується на межі Львівського та Бєльського князівств на схід від Перемишля. Відтак нове місто було  засноване на стику кордонів і на перехресті важливих шляхів. 

Двічі Львів зупиняв монголо-татар, 24 рази його оточували, але він вистояв. Саме завдяки цій сміливості та непоборності татари не пішли на Європу. Саме під час навал татарських військ правителі Львова укладають договір із римськими правителями, погодившись на подяку за підтримку передати частину земель Риму. Папа вручає Данилові корону, і він став першим королем на Галицько-Волинських землях, але реальної союзної допомоги Львів так і не дочекався. При наступі татар сили були нерівні, фортифікаційні споруди вороги руйнували. 

Таким був самий початок львівської історії. До речі, у місті домінує Українська греко-католицька віра, яка виникла із проголошення Берестейської унії, та визнає авторитет Папи Римського.

Далі буде

Джерела:

Бескид Юліян. Український академічний дім у Львові: Кузня українського мозку й характеру. –Торонто: На сторожі, 1962. – 79 с.

Гінріхс Я.П. Lemberg – Lwow – Львів: фатальне місто / Я.П. Гінріхс; пер. з нідерл. Я. Довгополий. – К.: Вид-во Жупанського, 2010. –144 с.

Гнатюк, Михайло Іванович. Іван Франко і проблеми теорії літератури: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2011. – 240 с. 

Гундорова, Тамара. Невідомий Іван Франко. Грані Ізмарагду. – К.: Либідь, 2006. –360 с. 

Гуркіна, Світлана Валеріївна. Греко-католицьке духовенство Львівської Архиєпархії в умовах переслідування радянською владою (1944–1950 рр.): Автореферат. / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2012. – 20 с.

Жулинський, Микола Григорович. Він знав, «як много важить слово...». – К.: Просвіта, 2008. – 136 с. 

Iсаєвич Ярослав. Україна давня i нова. Народ, релiгiя,культура. – Львiв, 1996. –330 с.

Качор, Ігор. Марево давнього Львова. – Львів: Апріорі, 2009. – 164 с.  

Книш, Зиновій. Справа східніх торгів у Львові. – Торонто: Срібна сурма, 1965. –206 с.

Львівський історичний музей : Путівник. – Львів : Каменяр, 1976. – 247 с.

Мельник, Ігор. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. – Львів: Апріорі, 2011. – 320 с.

Мельник, Ігор Володимирович. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. – Львів: Апріорі, 2010. – 288 с.

Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2001. – 271 с.

Міляєва, Людмила Семенівна. Стінопис Потелича: визвольна боротьба українського народу в мистецтві XVII ст.. – К.: Мистецтво, 1969. – 247 с.

Наконечний, Євген. «ШОА» у Львові: Спогади. –Львів: Нан України: Наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 2004. – 304 с.

Николишин, Юрій Ігорович. Усе про Карпати. – Львів: Апріорі, 2012. – 116 с.

Панасенко, Тетяна Михайлівна. Іван Франко. – Харків: Фоліо, 2013. – 121 с.

Пасіцька, Оксана Ігорівна. Українське робітництво Львова у 20–30 рр. ХХ ст.: автореферат. – Львів, 2011. – 20 с.

Українські часописи Львова 1848–1939. – Львів: Світ. Т. 3 (1920–1939). Кн. 2: 1929–1939. –2003. – 926 с. 

Українські часописи Львова.1848–1939 : Історико-бібліографічне дослідження. У 3-х т. / М.В. Галушко. – Львів: Світ, 2001. – Т. 1: 1848–1900. – 744 с.

Шах, Степан. Львів-місто моєї молодости. Ч. III «Цісарсько-Королівська Академічна гімназія». – Мюнхен: Християнський голос, 1956. – 362 с.

Шах, Степан. Львів – місто моєї молодости (Спомин, присвячений Тіням забутих Львов'ян). – Мюнхен: Християнський Голос, 1955.

Степан Васильович Щурат : Бібліограф. покажчик. – Львів, 1988. – 39 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут