Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Світлана Усенко: потік енергії та креативу

Ім’я Світлани Юріївни Усенко добре відоме як у професійному бібліотечному товаристві, так і в читацьких колах Дніпропетровщини. Багатогранний професійний досвід, безліч захоплень, бурхливе прагнення до нових знань, сміливий підхід до вирішення нових завдань – це далеко не повний перелік ключових штрихів до портрету керівниці Інформаційно-ресурсного Центру «Вікно в Америку» Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія». 

Цього року виповнюється шістнадцять років з моменту відкриття Центру – проєкту Посольства США в Україні, тринадцятий – пані Світлана керує його роботою. Саме її професійні та особисті здібності сприяють успіху в реалізації цього проєкту. 

Невеликий структурний підрозділ наукової бібліотеки – Центр «Вікно в Америку» –перетворився в інноваційний майданчик для апробації різноманітних бібліотечних новацій, місце концентрації зустрічей читачів. Це комфортний та затишний простір із сучасним обладнанням, цифровими технологіями. Цікаві методики, які опанували співробітники Центру, дозволяють їм успішно працювати з молоддю, дітьми, людьми старшого віку.

У місті набули популярності навчальні проєкти Центру: англомовний клуб «Добра розмова», який щосуботи збирає для спілкування всіх, хто вивчає англійську. Кожна зустріч тематична і має навчально-просвітницьку мету – відвідувачі бібліотеки знайомляться з історією, культурою, видатними діячами Сполучених Штатів Америки та світу. Щовівторка проходять курс «Активуй англійську!» ті, хто вдосконалює знання мови. Щосереди збираються учасники клубу любителів американського кіно. 

У Центра багато друзів-волонтерів і партнерських закладів: діє партнерський просвітницький проєкт з вишами Дніпра – «Міжнародний досвід у допомогу студентам», проєкт «Пізнавай Америку» (Discover USA) реалізується в партнерстві зі школами міста та області. З’являються нові партнерські роботи. Нещодавно Центр вітав на своєму майданчику молодь Дніпра, яка отримала малі стипендії з вивчення англійської мови Посольства США в Україні (програма «English Access Microscholarship Program» – скорочено Access). Ця програма проводиться за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні й фінансується Державним департаментом Сполучених Штатів. Тепер щосереди досвідчений викладач Оксана Ложнікова проводить заняття для підлітків. Цікавою була співпраця з представником консультаційного центру «Освіта в США» Катериною Каневською, яка знайомила шкільну молодь та студентів з найбільш реальними програмами навчання в США – FLEX, Fulbright та ін. Зараз ці консультації проводять працівники центру «Вікно в Америку». Центр знаходить нові для себе форми роботи з партнерами: організовано жіночий клуб «Вікно до успіху», модератором-волонтером якого є Олександра Миргородська.

Як витримують такий ритм професійного життя керівник Центру зі своєю колегою Тамарою Гаврилюк? Треба бачити, які блискучі зустрічі з читачами вони готують, як ретельно опрацьовують безліч матеріалів, яку відмінну логістичну роботу проводять, щоб зрозуміти – це не робота, а спосіб життя! 

У Світлани особисте й професійне тісно переплелося й одне доповнює інше.

З дитинства у неї сформувався нахил до гуманітарних наук: хвилювала уяву література, цікавили міжнародні питання, приваблювали інші країни, захоплювала англійська мова. Вона була самостійною дитиною: школу закінчила із золотою медаллю, і батько дозволив їй самій обирати майбутню професію. Зупинилася вона на Київському державному університеті, спеціальності «слов’янські мови та література», мріяла стати перекладачем. Та через високий конкурс на цю спеціальність не вступила, довелося декілька років працювати й більш ретельно готуватися до вступних іспитів.

Світлана Юріївна згадує, що після першої невдачі «… подорослішала, об’єктивно оцінила ситуацію в країні (а це був 1987 рік) і обрала для вступу Київський державний інститут культури, бібліотечний факультет, спеціальність «Бібліографія суспільно-політичної літератури», адже колись мріяла стати політологом». 

Про початок роботи в бібліотеці вона розповідає: «Перший робочий день у відділі краєзнавчої літератури і бібліографії ДОУНБ мав бути 24 серпня 1992 року. Але в цей рік він вперше став святковим днем українського календаря!!! Під керівництвом Надії Миколаївни Тітової я робила свої перші професійні кроки. Бібліографія завжди подобалася, бо це систематизація інформації, узагальнення. Тож із задоволенням гортала районні газети, робила аналітичні розписи статей, упорядковувала рекомендаційні покажчики «Літопис про Дніпропетровську область» і вивчала краєзнавчий фонд, перлинами якого були книги про українське козацтво. Одразу мене почали долучати до засідань краєзнавчого клубу «Ріднокрай». Саме під час роботи у краєзнавчому відділі я почала пишатися своїм українським прізвищем і українським корінням, цікавитися генеалогією свого роду, в якому були козаки, священники й сільські вчителі …».

П’ятнадцять років роботи у краєзнавчому відділі залишили глибокий відбиток у житті пані Світлани. Спілкування з відомими вченими-істориками, краєзнавцями, журналістами, участь у краєзнавчих подорожах на о. Хортицю, до с. Мишурин Ріг, до Західного Донбасу і на Новомосковщину надихали, хотілося поділитися новими знаннями з читачами. Додала нової енергії комп’ютеризація бібліотеки. Перший текстовий документ Світлани Усенко, створений в програмі «Лексикон» – «Тематичний рубрикатор» з визначенням рубрик та ключових слів для систематизації краєзнавчої інформації, став у пригоді багатьом бібліографам-краєзнавцям України. 

У жовтні 2007 року Світлана отримала від директора бібліотеки пропозицію про нову посаду – керівника інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку». Робота з фондом, виставочна робота … Ось де знадобилося знання улюбленої англійської! Особливий етап життя пані Світлани – робота з Валентиною Степанівною Пашковою, на той час головою Української бібліотечної асоціації, керівником проєкту «Вікон в Америку» в Україні. Пані Валентина – блискучий учений, мудрий наставник, талановитий керівник. Її семінари, консультації, поради, організовану нею закордонну подорож до США для знайомства з бібліотечними практиками з вдячністю приймає Світлана Юріївна і впроваджує в бібліотечну роботу. Результати її роботи – це успіхи читачів. Старший науковий співробітник НДІМ Валентина Коваленко завдяки знайомству в Центрі з американським волонтером, професором історії Ліндою Грей привернула увагу до питань про Україну, що цікавлять американців, підготувала на них відповіді й тепер веде екскурсії для іноземних гостей з урахуванням їх менталітету. Пані Валентина активно використовує американські словники та енциклопедії, подаровані бібліотеці в межах проєкту культурної підтримки України американським народом. Раз на рік членів англомовного клубу «Добра розмова» Коваленко запрошує в музей на англомовну екскурсію, а співробітників бібліотеки завжди рада бачити на відкритті виставок. Ця дружба між обласною бібліотекою та головним музеєм області обом йде на користь. 

Робота пані Світлани не лишається непоміченою, вона  нагороджена Почесними грамотами адміністрації ДОУНБ, міського голови, Обласної держадміністрації, Міністерства культури.

А найбільша нагорода для неї – визнання її роботи читачами. Ось як пише про неї відомий журналіст, краєзнавець Микола Петрович Чабан: «Знаю Світлану Юріївну Усенко як бібліотекаря з 1994 року, коли вона ще працювала у відділі краєзнавчої літератури обласної наукової бібліотеки. Усі ці роки вона залишається відданою своїй професії, уважна до читачів і їхніх потреб. Прийшовши до «Вікна в Америку», рішуче наважилася на різкий поворот у своїй біографії і демонструє здатність братися за складні завдання. Допитлива, вона першою стала з комп’ютером на «ти» і відтак змогла багатьом читачам передати свої навички і знання. Любить подорожувати – і віртуально, і реально. Свого часу добре вивчила Крим і зокрема печерні міста. Поєднання інтересу до минулого і сучасного робить її сучасною, динамічною і запитаною  як фахівця. Її добре знають колеги в різних куточках України. Цінують і читачі за привітну вдачу, усмішку і те, що не рахується з власним часом, пропадаючи на роботі вдень і вночі. У січні у неї був день народження. Тож доброго Вам здоров’я, Світлано Юріївно,  творчого розкрилля і нових звершень! Бережіть себе!»

Таке воно, життя бібліотечне… Спробуй відрізни, де закінчується особисте й починається професійне! Мабуть, тому й мріє Світлана Юріївна «… про розумний баланс між роботою в бібліотеці та особистим життям, про вільний час для спорту й піших прогулянок, про нові мандри та музичні концерти» …