Сторінки

понеділок, 24 лютого 2020 р.

Неймовірно, але правда

В Правилах для відвідувачів Катеринославської міської публічної бібліотеки зазначено, що передплатник, який не повернув документ у зазначений термін, платить штраф у розмірі 5 коп. за кожен примірник книги, газети чи журналу за кожен день затримки. Джерела видані абонентам та не повернені протягом двох місяців, вважаються втраченими і вартість їх повертається із застави. Саме тому видача з бібліотеки книг, вартість яких перевищує заставу, дозволяється лише при внесенні додаткової тимчасової застави в розмірі вартості виданих документів.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 24.02.20). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 21 лютого 2020 р.

«Літературні історії поза часом та кордонами»

Олександер Тисовський (псевдоним Дрот., 1886- 1968)  - педагог ,  основоположник і організатор «Пласту». Вважаючи, що школа навчає, але не виховує, Тисовський опрацював виховну систему «Пласту», як організації молоді «для всебічного і патріотичного самовиховання», метою якої є гармонійно розвинена людина і повноцінний громадянин. Основним елементом у вихованні молоді , за Тисовським, є  ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання свого обов’язку , головну увагу він покладав на самовиховання при допоможній ролі  виховника в «Пласті».
(продовження)

Пластун повинен жити за Пластовим законом. Обов'язок жити за пластовим законом — обов'язок щодо самого пластуна. Він має не лише знати пластовий закон, але свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у законі.
Обов'язок слухатись пластового проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту.Слухати і виконувати всі накази пластового проводу і не обговорювати їх - це символізує дисципліну. 
Своїм опікуном пластуни обрали святого Юрія.
Легенда стверджує, що він жив наприкінці III століття та був легіонером римського війська за часів імператора Діоклетіана. Юрій був дуже хорошим вояком, проте християнином, чого не допускав імператор.
За те, що Юрій не зрікся своєї віри, його було замучено на смерть, хоч як цього не намагались уникнути інші вояки, що любили та поважали Юрія. Слава про Юрія тоді розійшлась по цілому християнському світі. В легендах переказували, що Юрій забив змія, котрий вимагав людських жертв. Таким чином про Юрія усі знали як про оборонця правди та добра, а змій виступив 
символом зла.  
Впродовж усіх часів різні організації обирали собі за патрона св. Юрія як історичну постать, гідну наслідування. За патрона св. Юрія обирають і більшість скаутських організацій. Для пластунів св. Юрій став зразком непохитності віри, доброти та відважності.
Зараз Пласт — це потужна скаутська організація, учасниками якої є приблизно 10 тисяч осіб з усієї України. Пласт організовує численні табори, кожен з яких має свою спеціалізацію (летунський, морський, військовий, спортивний, мандрівний, виховно-вишкільний та ін.). 

Далі буде.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 20 лютого 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Шлінк, Бернгард. Ольга: роман / Б. Шлінк; пер. з нім. Є. Даскал. – Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2019. – 192 с. 


Любов і вірність поза часом


Сучасного німецького письменника Бернгарда Шлінка я обожнюю. Не дивно, що його «Читець» входить у шкільну програму німецьких шкіл. Кожна книжка Шлінка – перлинка на моєму літературному намисті. Кожна намистинка -  незвична любовна історія, за якою стоять концептуальні проблеми філософського, морального та емоційного характеру. Є над чим замислитися! Не виключенням став і роман «Ольга». Зазначу, що відгуки в мережі чомусь негативні, що розпалює читацьку цікавість і підштовхує до читання. 
Це роман про кохання, але між рядками приховано набагато глибше. Тут і проблематика становлення надлюдини і опис життя Німеччини ХХ ст. з її стереотипами і прихованими пристрастями. Автор оповідає про силу особистості, відповідальність і здатність прощати.
Здавалося б банальний сюжет, але емоції… Доля звичайної сільської німецької вчительки Ольги приготувала їй чимало випробувань, зокрема і в коханні. Вона втратила в своєму житті все: батьків, любов рідних, коханого, свої мрії, сина, здоров’я, але вона не втратила себе, не накопичила зла на весь світ. Її коханий Герберт - амбіційний чоловік, одержимий ідеєю надлюдини. Їх стосунки полягали в тому, що: «Ольга бачила, що її роль у Гербертовому житті нагадує роль коханки в житті одруженого чоловіка. Одружений чоловік живе у своєму світі й займається власними справами, а іноді, заощадивши в тому житті трохи часу, проводить його з коханкою, котра не має жодного стосунку до його світу і справ. Але Герберт не був одруженим чоловіком…».
Все життя він тікатиме, мандруватиме іншими країнами, прагнучи зробити світ кращим, але тікав він від себе, від почуттів. На долю Ольги випадуть дві великі війни, інтриги та життєві випробування. Вона чекатиме, писатиме листи, віритиме у його повернення. 
І все відбуватиметься на історичному фоні розвитку Німеччини, її колоніальних прагнень, Перша, а потім Друга світова війна, злет та падіння країни XX століття. І ось тут порушується питання прощення й любові, самодостатності й права на власний вибір як країни так і окремої людини. 
Гадаю, що книга Бернгарда Шлінка принесе неймовірне задоволення тим, хто полюбляє плинність подій, любовне листування, роздуми. 
***
"Ми були терплячішими за вас. Багато хто місяцями й роками були в розлуці, а поміж тим дуже недовго разом. Ми мусили навчитися чекати. Сьогодні ви їздите, летите й телефонуєте, і думаєте, що інший буде доступний. У коханні інший ніколи не доступний."
***
«Історія – це не минуле, яким воно було насправді. Це образ, якого ми йому надаємо»


Світлана Сухіна, завідувач сектору у відділі абонемента



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 19 лютого 2020 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Світлана Усенко: потік енергії та креативу

Ім’я Світлани Юріївни Усенко добре відоме як у професійному бібліотечному товаристві, так і в читацьких колах Дніпропетровщини. Багатогранний професійний досвід, безліч захоплень, бурхливе прагнення до нових знань, сміливий підхід до вирішення нових завдань – це далеко не повний перелік ключових штрихів до портрету керівниці Інформаційно-ресурсного Центру «Вікно в Америку» Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія». 
Цього року виповнюється шістнадцять років з моменту відкриття Центру – проєкту Посольства США в Україні, тринадцятий – пані Світлана керує його роботою. Саме її професійні та особисті здібності сприяють успіху в реалізації цього проєкту. 
Невеликий структурний підрозділ наукової бібліотеки – Центр «Вікно в Америку» –перетворився в інноваційний майданчик для апробації різноманітних бібліотечних новацій, місце концентрації зустрічей читачів. Це комфортний та затишний простір із сучасним обладнанням, цифровими технологіями. Цікаві методики, які опанували співробітники Центру, дозволяють їм успішно працювати з молоддю, дітьми, людьми старшого віку.
У місті набули популярності навчальні проєкти Центру: англомовний клуб «Добра розмова», який щосуботи збирає для спілкування всіх, хто вивчає англійську. Кожна зустріч тематична і має навчально-просвітницьку мету – відвідувачі бібліотеки знайомляться з історією, культурою, видатними діячами Сполучених Штатів Америки та світу. Щовівторка проходять курс «Активуй англійську!» ті, хто вдосконалює знання мови. Щосереди збираються учасники клубу любителів американського кіно. 
У Центра багато друзів-волонтерів і партнерських закладів: діє партнерський просвітницький проєкт з вишами Дніпра – «Міжнародний досвід у допомогу студентам», проєкт «Пізнавай Америку» (Discover USA) реалізується в партнерстві зі школами міста та області. З’являються нові партнерські роботи. Нещодавно Центр вітав на своєму майданчику молодь Дніпра, яка отримала малі стипендії з вивчення англійської мови Посольства США в Україні (програма «English Access Microscholarship Program» – скорочено Access). Ця програма проводиться за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні й фінансується Державним департаментом Сполучених Штатів. Тепер щосереди досвідчений викладач Оксана Ложнікова проводить заняття для підлітків. Цікавою була співпраця з представником консультаційного центру «Освіта в США» Катериною Каневською, яка знайомила шкільну молодь та студентів з найбільш реальними програмами навчання в США – FLEX, Fulbright та ін. Зараз ці консультації проводять працівники центру «Вікно в Америку». Центр знаходить нові для себе форми роботи з партнерами: організовано жіночий клуб «Вікно до успіху», модератором-волонтером якого є Олександра Миргородська.
Як витримують такий ритм професійного життя керівник Центру зі своєю колегою Тамарою Гаврилюк? Треба бачити, які блискучі зустрічі з читачами вони готують, як ретельно опрацьовують безліч матеріалів, яку відмінну логістичну роботу проводять, щоб зрозуміти – це не робота, а спосіб життя! 
У Світлани особисте й професійне тісно переплелося й одне доповнює інше.
З дитинства у неї сформувався нахил до гуманітарних наук: хвилювала уяву література, цікавили міжнародні питання, приваблювали інші країни, захоплювала англійська мова. Вона була самостійною дитиною: школу закінчила із золотою медаллю, і батько дозволив їй самій обирати майбутню професію. Зупинилася вона на Київському державному університеті, спеціальності «слов’янські мови та література», мріяла стати перекладачем. Та через високий конкурс на цю спеціальність не вступила, довелося декілька років працювати й більш ретельно готуватися до вступних іспитів.
Світлана Юріївна згадує, що після першої невдачі «… подорослішала, об’єктивно оцінила ситуацію в країні (а це був 1987 рік) і обрала для вступу Київський державний інститут культури, бібліотечний факультет, спеціальність «Бібліографія суспільно-політичної літератури», адже колись мріяла стати політологом». 
Про початок роботи в бібліотеці вона розповідає: «Перший робочий день у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії ДОУНБ мав бути 24 серпня 1992 року. Але в цей рік він вперше став святковим днем українського календаря!!! Під керівництвом Надії Миколаївни Тітової я робила свої перші професійні кроки. Бібліографія завжди подобалася, бо це систематизація інформації, узагальнення. Тож із задоволенням гортала районні газети, робила аналітичні розписи статей, упорядковувала рекомендаційні покажчики «Літопис про Дніпропетровську область» і вивчала краєзнавчий фонд, перлинами якого були книги про українське козацтво. Одразу мене почали долучати до засідань краєзнавчого клубу «Ріднокрай». Саме під час роботи у краєзнавчому відділі я почала пишатися своїм українським прізвищем і українським корінням, цікавитися генеалогією свого роду, в якому були козаки, священники й сільські вчителі …».
П’ятнадцять років роботи у краєзнавчому відділі залишили глибокий відбиток у житті пані Світлани. Спілкування з відомими вченими-істориками, краєзнавцями, журналістами, участь у краєзнавчих подорожах на о. Хортицю, до с. Мишурин Ріг, до Західного Донбасу і на Новомосковщину надихали, хотілося поділитися новими знаннями з читачами. Додала нової енергії комп’ютеризація бібліотеки. Перший текстовий документ Світлани Усенко, створений в програмі «Лексикон» – «Тематичний рубрикатор» з визначенням рубрик та ключових слів для систематизації краєзнавчої інформації, став у пригоді багатьом бібліографам-краєзнавцям України. 
У жовтні 2007 року Світлана отримала від директора бібліотеки пропозицію про нову посаду – керівника інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку». Робота з фондом, виставочна робота … Ось де знадобилося знання улюбленої англійської! Особливий етап життя пані Світлани – робота з Валентиною Степанівною Пашковою, на той час головою Української бібліотечної асоціації, керівником проєкту «Вікон в Америку» в Україні. Пані Валентина – блискучий учений, мудрий наставник, талановитий керівник. Її семінари, консультації, поради, організовану нею закордонну подорож до США для знайомства з бібліотечними практиками з вдячністю приймає Світлана Юріївна і впроваджує в бібліотечну роботу. Результати її роботи – це успіхи читачів. Старший науковий співробітник НДІМ Валентина Коваленко завдяки знайомству в Центрі з американським волонтером, професором історії Ліндою Грей привернула увагу до питань про Україну, що цікавлять американців, підготувала на них відповіді й тепер веде екскурсії для іноземних гостей з урахуванням їх менталітету. Пані Валентина активно використовує американські словники та енциклопедії, подаровані бібліотеці в межах проєкту культурної підтримки України американським народом. Раз на рік членів англомовного клубу «Добра розмова» Коваленко запрошує в музей на англомовну екскурсію, а співробітників бібліотеки завжди рада бачити на відкритті виставок. Ця дружба між обласною бібліотекою та головним музеєм області обом йде на користь. 
Робота пані Світлани не лишається непоміченою, вона  нагороджена Почесними грамотами адміністрації ДОУНБ, міського голови, Обласної держадміністрації, Міністерства культури.
А найбільша нагорода для неї – визнання її роботи читачами. Ось як пише про неї відомий журналіст, краєзнавець Микола Петрович Чабан: «Знаю Світлану Юріївну Усенко як бібліотекаря з 1994 року, коли вона ще працювала у відділі краєзнавчої літератури обласної наукової бібліотеки. Усі ці роки вона залишається відданою своїй професії, уважна до читачів і їхніх потреб. Прийшовши до «Вікна в Америку», рішуче наважилася на різкий поворот у своїй біографії і демонструє здатність братися за складні завдання. Допитлива, вона першою стала з комп’ютером на «ти» і відтак змогла багатьом читачам передати свої навички і знання. Любить подорожувати – і віртуально, і реально. Свого часу добре вивчила Крим і зокрема печерні міста. Поєднання інтересу до минулого і сучасного робить її сучасною, динамічною і запитаною  як фахівця. Її добре знають колеги в різних куточках України. Цінують і читачі за привітну вдачу, усмішку і те, що не рахується з власним часом, пропадаючи на роботі вдень і вночі. У січні у неї був день народження. Тож доброго Вам здоров’я, Світлано Юріївно,  творчого розкрилля і нових звершень! Бережіть себе!»
Таке воно, життя бібліотечне… Спробуй відрізни, де закінчується особисте й починається професійне! Мабуть, тому й мріє Світлана Юріївна «… про розумний баланс між роботою в бібліотеці та особистим життям, про вільний час для спорту й піших прогулянок, про нові мандри та музичні концерти» … 

вівторок, 18 лютого 2020 р.

Світ знань нових видань

Галочкина, Лидия. Скульптор-мыслитель. Из творческого архива Валентина Галочкина [Текст] : монография / Л. Галочкина.- Германия: Verlag «STELLA», 2018 .- 214 с.

У цьому виданні художниця Лідія Галочкіна зібрала статті та фотоматеріали робіт свого чоловіка, скульптора Валентина Андрійовича Галочкіна. Роздуми про саму професію художника, власну творчість, роботу з матеріалами, ритм та форму, різні професійні поради та рекомендації, опираючись на домашній архів та щоденники митця- все це розмістилося під палітуркою. Цінно, що дружина максимально зберегла аутентичний текст, лише доповнивши його примітками та легкою редактурою. Представлені репродукції поділені на ранній та зрілий періоди. Завершує видання біографія самого скульптора.
Книга буде цікава не лише професіоналам, а й усім людям, чиє життя наповнене творчим спалахом.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 17 лютого 2020 р.

Неймовірно, але правда

В Правилах для відвідувачів Катеринославської міської публічної бібліотеки ретельно прописані терміни видачі та повернення документів з фондів бібліотеки як для відвідувачів, так і для передплатників. На термін до 4-х днів видавались останні два номери щомісячних журналів, всі інші, поточного року, можна було взяти на 10 днів, а газети - лише на один. Журнали минулих років та книги видавались терміном не більше 10 днів, з поновленням терміну, якщо на цей документ не має письмового запиту від інших абонентів. Взагалі не видавались на руки географічні атласи, карти, ілюстровані цінні видання та рукописи. Ними користувались лише в приміщенні читальні. Кожному передплатнику видавалась абонентська книжка, в яку записували внесення застави: оплата за читання виданої книги, час видачі та підпис про повернення документа. Без наявності такої книжки обмін джерел не проводився. 

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 10.02.20). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 14 лютого 2020 р.

Ракурс

14 лютого – особливий день для кожного. Та для Дніпропетровської обласної універсальної бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія– унікальний. Адже сьогодні:
по-перше, католики святкують день пам’яті святих, чиє ім’я носить бібліотека;
по-друге, день дарування книг;
по-третє, день усіх закоханих.
Прийміть нашу вдячність, шановні читачі «Бібліотечної універсалки», за те, що ви з нами і щирі вітання зі святами!




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут