Юлія Ілюха:
«У відчутті горя і нещастя набагато більше
відтінків і півтонів,
ніж у того щастя»
(продовження)
«Тема
роману «Східний синдром» про повернення ветеранів з війни, боротьбу з ПТСР і
спробу інтегруватися в мирне життя», – болюча та актуальна і буде актуальною, як
вважає Юлія, ще багато років після завершення війни. «Я впритул зіткнулася з
нею ще до початку повномасштабного вторгнення, коли була активною волонтеркою і
комплектувала аптечки для військових. А «Графоманські вірші» – перша книжка
віршів. Я назвала її так, бо не вважаю себе поеткою. Поезія для мене – своєрідна
психотерапія, проговорювання травми. Це книжка про війну, коріння якої міцно
тримає усіх нас, про втрати, які неможливо прийняти, про біль, який, як і
любов, ніколи не перестає. І про любов. Звісно ж, і про любов. Про віру і надію
в нашу Перемогу. Дивовижно, що кілька років я опублікувала у фейсбуці
перший вірш із гештегом #графоманські вірші, а тепер тримаю книжку».
Сьогодні її спроможні надихнути «маленькі щоденні радості, які мають
право на існування попри війну: келих вина увечері, подорожі до нових міст, смс
від чоловіка… А ще можливість допомагати ЗСУ, наприклад купити на гонорар від
американського журналу м’які евакуаційні ноші для медиків. Бо насправді все, що
ми робимо зараз, має наближати лише одну єдину мету».
Переможниця конкурсу короткої прози «Новела по-українськи» від журналу
«Країна» за новелу «Слід», володарка II премії міжнародного літературного
конкурсу «Коронація слова – 2018» за роман «Східний синдром» Юлія Ілюха в
продовженні «Пунктиру».
«Ми зупинилися на заправці …під Харковом. Я вперше за ці дні купила каву. Стою, п’ю, на
фоні лунають вибухи. Поряд стоїть (незнайомий) чоловік. Він відкриває фургон,
повністю забитий квітами, дістає великий букет рожевих тюльпанів і дарує мені.
І це був якийсь такий сюр-спогад: вибухи, а на цьому фоні мені дарують квіти».
«Мій син про війну знає – він з нами збирав аптечки для «дядь,
які нас захищають від ворога». Треба, звісно, писати про війну для дітей, але
не так, як це було в нашому дитинстві. У нас була героїзація війни. Зараз дітям
треба наголошувати на тому, що війна – це зло, це погано, але ми праві, бо
захищаємо свою країну».
«Моє волонтерство почалося з двох тортів, які я пекла для
знайомого. Він організовував концерти у військових частинах. Ми після цього
продукти мішками збирали, одяг, рації, берці. Все це на гроші, які передавали
небайдужі харків’яни».
«Мені взагалі поки що важко усвідомити, що я – письменниця. Це щось таке …знаєте,
як ми з колегами ходили в школу на зустріч, і дітей більш за все здивувало, що
письменники можуть бути живими, що це –
не просто портрети на стіні…».
«Минуле літо я провела на прекрасній письменницькій
резиденції в Швейцарії. Там стала свідком ситуації водночас абсурдної,
трагічної та комічної. Три резиденти –
італійка, швейцарка та сирієць –
посварились через Ізраїль та Палестину. Сирієць був за Ізраїль, швейцарка та
італійка – за Палестину.
Посварились вони настільки, що коли приїхала резидентка з Ізраїлю, останні дві
з нею демонстративно не спілкувались, тому вона дружила з сирійцем і зі мною.
Не можу не згадувати цю історію, коли думаю про те, що
відбувається з нами і зі світом».
«Сьогодні я проїхала Харківщину, Полтавщину та
Кіровоградщину, щоб зустріти День Незалежності в маленькому готелі на
Миколаївщині. За вікном у мене шелестить бузина і дозрівають груші. Небо тут
блакитне, стерня жовта. Все як має бути –
на прапорі й у житті. Зі святом, моя рідна. Героям твоїм – Слава!».
Далі
буде.
Джерела:
Ілюха
Юлія. Східний синдром: роман / Ю. Ілюха.– Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019.–
238 с.
***
https://www.facebook.com/zirka.kharkiv
https://gwaramedia.com/bezimenni-gero%D1%97ni-yuli%D1%97.../
https://chytomo.com/iuliia-iliukha-korinnia-vijny/
https://rozmova.wordpress.com/2023/09/14/uliya-iliukha-2/
https://posestry.eu/zhurnal/no-21/statya/tramontana
https://2day.kh.ua/ru/news/yuliya-ilyukha-pismenniki-buvayut-i-zhivimi
https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D1%8E%D1%85%D0%B0_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%97%D0%B2%D0%BD%D0%B0
https://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/11/161115_iluha_interview_book_dk
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3456401-ulia-iluha-pismennica.html
Немає коментарів:
Дописати коментар