Давайте поговоримо про життя жінки-бібліотекаря, яка зробила значний внесок не лише в бібліотечну справу, а й у інші галузі. Мова буде йти про українського історика, архівіста, бібліографа та бібліотекознавця
Багалій-Татаринову Ольгу Дмитрівну, бо саме сьогодні їй мало б виповнитися 125 років.
За своє 52-річне життя Ольга Дмитрівна встигла не тільки здобути освіту бібліотекаря, історика та архівіста, а ще і попрацювати у цих сферах. Вона розпочала кар’єру у бібліотеці імені В. Г. Короленка у Харкові, а згодом стала асистентом кафедри російської історії. Через деякий час Ольга Дмитрівна стала завідувачем кабінетом історії України Харківського інституту народної освіти. Паралельно вона займалася впорядковуванням, описуванням і виявом документів з історії масонства, декабристів в Слобідській Україні, військових поселень в Південній Україні у першій половині XIX століття.
Після смерті батька, академіка Дмитра Багалія, Ольга Дмитрівна описувала і впорядковувала його архів, була одним з організаторів видання його творчої спадщини у 15 томах (проект не був реалізований). А на початку 1942 р. вона була зарахована до групи істориків і архівістів ВУАН на чолі з В. Міяковським для написання історії архівної справи в Україні.
Все своє життя О.Д. Багалій-Татаринова невтомно працювала, навчалась та передавала знання. Дуже рано обірвалось життя талановитого бібліотекаря, але воно було прожите не дарма і залишило значну спадщину.
Багалій-Татаринову Ольгу Дмитрівну, бо саме сьогодні їй мало б виповнитися 125 років.
За своє 52-річне життя Ольга Дмитрівна встигла не тільки здобути освіту бібліотекаря, історика та архівіста, а ще і попрацювати у цих сферах. Вона розпочала кар’єру у бібліотеці імені В. Г. Короленка у Харкові, а згодом стала асистентом кафедри російської історії. Через деякий час Ольга Дмитрівна стала завідувачем кабінетом історії України Харківського інституту народної освіти. Паралельно вона займалася впорядковуванням, описуванням і виявом документів з історії масонства, декабристів в Слобідській Україні, військових поселень в Південній Україні у першій половині XIX століття.
Після смерті батька, академіка Дмитра Багалія, Ольга Дмитрівна описувала і впорядковувала його архів, була одним з організаторів видання його творчої спадщини у 15 томах (проект не був реалізований). А на початку 1942 р. вона була зарахована до групи істориків і архівістів ВУАН на чолі з В. Міяковським для написання історії архівної справи в Україні.
Все своє життя О.Д. Багалій-Татаринова невтомно працювала, навчалась та передавала знання. Дуже рано обірвалось життя талановитого бібліотекаря, але воно було прожите не дарма і залишило значну спадщину.
Більше про бібіотеку тут
Чекаємо на розповіді про наших визначних бібліотекарів!
ВідповістиВидалити