Мініатюра: світ маленьких шедеврів
Крихітні, витончені, ошатні, лаконічні,
примхливі, але такі яскраві і непередбачувані. Не кожному Майстрові вдається
опанувати та підкорити цей жанр мистецтва.
Мініатюра спершу з’явилася у декоративному
малюванні, яке розвинулося в середньовічній Європі, особливо в книжковій
майстерності. Заголовні літери у старовинних рукописних книгах виписували
червоною фарбою. Цю фарбу називали латинським словом minium («сурик»), від
якого і походить назва жанру. З часом книги стали прикрашати невеличкими
ретельно виписаними ілюстраціями зі зображеннями пейзажів, історичних епізодів,
портретів, тощо, які теж стали називати мініатюрами.

Пізніше значення слова «мініатюра» в
образотворчому мистецтві змінилося. Таку назву отримали твори невеликого
формату, але виконані з ретельністю та витонченістю, особливою тонкістю
обробки. До прикладу, це портретна мініатюра, а також витвори вжиткового
мистецтва, прикрашені розписом.
У сучасному мистецтві художники також створюють
мініатюри. Зазвичай вони вирізняються оригінальною основою, яку використовують
майстри для своїх творів – насіння фруктів, листя дерев, пташине пір’я, тощо.
До слова, є в Україні свій неймовірний всесвітньовідомий Майстер мініатюри –
Микола Сядристий (більше читати: https://www.libr.dp.ua/?do=ukrainica&lng=1&id=4&idg=136
)
Новітня сторінка творчості – цифрова мініатюра,
при створенні якої використовують діджитал-технології. Ці «технологічні міні»
вже ствердились у найрізноманітніших галузях. Художники можуть створювати
ілюстрації для дитячих книжок, реклами, плакатів, вітальних листівок та інших
друкованих видань. Діджитал-мініатюри також можуть використовуватися у дизайні
кухлів, корпусів телефонів, сумок та інших предметів.
У наш час «мініатюра» присутня у переважній
більшості видів мистецтва.
У літературі до мініатюри можна віднести вірші
в прозі, есе, новели.
Хореографічна мініатюра складається з
невеличкої танцювальної сценки з обмеженою кількістю учасників, яка має свій
сюжет або розкриває певний образ.
Театральні мініатюри можуть бути як із текстом
(монолог, коротка п'єса-скетч, куплет), так і у вигляді пантоміми. Кількість
акторів у таких маленьких виставах також обмежена.
Театри мініатюр належать до форми камерного
театру і завжди користуються популярністю серед глядачів. Зараз є і телевізійні
шоу-мініатюри.
У цирковому й естрадному мистецтві мініатюра –
це коротка жартівлива сценка. Такі комічні сценки в цирку називають репризами і
найчастіше їх виконують клоуни.
Поняття мініатюра поширилося і на музичні
жанри. Інструментальна мініатюра – це короткий музичний твір для виконання
різними інструментами, інструментальними ансамблями або оркестрами. За змістом
мініатюра може бути ліричною, танцювальною, жартівливою, пейзажною тощо.
Найбільш поширені різновиди інструментальної мініатюри – прелюдія (невелика
п’єса, в якій втілено один певний настрій), ноктюрн (п’єса наспівного
характеру, пов’язана з образами ночі), музичний момент (невелика п’єса, що
являє собою щире ліричне висловлювання) та інші. Композитори зазвичай
об'єднують мініатюри в цикли.
У вокальній музиці до мініатюр належать пісні та
романси. Романс різнить від пісні те, що виконує його зазвичай один співак
(іноді дует) і обов’язково з акомпанементом, а характер такого твору найчастіше
ліричний. Інша назва романсу – солоспів.
Хорова мініатюра – це невеликий твір для хору.
На відміну від звичайної хорової пісні, хорова мініатюра завжди виконується
багатоголосно.
Більше дізнатись про мистецькі цікавинки, їхні види
і жанри можна з видань, що зберігаються у фонді нашої бібліотеки.
Світлана Пономаренко,
провідна бібліотекарка відділу мистецтв
ДОУНБ
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар